А в кривого танця скорочено – Календарно-обрядові пісні

А в кривого танця
Та не виведем кінця!
Треба його та й виводити,
Лад йому та й знаходити.
Ой вулиця та й широкая.
Чого трава невисокая?
Бо парубки та й істоптали
Великими та й ножищами.
Великими та й ножищами,
Подертими постоликами (1)!
Ой вулиця та й вузенькая.
Чого трава зелененькая?
Бо дівоньки та й істоптали
Маленькими ноженьками,
Маленькими ноженьками,
Червоними та чобітками.
Червоними та чобітками,
Золотими та підківками.
(1) Постоли – м’яке селянське взуття, яке прив’язували до ніг мотузками.
Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):
Часто весняні пісні супроводжувалися танцями в гаях, на луках – серед природи. Один із найпопулярніших – “кривий танець”, який існує разом із піснею у багатьох варіантах. У веснянці йдеться про традиційне змагання – “переспівування” між парубками та дівчатами. Дівчата підсміюються над парубочими “ножищами” та “постолищами” й хизуються своїми “маленькими ноженьками” в червоних чобітках із золотими підківками. Це, звичайно, поетичне перебільшення, осяяне радістю весни, радістю життя.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Вірші бодлера.
Ви зараз читаєте: А в кривого танця скорочено – Календарно-обрядові пісні