Алла Вишня – Напиши мені, пташко, чотири останніх листа
Напиши мені, пташко, чотири останніх листа.
Я із кожним листом буду трішечки помирати.
Я заплющую очі, я тихо рахую до ста,
Моє серце кричить, як заряджені болем гармати.
І у кожнім листі напиши мені тільки по слову,
Я ж, як світло в пітьмі, берегтиму твої листи.
Я ще пам’ятаю твій сміх і твою бездоганну мову,
Ти продовжуєш в серці моєму сліпими вогнями цвісти.
Після третього слова, я впаду в непроглядну повінь,
Пропаду десь в тобі, небо в тобі утоплю,
Із четвертим листом перерветься твоя мені сповідь.
Я складав із листів, ніби пазл –
“Я
Тебе
Не люблю”.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Ковальчук Людмила – Я напишу тобі листа Я напишу тобі листа… Пробач, за прірву між словами. За присмак сонця на вустах, За ніжну пристрасть до нестями… Не прожени, якщо прийду, І не тримай – я вільна пташка! Хоч слів доречних не знайду – Ти вибачиш. Можливо, важко, Та напиши мені листа, Забувши все і все згадавши, Нехай ця відповідь пуста. – Любов […]...
- Алла Жабокрик – Хай будуть на згадку мені ті прощальні слова Хай будуть на згадку мені ті прощальні слова. Неначе кришталі, що більше не знайдуть почину, Що будуть молитись вночі на незвідану силу. Що будуть злітати щовечір в святі небеса. А потім дощем упадуть на мою сіру днину. Хай будуть на згадку мені твої пальці в косах, Неначе повітря нестримного вічні пориви. Мов хвилі всесильні, що […]...
- Алла Вишня – Тобі Мотиви вечора, на кшталт тугих симфоній, П’янкі, разючі аромати ночі, А я ще розповім тобі маленькій, сонній, Як небо розкида в ночі свої блискучі очі. Я ще тобі, такій хорошій, ніжній, Ще заспіваю своїх тихих пісень-мрій, І ще колись, мабуть, на цьому тижні, Повідаю сотні казок своїх надій. Я сонце розстелю в твоїх долонях, Прикрию […]...
- Алла Жабокрик – А якщо чесно: ти мені ніхто А якщо чесно: ти мені ніхто. Мені все рівно як у тебе справи, Ти не із тих, з ким хочеться до кави Додати серце і своє тепло. А якщо чесно: я тобі не я. Ти у мені не бачиш того світла, З яким би ти не прагнув навіть літа, З яким би не тримала і […]...
- Алла Вишня – Ворожка Липневі, м’ятні й безсонні ночі, В очах – вогні, а в косАх волошки, Лукавий усміх й зелені очі, В руках стихія, вона – ворожка. У серці море, бурхливі хвилі, В душі блакить й неосяжна даль, Все б підкорилося її силі, Якби не інших очей кришталь. В словах у неї вся мудрість роду, Косей русявих широка […]...
- Алла Вишня – Кидай слова Кидай слова, не тримай в собі їх, Виказуй все, що давно хотів, Не так що в фразах моїх, чи діях, Давай кажи, не кидай ножів. Усю енергію вилий в люті, Розбий хоч мільйони моїх тарілок, Усі події давно вже забуті, Згадай й віднови стоколишній ток. Пронизуй голками моє склепіння, Душі моєї геть нетривалий грот, Скажи […]...
- Алла Вишня – Настояний чай ромашково-м’ятний Настояний чай ромашково-м’ятний Зігріє холодне обличчя ранку, Ти на любов, мабуть, просто не здатний, Мені ж до любові, як до світанку. Я закриваю очі всьому місту, Співаю ночами й пишу пісні, Совісті тепло, спокійно і чисто, Я розмовляла із нею у сні. Сценарій розкреслено і розтоптано, Горять язиками абзаци й листи, Між нами давно уже […]...
- Алла Вишня – Тасманія Ось де ти, моя маленька Тасманія, Ховаєшся в гирлах диких річок, В долонях ти фобія, над прірвою – манія, Нагадуєш сотні снів-пташечок. Вони розлітаються всі І зникають, Не чути ні співу ні шелесту крил, Коли не чекаєш ти їх – прилітають І пропадають, коли навіть шукати нема уже сил. Ти наче Тасманія – мій талісман, […]...
- Алла Вишня – думай серцем У клітці власних амбіцій, За гратами темпераменту, Ми не порушуємо традицій, Ми тільки вводимо власні правила. Ми арештовані своїм розумом, Живем у світі лише знаннями, Шукаєм вихід одним лиш способом – Проблеми змінюєм із роками. Залізні ковані замки-граніти, Ми їх чіпляєм на серце й душу, Ми із народження вже недіти, Ми від народження холод й […]...
- Катерина Кочетова – Вперше рік тому надіслала тобі листа Вперше рік тому надіслала тобі листа І чекала на відповідь, доки надія гріла. Мову серця мого ти тоді ще не читав, Тільки я за півроку для себе чужу відкрила. Вже надходило безліч зізнань і ласкавих слів, Серед них відшукала й такі, що були від тебе, І гостріше стояло питання мені між рядків: Очі тої весни […]...
- Алла Вишня – Стоп’ятнадцятий дощ Дія перша. Стоп’ятнадцятий дощ з карнизу йшов якось по-особливому, зривав усмішки з облич похнюплених Себе називаючи сірою зливою. Дощ відкорковував смуток ночі, Розливав його на дахи й у душі, Обіцяв зникнути, та знов обіцянку порушив. Дія третя. Все той же дощ, події в другій дії опущено, Про них трохи згодом згадається, Знаки пропущено. Коти засинали […]...
- Алла Вишня – Старий водій автобуса не курить сигарет Старий водій автобуса не курить сигарет, Він їде потихеньку й завжди зітхає тяжко, Шукає у автобусі знайомий силует І носить він штани лиш на товстих підтяжках. Водій киває сивістю всім пішоходам вулиці, І тихо посміхається до діток до малих, І зразу ж як дверцята автобусні розтуляться Бажає дня хорошого для добрих і для злих. Водій […]...
- Внутрішній світ ліричного героя (“Весь обшир мій – чотири на чотири”, “Терпи, терпи – терпець тебе шліфує… “) (1 варіант) Василь Стус… Патріот у найвищому значенні цього слова. За свою любов до України він заплатив життям. Але власну трагічну долю поет обрав сам. Мордовія, Колима, Урал, а перед очима – “Україна написалась на мурах тюрми”. Зовсім інакше могло скластися життя Стуса, бо спочатку все було добре: навчання в інституті, вчителювання, перші поетичні спроби, аспірантура. Та […]...
- Роман Скиба – А що не писав – вибачай, моя пташко А що не писав – вибачай, моя пташко. Мені було важко. Мені було важко. Вузькі коридори, приглушені кроки. Хвилини, мов тижні, і тижні, мов роки. Змарніли слова і злягли сподіванки. На склі пороками осіли світанки. Хотілося жити, хотілося вити. І ніч мою тисли бетонові плити. А ти ворожила на білу дорогу, Чи в доброму Львові […]...
- Алла Жабокрик – Моя блакить. Тобі. Моя блакить Моя блакить. тобі. моя блакить. Спада’ волосся із чола невтішно Ховаю очі, знаючи, що грішна Я всім кажу, що зовсім не болить Що сум в моїх зіницях лиш на мить Моя печаль. тобі. моя печаль Пуста ця постіль достобіса ранків Церковні дзвони б’ють безперестанку Шукають в мені сповідь, мов грааль Мій гріх в мені сидить. […]...
- Таня Гелетюк – Я напишу тобі листа Я напишу тобі листа, Як жовте листя ляже долі, Як роси стануть холодніш І зашумлять тополі… Я напишу тобі листа, Як тиха осінь залютує І річка важко зажурчить, А вітер засумує. Як стане місяць серед неба – Укриють землю чари… І десь на Північ попливуть Прозоро-жовті хмари. Тоді я сяду край вікна, Візьму перо у […]...
- Алла Жабокрик – Я так втомилась від твоїх “прощай” Я так втомилась від твоїх “прощай”. Від тебе, і від сліз, і від прокльонів. Твої слова вже не приносить болі Лиш тихий сум у серце, душу, чай. Я так замерзла від твоїх ” іди!”. Знай, твої очі були мені – смертю. Ти намагавсь мене із себе стерти. У тебе вийшло. Тільки замовчи. Я не кричала […]...
- Алла Жабокрик – це тут. просто тут Це тут. просто тут. просто зараз. в чиємусь незрілому тілі. Чиєсь недоспіле кохання зірвалось і падає вниз. Це тут. в цьому просторі й часі. у цьому шаленому вальсі. Під ці неритмовані звуки хтось прагнув піднятися ввись. Це тут. в цьому місті розпусти. у місті палкого безумства. Хтось жадно хапає руками надшкрібки минулих подій. Це тут. […]...
- Алла Жабокрик – А правда, що в тобі немає неба А правда, що в тобі немає неба, І що тобі не хочеться літати? Твоя бездушність це вже не проблема, Тобі її віддали без доплати… А правда, що в тобі немає сонця, Що ти упав і сліпнеш щохвилини? В тобі шукала справжнього саксонця, А ти зізнався, що не маєш сили. А правда те, що ти не […]...
- “І дальше смерті – рідна Україна” (за твором В. Стуса “Весь обшир мій – чотири на чотири”) Вірш “Весь обшир мій – чотири на чотири” датований 1965 роком. Ще попереду арешти, тюрми, заслання, але Василь Стус ніби передчуває свою долю. І цьому були причини. Коли знайомишся із життєвим шляхом поета, на перший погляд здається, що все для нього складалося вдало. Закінчивши школу, вчився у педагогічному інституті; недовге вчителювання у середній школі перервав […]...
- Герасим’юк Василь – Останніх років київське кіно Останніх років київське кіно В малому залі дня зими пройшло. Згадалось: від людини до предмета – Про всіх, про все. Ти бачив: не дано Тобі (про це вже сказано було) “життя сприймати як життя поета”. Ти зрозумів і крок ступив назад, Замкнувши зал зими, і навзагал Понуро ті сеанси передумав. Ти обминув собор і снігопад, […]...
- Алла Жабокрик – Скільки ж іще їх буде? Скільки ж іще їх буде? Розумних, гордих, гарячих. Тих, хто нічого не значить. Хто не запалює груди. Хто тебе ніжно цілує. Зранку заварює каву. З ким тобі просто цікаво. З тим, хто в тобі не пульсує. Скільки ж іще їх буде? Вірних, чутливих і тихих. Тих, хто покине у лихо. Мовчки піде і забуде. Тих, […]...
- Внутрішній світ ліричного героя (“Весь обшир мій – чотири на чотири”, “Терпи, терпи – терпець тебе шліфує… “) (2 варіант) “Поет повинен бути людиною. Такою, що, повна любові, долає природне почуття зненависті, звільнюється од неї, як од скверни. Поет – це людина”. Ці слова написав В. Стус. Їх він підтверджував своїм життям і своєю творчістю. Стусу завжди боліла доля українського народу. За це він страждав: його заарештовували, переслідували. Помер він також у тюрмі. Біль непорозуміння, […]...
- Алла Жабокрик – Твій голос Твій голос Твій голос тепер мені сниться Від нього потрібно ховатися так Як від сонця ховають зіниці. Твій голос Твій голос мене убиває Ламає/ судомить/ шмагає/ зжерає Твій голос. А скільки ж у ньому прозріння! Твій голос – моє божевілля І я віддала би усе щоб щодня Сходити з розуму (бо ж то фігня) Нащо […]...
- Петро Радейко – Болить мені, коли згадаю Болить мені, коли згадаю… Чому ж мені отак болить? Осколок щастя в грудях маю, Та лиш осколок, лиш на мить. Коли пригадую тебе – Не щем, не солод, а задуха, І на душі гряде розруха – Чи спогад вже й оте вкраде?.. І росять очі, очі росять – Вітри негоду знов приносять, Та добре свіжо […]...
- Людмила Брязкунова – Як за водою спливають холодні дні Як за водою спливають холодні дні, Як риби, немов кораблі, везуть На своїх хребтах пожовтіле листя. Як в кишенях тримаємо ми тумани, І як небо до горизонту – легким саваном- Напиши мені. Як крізь пальці сиплеться цей пісок, І як осінь пробирає нас до кісток, Наповнює вщерть димами. Як спалахують зорі на глибині, Як лежать […]...
- Катерина Кочетова – Мені б тільки знати, що моє слово Мені б тільки знати, що моє слово Чутимеш подумки навіть на відстані, Як розгадаєш рядки загадково, Ще не озвучені, ще не написані. Мені б тільки знати, що моє серце Матиме відзвук у серці твоєму, Наче у тім чарівливім люстерці С? бе побачу у т? бі таємно. Мені б тільки знати, знати напевно, Що всі думки […]...
- Алла Жабокрик – Віриш, весь осуд у грудях Віриш, весь осуд у грудях поволі насичує гнів, Я його вириваю із себе і руки вкриває смола. Все мені не болить. Лише рани притрушує сіль. Та на тілі моїм через кров проростає трава. Все мені не моє. Все лиш пам’ять минулих слідів. Лише руки тремтять, коли знову спускається ніч. Я живу серед згадок, фантомів забутих […]...
- Олександра Ватащук – Пташко Пташко, Час пакувати пакунки, Одягатися в пір’я. Тебе зачекався Південь І довгий гористий шлях На плечі вузькі, сутулі Обіймів не приготує Сильніше тулися в шарф. Над містом старим і кволим Зроби, на прощання коло У грудях нестерпно коле Перший дотик зими В уста, поцілуй в останнє Осіннє душі повстання Лишай для усіх питанням Ким ти […]...
- JohenGefest – Я Тебе Люблю Скажу тобі такі слова… Ті що вже давно лежать у моєму серці… Ті що значать для мене дуже багото… Перше слово це… Я! Я це той хто неможе без тебе… Я це той хто завжди ціннить тебе… Я це той хто хоче бути всім для тебе… Друге слово це… ТЕБЕ! Тебе буду я любити… Тебе […]...
- Надія Ковалюк – Скажи мені, коханий мій, чому Скажи мені, коханий мій, чому У грудях більше Серце не живе? Воно так щиро вірило в весну, Та необачно вибрало тебе… І після тисяч пройдених доріг Та попелу від спалених мостів- Упало без жалю тобі до ніг, Від болю не залишивши слідів. Ти… попіл перетворював в вогонь, Ти… казку про весну розповідав, Ти… Серце грів […]...
- Я напишу для тебе листа Я напишу для тебе листа, Про глибінь бездонних очей. В цьому вірші – моя душа І мелодія тихих пісень. Як я хочу на крилах злетіть, І тебе забрати на небо. Над землею, як птах, пролетіть І у снах спуститись до тебе. Я пройду через стіни ночей, Через сотні країн пролечу, Щоб зустріти погляд очей, Щоб […]...
- Алла Жабокрик – всі ці дівчатка Всі ці дівчатка, які кінчають в душі на поетів\акторів\художників Які сором’язливо спускають очі додолу, а дивляться тобі на ремінь Які накачують себе алкоголем\цигарками\тьмою різних наркотиків І лягають тобі у ліжко, як тільки на місто спускається темінь. Всі ці дівчатка, які губи фарбують хтивістю і прокляттями Які стоять на колінах довше ніж черниці на ранішніх літургіях… […]...
- Алла Жабокрик – Коли ти прийдеш – я забуду всіх Коли ти прийдеш – я забуду всіх І стомлено схилюсь до твого тіла. Ти мій єдиний і останній гріх, Прийди скоріш допоки я не стліла. Прийди до мене океаном з хвиль, Таким небесним і таким нежданим. Знайди в мені посеред шторму штиль. Усе знайди, що інші не шукали… Відчуй мене. Просякни мною весь! (Я лиш […]...
- Діана Сушко – Не вір мені Не вір мені, Вір мені, Вір мені, Вір мені, Вір… Коли вже несила чекати, Коли я – босоніж до хати З кишенями, повними зір. Не руш мене, Руш мене, Руш мене, Руш мене, Руш… Коли умиваємось зрання, Коли я скидаю убрання Зі спраглих сполоханих душ. Не клич мене, Клич мене, Клич мене, Клич мене, Клич… […]...
- Алла Жабокрик – Ти слухай дощ Ти слухай дощ. Й забудь моє ім’я. І можеш навіть трохи проклинати. Уже не вперше, мені просто чхати. Пороків маєш вдосталь ти. і я. . . Коли ідеш – нема чого вертати. Коли ідеш, то вже на все життя. ____________________________ І ось через місця я знову рівно дихаю. Себто, без приступів паніки/суму/астми. Намагаюсь хоч трохи […]...
- Христина Головко – Повільно вводиш самотність мені в вени Повільно вводиш самотність мені в вени І заливаєш, щоб навіки – воском, А осінь тче і з митей гобелени Думки біжать поромами під мостом. Завзято вводиш у мій час – тишу, І цементуєш – щоб навік – в останнє, Свою любов ти мов тягар облишиш, Вона ж осяде у тобі, мовчанням. Оскому слів натягнуть твої […]...
- Скажи мені Скажи мені звідки це слово береться Чи йде із душі, протикає серце, А потім на простріл і навмання Стріляє у его, у своє “я” Торкаючись мізків та сірих рідин Повільно спускаючись в річці годин По жилах із кровю тече по колу Із кожним ударом у серці уколом Залишається? Скажи мені звідки це слово прийшло Куди […]...
- Леся Українка – Уривки з листа Товаришу мій! не здивуйте з лінивого вірша. Рифми, дочки безсонних ночей, покидають мене, Розмір, неначе химерная хвиля, Розбивається раптом об кожну малу перешкоду, Ви даремне шукали б у ньому дев’ятого валу, Могутньої хвилі, що такт одбива течії океану. Думки навіває мені тепер Чорнеє море – Дике, химерне воно, ні ладу, ні закону не знає, Вчора […]...
- Алла Жабокрик – А я прагну неба А я прагну неба. Так треба, так треба. Злітаю зі скелі і зорі ловлю. Але в руках пусто, Лиш попіл потусклий, І вже я не знаю чи ще я живу… Я прагнула сонця І волі саксонця. В душі і у серці. У снах й на яву. І міряла крила. Й чекала на диво. Чекала й […]...
Задивляюсь у твои зіниці.