Аліна Заверткіна – Ну що ж, привіт

Ну що ж, привіт… Зустрілися з роками.
Минуло п’ять, чи, може, тільки два?
Колись грішила пізніми дзвінками,
Тепер ти поряд – не знайду слова.
Усі не ті. Вдивляюся сумними
В твої веселі. І крізь пальці час…
Здається, вічність ми були чужими.
І пусто так. давно немає нас.
Є ти і я, між нами інші люди
І ціла прірва вічного жалю.
Вдихну тебе. Вдихну на повні груди!
Насмілюся… І змовчу, що люблю.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Трагедія маленької людини в шинель.
Ви зараз читаєте: Аліна Заверткіна – Ну що ж, привіт
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.