Аналіз “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний

” Хіба ревуть воли, як ясла повні? ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті.

ПАСПОРТ ТВОРУ

Рід літератури: епос.

Жанр: соціально-психологічний роман.

Тема: зображення на широкому суспільному тлі життєпису злочинця Чіпки від його народження до ув’язнення на каторгу.

Ідея: утвердження думки: якщо суспільство недосконале, то рано чи пізно народ протестуватиме; заперечення боротьби з несправедливістю через злочин.

Художній напрям: реалізм.

Герої: Чіпка Варениченко, його мати Мотря, батько Іван Вареник (Притика, Остап Хрущ, Хрущов), баба Оришка; друг Чіпки Грицько Чупруненко і його дружина Христя; друзі Чіпки – Матня, Лушня й Пацюк; москаль Максим Гудзь, його дружина Явдоха й дочка Галя (дружина Чіпки); чиновництво: голова повіту Кряжов, судовий секретар Чижик, становий Дмитренко; пани Польські; писар Порох та ін.

Композиція: композиція роману складна, через що академік Олександр Білецький назвав твір “будинком з багатьма прибудовами і надбудовами”. Своєрідність і складність композиції зумовлена винятково широкими хронологічними межами зображення життя.

Роман складається із чотирьох великих частин, кожна з яких поділяється на розділи (їх у творі тридцять). Кожна частина і розділ мають свій зміст і композиційну завершеність. У першій частині йдеться про дитячі та юнацькі роки головного героя Чіпки, у другій подано історію села Пісок за півтораста років, третя продовжує розповідь про тяжку долю селянського бунтаря, а остання ознайомлює читача з її трагічним завершенням.

Події в романі розгортаються кількома сюжетними лініями: життя, боротьба і шукання соціальної справедливості Чіпки; життєвий шлях Максима Гудзя, змалювання його морального занепаду; зображення процесу закріпачення, кріпосницького свавілля, царської реформи і народних рухів проти гноблення на всіх етапах розвитку села Пісок; історія династії панів Польських; життєвий шлях товариша Чіпки Грицька, матері Чіпки Мотрі, дружини Галі.

Події в романі відбуваються не в хронологічній, а в логічно-психологічній послідовності. Ці сюжетні лінії на тлі суспільно-історичних подій розвиваються, перетинаються і створюють загальний сюжет твору:

    перші дві частини – це експозиція, розділом “Нема землі” починається зав ‘язка епізоди реакції Чіпки на вигнання його із земства, його духовного зламу – кульмінація, винищення козацької родини Хоменків і арешт головного героя – розв ‘язка.

І композиція роману, і його сюжет підпорядковані головному завданню – розкрити соціально-психологічні мотиви протесту селянства, показати причини того, чому розумна, енергійна й здібна людина стає на шлях злочину. Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” мав ще й інший авторський заголовок – “Пропаща сила” , який виник із цензурних міркувань, але цілком виражав авторську ідею. Ця назва є своєрідним ключем до розуміння і художнього задуму, і центрального персонажа твору. Вона містить роздуми автора про нереалізовану силу людини, яка народжена для прекрасних справ, але яка не розкрила своїх потенційних здібностей і можливостей. Друга частина є екскурсом у далеке минуле – до історії села Піски. Авторам знадобився півторастолітній зріз часу, щоб показати історичні корені деформації моралі, пов’язані з руйнуванням усталеного національно і релігійно зумовленого порядку життя козацького села. Ретроспективний принцип (звернення до минулого) надає можливості широких зіставлень і узагальнень, робить зображення подій масштабним і в часі, і в просторі.

Роман наповнений елементами символіки (сама назва роману – перефразований вислів з біблійної “Книги Іова”, який спочатку виконував роль епіграфа до роману, вказувала на головний символ. Воли – алегоричний образ знедоленого селянства. Віл – узагальнений образ філософського наповнення, адже віл – це й покірність, і сила, зручна в господарстві. Такою силою й був народ. Цей образ-символ – ключ до прочитання головної ідеї твору – українці в ярмі).

Важливу роль у зображенні психологічного стану героїв відіграють позасюжетні елементи: зокрема описи – пейзажі, портрети для відтворення душевного стану героїв; ліричні відступи й роздуми, що допомагають глибше зрозуміти весь роман.

Проблематика твору:

    добра і зла; батьків і дітей; життєвого вибору; кохання і сімейних стосунків; людської гідності та свободи; злиденного життя селян, їх темноти, неосвіченості; руйнування патріархального укладу; виховання й народної моралі; авторитету в громаді та самореалізації.

Примітки: У романі порушено суспільно значущі соціальні проблеми, тому за характером він соціальний. Крім того, соціальні процеси зображено через психологію героїв, їхні думки, прагнення й переживання, звідси глибокий психологізм. Отже, це яскраво виражений Соціально-психологічний роман. Ця жанрова форма роману – надбання реалістичного мистецтва.

Внутрішня масштабність роману, його проникливий психологізм, філософічність свідчать, що в українській прозі з’явився новий тип епічного полотна, що за багатьма жанровими якостями відмінний від зразків, створених не тільки раніше, а й одночасно з ним.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Аналіз “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний