Алітерація

Алітерація (лат. ad – до та litter а – літера) – стилістичний прийом, який полягає у повторенні однорідних приголосних задля підвищення інтонаційної виразності вірша, для емоційного поглиблення його смислового зв’язку (П. Тичина: “Рокотання-ридання бандур”). Особливий художній ефект поетичного мовлення досягається при сполученні А. з асонансами (Т. Шевченко: “Гармидер, гамір, гам у гаї”). Подеколи поети, звертаючись до А., досягають віртуозності у версифікаційному аспекті. Наприклад, В. Кобилянський – автор вірша із суцільною вертикальною тавтограмою та лінійною А. на “с”, елегантно перемежованою з асонансами:

Сипле, стеле сад самотній
Сірий смуток – срібний сніг, –
Сумно стогне сонний струмінь,
Серце слуха смертний сміх.
Серед саду смерть сміється,
Сад осінній смуток снить, –
Сонно сиплються сніжинки,
Струмінь стомлено шумить.
Стихли струни, стихли співи,
Срібні співи серенад, –
Срібно стеляться сніжинки –
Спить самотній сад.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Мої роздуми над образом прометея шкільний твір.
Ви зараз читаєте: Алітерація