Аналіз книги “Зелене Євангеліє” Б.-І. Антонича
Мотив незнищенності матерії переходить з “Книги Лева” в “Зелену Євангелію”, книжку, суцільно підкорену ідеї пантеїстичного тлумачення природи. Ніщо тут не було щасливою випадковістю. Книжка була відредагована поетом, і деякі вірші її публікувалися за його життя в пресі. Захищаючи їх від “обурених” читачів, він писав: “Антонич – така сама частина природи, як трава, вільхи, зозулі, лисиці тощо. Частина, органічно зв’язана з загальним біологічним ростом”. Але ці слова можуть бути першою нотою в багатій поліфонії філософської
Поезія Антонича – це розпізнавання активного й “потойбічного” буття людини через її перетворення в рослину і, таким чином, включення її життєвих сил у сили насіння, пилка, блідого кільчика, не скореного асфальтами й плитами залізобетону зародка майбутнього дерева.
Чому Антонич так часто й так пристрасно “вивчає” взаємини людини й рослини? Справа, здається, у тому, що рослина має недосяжну вірність місцеві народження, дитячу безвідповідальність за своє життя, мінливу зовнішність і вищий смак у створенні своєї
“Дерево музики” – так можна назвати кожен вірш збірки. Так спів не тільки переходить у повінь, не лише у квітковий пил, але обертається і в запах, і окріп мелодії. Збірка переповнена зоровими й слуховими образами, які надають їй оригінальності.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Аналіз вірша “Вишні” Б.-І. Антонича Свідомість автора поезії ” Вишні” сягає глибин часових шарів, доходить до коренів вірувань і появи міфів. Естетично митець орієнтується на психологічне перевтілення, уособлення, уподібнення ліричного героя явищам природи. Тоді світ людини і світ природи зливаються, міф пояснює сьогодення. Між Б.-І. Антоничем та читачами його поезій часто виникали непорозуміння. Виховані на сприйнятті класичного вірша описового характеру […]...
- “… Співаю, тож існую”(мої роздуми про поезію Богдана-Ігоря Антонича) “… Співаю, тож існую” (мої роздуми про поезію Богдана-Ігоря Антонича) Поезія Антонича народилася з пошуків місця людини в світобудові, з прагнень зрозуміти природу взаємостосунків людини з навколишньою реальністю, з пристрасного намагання визначити сенс людського буття. Я не людина, я рослина, А часом я мале листя… Живу, терплю, й умру, як всі звірята… Звірята й зорі, […]...
- Поетичне осмислення гармонійної єдності людини й природи в поезії Богдана-Ігоря Антонича АНТОНИЧ БОГДН-ІГОР (1909-1937) Народився в с. Новиці Горлицького повіту на Лемківщині (зараз територія Польщі) в родині священика. Навчався у польській гімназії в Сяноці, яку закінчив блискуче, на гуманітарному факультеті Львівського університету. Захоплювався музикою, малюванням. Рано почав складати вірші. За життя здобув славу одного з найкращих поетів, по смерті був надовго забутий. Автор збірок поезій “Привітання […]...
- Створення нового міфу в поезіях Б. І. Антонича Богдан-Ігор Антонич – поет дуже своєрідного мистецько-філософського світогляду, в основі якого лежить уявлення про гармонійну єдність людини й природи. Спочатку – захоплений романтик, співець лемківських краєвидів, поет, що дуже важко народжувався, пізніше – новітній міфотворець і пантеїст, геніальний поет-мислитель, містик у своїй творчості. Можливо, природа нагородила свого сина таким сильним талантом слова, бо знала, що […]...
- Народно-релігійні свята й обряди у поезіях Б.-І. Антонича Богдан-Ігор Антонич любив природу, рідний край, він знав і шанував народні звичаї і традиції народу. Все це поет передавав у своїх світлих і життєрадісних віршах. У поезії “Різдво” автор переосмислює біблійну легенду народження Ісуса Христа і говорить, що Бог народився у його краї: Народився Бог на санях В лемківськім містечку Дуклі. А лемки, що здавна […]...
- Поетика краси природи у творчості Б.-І. Антонича Особливість лірики Б.-І. Антонича полягає в тому, що він не лише оспівує красу і велич природи. Він, як і його ліричний герой, не відділяє себе від природи. Він є учасником усього, що відбувається у природі: Росте Антонич, і росте трава, І зеленіють кучеряві вільхи. Цікаві порівняння, які ніби народжуються талантом автора. Тут і скляний дзбан […]...
- Релігійні мотиви в поезії Богдана-Ігоря Антонича “Його життя було коротке й високе, як міст над вузенькою штольнею гірської безодні. Хмари сумніву і зневіри сповивали його не раз, але не завадили сміливим думкам філософа і поета переходити по ньому, дивитися з нього наокіл і шукати взором днища світу”, – сказав про Богдана-Ігоря Антонича Дмитро Павличко. Дійсно, творчість Антонича – цілісний, складний і […]...
- Міфологізм Б.-І. Антонича I. Давнє українське язичництво. (Могутній талант митця, який вийшов із лемківської сільської родини священика, формувався під впливом українського фольклору. Тому поезія Антонича ввібрала символіку слов’янського язичництва і біблійні мотиви. Майже всі твори поета мають сюжети біблійних легенд, де чітко проглядаються образи Христа, Марії, Бога-Отця, а також різних святих, схожих на язичницьких. У своїй першій збірці […]...
- Релігійно-міфологічний досвід людства в поезії Богдана-Ігоря Антонича Релігійно-міфологічний досвід людства в поезії Богдана-Ігоря Антонича “Його життя було коротке й високе, як міст над вузенькою штольнею гірської безодні. Хмари сумніву і зневіри сповивали його не раз, але не завадили сміливим думкам філософа і поета переходити по ньому, дивитися з нього наокіл і шукати взором днища світу”, – сказав про Богдана-Ігоря Антонича Дмитро Павличко. […]...
- Життєствердження в поезіях Богдана-Ігоря Антонича Мої пісні – над рікою часу калиновий міст, Я – закоханий в життя поганин. Б.-І. Антонич Богдана-Ігоря Антонина називають поетом-романтиком, поетом мислителем. Що дає підстави для такого твердження? Найперше – це світосприйняття митця, його особистісне відчуття в реальному техногенному світі: “Я розумію вас, звірята і рослини, я чую, як шумлять комети і зростають трави. Антонич […]...
- Зустріч з весною (за поезіями Богдана-Ігоря Антонича) Весна, виявляється, кожного року різна: то вона довго спить, а потім враз пробудиться. А то, буває, уже й сніги зійдуть, уже й зелень готова вибухнути живим цвітом, а вона все ще чомусь зволікає. Та неодмінно відбувається одне: весна завжди настає. Про це дуже образно написав у вірші “Весна” поет Богдан-Ігор Антонич: “росте Антонич, і трава […]...
- Детальна біографія Богдана-Ігоря Антонича БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ (1909-1937) Богдан-Ігор Антонич Народився 5 жовтня 1909 року в селі Новиця Горлицького повіту на Лемківщині (територія між Східними Бескидами, річками Сяном і Попрадом та на захід від Ужа). Його батько – греко-католицький священик Василь Кіт, що змінив прізвище незадовго перед народженням єдиного сина. Дитячі роки Антонима припали на час Першої світової війни, коли […]...
- Творчий шлях Богдана-Ігоря Антонича (1909 – 1937) Шостого липня 1937 року Богдана-Ігоря Антонича не стало. Помер поет-філософ на 28 році життя у львівській лікарні від запалення легенів. Мав на той час добру славу і високий літературний авторитет. Був автором трьох поетичних книг – “Привітання життя” (1931), “Три перстені” (1934), “Книга Лева” (1936). Підготовлені до друку ще дві збірки “Зелена […]...
- Основні мотиви лірики Б.-І. Антонича Мої пісні – над рікою часу калиновий міст, Я – закоханий в життя прочанин. Б.-І. Антонич Творча спадщина Богдана-Ігоря Антонича є свідченням того, що великий талант обов’язково зреалізує свої можливості за короткий час і проб’ється через перепони на дорогу передових думок часу, той шлях, який поєднує серце художника і серце його народу. Перша збірка віршів […]...
- Богдан-Ігор Антонич – Різдво (АНАЛІЗ) Аналіз твору Богдан-Ігор Антонич “Різдво” Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: філософська. Провідний мотив: таїнство різдвяного вечора (переплетення християнських і язичницьких мотивів). Віршовий розмір: хорей. Літературознавці про твір. Б.-І. Антонич не вдавався до “оязичнен-ня християнства” чи – навпаки. Він уміло взаємодоповнював дві однаково рідні українцям релігійні системи. Як-от у вірші “Різдво”, де християнське […]...
- Краса природи в слові ожила (Образ ліричного героя, його емоції і почуття у творчості Богдана-Ігоря Антонича) Який чарівний світ навколо нас! Він озивається до кожного сотнями, тисячами звуків. Тонкі ніжні листочки шелестять на вітрі, дзюрчить чисте джерельце, лунко падають на землю великі краплі дощу. Природа також дарує нам розмаїття кольорів. То вона огортає землю ніжною білизною снігу, то обсипає яскравими барвами весняних і літніх квітів, то обдаровує її осіннім червоним золотом. […]...
- Біографія Богдана-Ігоря Антонича (1909-1937) Богдан-Ігор Антонич народився 5 жовтня 1909 р. на Лемківщині в родині сільського священика Василя Кота, котрий незадовго до народження дитини змінив прізвище на Антонич. У 1914 р. родина Антоничів перебралася до Відня, де з гіркою бідою перебула чотири роки. У 1919р. Богдан з мамою (батька заарештувала польська влада) переїхали на Пряшівщину до материного брата, […]...
- Творчість Богдана-Ігоря Антонича Творчість Богдана-Ігоря Антонина безумовно не належить до найвищих зразків імпресіоністичної традиції в українській поезії. Після багатьох літературознавчих дискусій його творчість так і не була остаточно зарахована до якоїсь конкретної течії. При тому практично всі дослідники його поезії зазначають, що вплив усіх стильових течій модернізму позначився на творчій спадщині Антонина. Збірка ж Антонина “Три перстені” цікавить […]...
- Детальний аналіз твору “Сом” Вишня ” Сом ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури “Сом” : епос. Жанр “Сом” : усмішка. Тема “Сом” : гумористична розповідь про сома, що жив у річці Оскіл. Ідея “Сом” : Виховання любові до природи. Композиційно-стильові особливості “Сом” : усмішка складається з […]...
- Аналіз вірша “Вчись у природи творчого спокою” Плужник ” Вчись у природи творчого спокою ” аналіз вірша – тема, ідея, художні засоби, жанр, віршовий розмір та інші питання розкриті в цій статті. Вірш “Вчись у природи творчого спокою” Є. Плужник Збірка – “Рання осінь” Жанр: пейзажна лiрика Рік написання: 1927 Тема: взірець для творчої людини – природа, у якій все гармонійно поєднане, включене […]...
- Життя та творчість Богдана-Ігоря Антонича (5 жовтня 1909 – 6 липня 1937) Богдан Ігор Антонич народився в Новиці Горлицького повіту, в родині священика. Справжнє прізвище батька було Василь Кіт; родина змінила прізвище перед народженням Ігоря. Початкову освіту здобував Антонич дома, під наглядом приватної вчительки, а гімназію закінчив у Сяноці. Антонич почав писати вірші ще дитиною. Він продовжував писати їх в […]...
- Урбаністичні мотиви в творчості Богдана-Ігоря Антонича Богдан-Ігор Антонич належить до когорти “забутих” письменників. Насправді, зовсім забути письменника, хоч як би це кому хотілося зробити, важко. Тоталітарна система не могла існувати вічно, усі імперії руйнуються рано чи пізно, і тоді світові відкриваються ті сторінки історії, які система чи імперія намагалася старанно приховати. Так відкрилися сторінки творчості Богдана-Ігоря Антонича. Творчість Антонича має одну […]...
- Євангеліє Євангеліє (грецьк. euangelion – добра звістка) – жанрове визначення перших чотирьох книг Нового Заповіту, який є продовженням Старого Заповіту, частиною Біблії. Тут викладені основи християнського віровчення, мовиться про життя, вчення і воскресіння Ісуса Христа, викладене у чотирьох версіях, авторами яких були Матвій, Марко, Лука та Іван. Ці тексти вважаються канонічними, визнані християнською церквою, на відміну […]...
- Твір на тему: Хай б’ється зелене серце природи Сьогоднішній ранок звичайний, як і тисячі ранків до цього. Ось звичайна вулиця з нескінченною рікою машин, з сірими громадами багатоповерхових будинків, що дивляться на мене сумними очима-вікнами… Від усього навкруги тягне вогкістю та холодом, тому мені стає незатишно серед кам’яного міста, де усі байдужі один до одного, де нікого не турбують проблеми інших. Очима починаю […]...
- Життя і творчість Богдана-Ігоря Антонича Реферат на тему: Життя і творчість Богдана Ігора Антонича (5 жовтня 1909 – 6 липня 1937) Богдан Ігор Антонич народився в Новиці Горлицького повіту, в родині священика. Справжнє прізвище батька було Василь Кіт; родина змінила прізвище перед народженням Ігоря. Початкову освіту здобував Антонич дома, під наглядом приватної вчительки, а гімназію закінчив у Сяноці. Антонич почав […]...
- Пересопницьке євангеліє Пересопницьке євангеліє – пам’ятка давньоукраїнської мови і рукописної книжної культури України середини XVI ст. Містить чотири євангелія, перекладені з старослов’янської на “просту” українську мову “для ліпшого вразуменія люду християнського посполитого”. Першу частину перекладу виконано 1556 у монастирі с дворець на Львівщині; повністю роботу завершено 1561 у с Пересопниці на Волині при сприянні княгині Насті Гольшанської-Заславської. […]...
- Остромирове євангеліє Остромирове євангеліє – найдавніша датована рукописна пам’ятка церковнослов’янської мови східнослов’янської редакції. Переписане в 1056-57 уставом з болгарського оригіналу дяком Григорієм для новгородського посадника Остромира. За змістом О. є. – вибрані євангельські читання. дискусійним є питання про місце переписування О. є. (Київ, Новгород), а також про київське походження переписувача. У мові О. є. відчуваються незначні впливи […]...
- Григорій Сковорода – Бджола та шершень (АНАЛІЗ) Аналіз твору Григорія Сковороди “Бджола та шершень” Жанр : байка. Головна ідея : праця має стати для людини природною потребою і “найсолодшою поживою” (ідея спорідненої праці). Головні герої : Бджола, Шершень. Про твір : байки в Г. Сковороди стислі й лаконічні, вони складаються з двох частин: у першій частині коротко розповідається про якийсь випадок, а […]...
- Аналіз байки Григорія Сковороди “Бджола та Шершень” Жанр : байка. Головна ідея : праця має стати для людини природною потребою і “найсолодшою поживою” (ідея спорідненої праці). Головні герої : Бджола, Шершень. Про твір : байки в Г. Сковороди стислі й лаконічні, вони складаються з двох частин: у першій частині коротко розповідається про якийсь випадок, а в другій – подано мораль, яку автор […]...
- Аналіз вірша Олександра Олеся “Чари ночі” Літературний рід : лірика. Жанр : романс (він став популярною народною піснею). Вид лірики : інтимна (любовна). Провідний мотив : захоплення красою життя й красою кохання. Віршовий розмір : ямб. Літературознавці про твір. Вірш належить до збірки “З журбою радість обнялась”. Автор закликає читача улити “струмінь власної душі” у “шумляче море” краси весняної природи, до […]...
- Олександр Олесь – Чари ночі (АНАЛІЗ) Аналіз твору Олександр Олесь “Чари ночі” Літературний рід : лірика. Жанр : романс (він став популярною народною піснею). Вид лірики : інтимна (любовна). Провідний мотив : захоплення красою життя й красою кохання. Віршовий розмір : ямб. Літературознавці про твір. Вірш належить до збірки “З журбою радість обнялась”. Автор закликає читача улити “струмінь власної душі” у […]...
- Детальний Аналіз “Різдво” Антонич “Різдво” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури “Різдво” : філософська лірика, Жанр “Різдво”: Ліричний вірш. Мотив “Різдво” : возвеличення таїнства Різдва Христового, Віршовий розмір “Різдво”: Хорей. Художні особливості “Різдво” : у вірші – мотиви двох релігійних основ: сюжет християнської містерії, тонко помережаний […]...
- Павло Мовчан – “Кульбабо пам’яті, таке зелене поле… “ Кульбабо пам’яті, таке зелене поле, Так широко, аж боляче мені. Мов ртуті стовп, піднявсь по губи голос, Аби здмухнуть пушинки мовчазні. О земле, прорости! Переіржавиш крицю, Сніг перемелеш, кістя перетлиш – І виростеш високою горою, Щоб на людину глянути з узвиш… Рухливий вузол, сплетені волокна, Крейдяна грудка, що ввібрала тінь, Листок свічада безнадійно зжовклий, Що […]...
- Аналіз “Різдво” Літературний рід : лірика. Жанр : ліричний вірш. Вид лірики : філософська. Провідний мотив : таїнство різдвяного вечора (переплетення християнських і язичницьких мотивів). Віршовий розмір : хорей. Біблійну легенду про народження Христа Б.-І. Антонич розкрив по-своєму. Син Божий має людську подобу, то чому б йому не народитися “в лемківськім містечку дуклі”? А замість пастухів прийдуть […]...
- Найстародавніші книги Є книги, безумовну першість яких ніхто не буде заперечувати. Древні, вони пройшли крізь віки й до сьогодні мають свій вплив на життя людей. У першу трійку таких книг входять Веди, Біблія й Коран – ті три наріжні камені світової літератури, на яких вона побудувала свій храм. Ці твори беруть початок у сивій давнині, у глибинах […]...
- Павло Тичина – Ви знаєте, як липа шелестить… (Аналіз твору) Жанр поезії – пейзажна. Це своєрідна форма художнього пізнання людської душі. Вірш “Ви знаєте, як липа шелестить..?” – пейзаж-паралелізм, що нагадує фольклорні зразки, де картини природи пов’язуються душевними настроями, а події людського життя часто замальовуються як певна паралель до явищ природи. Духовна спорідненість ліричного героя зі світом природи передається всією силою барв, мелодій, голосів рідної […]...
- Аналіз вірша “Різдво” Б.-І. Антонич не погоджувався, коли його називали “безрозсудним поганином самого почування”, адже він не вдавався до “оязичення християнства” чи – навпаки. Часто в одному творі з’являлися мотиви двох вір, як у вірші “Різдво”, де сюжет християнської містери, тонко помережаний язичницькими елементами, розгортався в українському середовищі. Волхви уподібнювалися до лемків: “Прийшли лемки у криса – нях […]...
- Павло Мовчан – “На схилку дня яскравіша зелене… “ На схилку дня яскравіша зелене, Зіркіша погляд і гостріша слух, Прожите відступається від мене, Майбутнє визначає новий круг. Пожовкле листя – це уже минуле, І на сорочці вчепистий реп’ях… Провалюється в німоту зозуля, Відмірюється доля по стовпах. І видно ближнє в тріщинах Та зморшках, Віддаленіле ж – обриси втрача, Вже стовбур дня розпущений на дошки, […]...
- Зеленеє жито, зелене (народна пісня) Зеленеє жито, зелене, Хорошії гості у мене. Зеленеє жито женці жнуть, Хорошії гості мене ждуть.* Зеленеє жито, зелене, Хорошії гості у мене. Зеленеє жито при межі, Хорошії гості від душі. Зеленеє жито, зелене, Хорошії гості у мене. Зеленеє жито за селом, Хорошії гості за столом. Зеленеє жито, зелене, Хорошії гості у мене. Зеленеє жито ще […]...
- Аналіз вірша “Зелена Євангелія” Вірш “Зелена Євангелія” – це гімн природі, весні, землі, де все це гармонійно поєдналося. Захоплюють тонкі й незвичні спостереження, зроблені автором. Дійсно, хіба заметіль із пелюсток квітучих абрикосів (морель) не нагадує карусель? І місяць інколи буває червоним, як тюльпан. Земля стобарвна, і весело ловити сонце в дзбан (глечик), радіти йому, цінувати миті життя. Опис краси […]...
Коли написан вирш молюсь и вирю.