Аналіз вірша Максима Рильського “Молюсь і вірю… “


Літературний рід : лірика.

Жанр : ліричний вірш.

Вид лірики : філософська.

Провідний мотив : молодечий оптимізм, відчуття польоту.

Віршовий розмір : ямб.

Вірою, надією, оптимізмом сповнені поетичні рядки вірша М. Рильського “Молюсь і вірю… “. Голуби в небі, дзвінкий сміх коханої людини поруч, вітер, простір, води – хіба це не щастя? Ліричний герой упевнений у собі, світ він уже називає своїм дитям і готовий жити, поки “дозволить дух життя”. Бог, природа й він сам виступають єдиним, гармонійним цілим, і нам передається оця бадьорість, цей оптимізм молодого поета.

Про твір: вірш сповнений молодечого оптимізму, кожен рядок наснажений світлими тонами, ліричний герой клянеться, що буде жити, доки дозволить йому “дух життя”. Підсилюють світлі відчуття життя пейзажні штрихи: “грає вітер”, “голуби ясної вроди черкають неба бере­ги”. Анафори, риторичні звертання й оклики, інверсії, епітети – це той арсенал художніх засобів, якими щедро наснажив поезію М. Рильський.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Контра спем сперо усі художні засоби.
Ви зараз читаєте: Аналіз вірша Максима Рильського “Молюсь і вірю… “