Аналіз “Маруся” Квітка-Основ’яненко
” Маруся ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті.
ПАСПОРТ ТВОРУ
Рід літератури: епос.
Жанр “Маруся”: соціально-побутова сентиментально-реалістична повість,
Тема “Маруся”: зображення життя і побуту українського народу кінця XVIII – початку XIX ст., відтворення його душевної краси й високої моральної чистоти,
Ідея “Маруся”: уславлення внутрішньої та зовнішньої краси, щирості, чесності, доброти, палкого почуття кохання простих українських людей,
Художній
Герої: Маруся, Василь, Наум Дрот і його дружина Настя (Марусині батьки), Олена (Марусина подруга).
Композиція “Маруся”: події відбуваються у хронологічній послідовності.
Лише одна сюжетна лінія – чисте, вірне, нещасливе кохання дочки заможних селян Марусі й бідного ремісника-рекрута Василя.
Сюжет повісті поданий послідовно, без екскурсів у минуле й майбутнє:
- Експозиція (християнський роздум про минущість усього земного, знайомство з головними героями, сім’єю Наума Дрота); Зав ‘язка (кохання з першого
Основний конфлікт у творі – сентименталістський: між почуттям щирого кохання двох людей і невблаганною долею,, що присудила їм розлуку. Окрім нього, проглядається і соціальний конфлікт – на перешкоді одруженню закоханої пари стоїть майнова нерівність: багатий селянин Наум Дрот не хоче віддавати свою єдину доньку за бідного парубка-рекрута. Проте він дає згоду на шлюб тоді, коли Василь змушений іти на службу в місто до купця, щоб заробити гроші й знайти собі заміну в солдати.
Повість наснажена позасюжетними елементами. Митець з любов’ю передає яскраві картини життя українського села, використовуючи розлогі пейзажі та етнографічні описи: одягу, побуту, культури взаємин, інтер’єру української хати, українських обрядів; розкриває психіку героїв, їхній внутрішній світ, сильні почуття і переживання.
Композиційною особливістю є обрамлення сюжету повісті: початок і кінець тексту стає художньою рамкою, в якій оповідач висловлює повчальні сентенції, міркування, що допомагають збагнути ідею твору.
Проблематика “Маруся”:
- батьків і дітей; соціальної нерівності; спроможності на глибокі почуття простих людей; життя і смерті; пошуків щастя.
Примітки: Образи Марусі та Василя відчутно ідеалізовані; автор вдається до психологізму в розкритті характерів – це яскраві ознаки сентименталізму. Найяскравіше втілені риси сентименталізму в образі Василя: психологічний стан закоханого хлопця, віщування серця під час розставання пари на кладовищі, важке переживання смерті коханої, добровільний відхід від мирського життя, смерть від туги тощо. Рисами реалізму в повісті є змалювання картин народного побуту, обрядів і звичаїв, відтворення тяжкого лиха – рекрутчини.
Г. Квітка-Основ’яненко першим в українській літературі утвердив оповідну манеру письма, за що Т. Шевченко назвав його “батьком”. Пізніше це ім’я поширилося й закріпилося, і сьогодні Г. Квітку-Основ’яненка називають “батьком” української прози.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Вірш альбаьрос.