Аналіз збірки “Мисливські усмішки”

Вершиною розвитку жанру вважаються ” Мисливські усмішки “, які Максим Рильський назвав “ліричною поезією в прозі”.

Як мудрий знавець природи й співець її щедротного світу, постає Остап Вишня в усмішках власне мисливських – про перебування людини на полюванні, риболовлі, допитливість і вміння пізнавати звички й характери “мешканців” лісу, степів, річок, озер. Поетичний лад усмішок обумовлений тим, що в них діє спостережливий, багатий душею оповідач, якому притаманне чуття прекрасного і який уміє скористатися народним

колоритним словом, знає численні “бувальщини” з мисливського побуту. Цим пояснюється й гумор мисливських усмішок, багатих на всілякі пригоди, пов’язані з невдачами полювальників і кепкуванням над ними рідних і знайомих. В усмішках панує атмосфера поетичності, ліризму.

Герой ” Мисливських усмішок “, який є й оповідачем,- трохи хитрий, трохи дивакуватий у своєму священнодійстві збирання на полювання, в очікуванні зайця або лисиці, у поверненні додому – здебільшого без здобичі або й без рушниці чи шапки. Але завжди він іронічний до себе, доброзичливий і наївний, як дитина. І головне для нього

– не трофей, а спілкування з природою.

Художні компоненти “Мисливських усмішок”: дотеп, анекдот, пейзаж, портрет, пісня, авторський ліричний відступ, порівняння, епітети, персоніфікація, гіпербола.

Усмішки “Відкриття охоти”, “Заєць”, “Лисиця”, “Лось”, “Ружжо”, “Дикий кабан, або вепр”, “Екіпіровка мисливця”, ” Як варити і їсти суп із дикої качки “, ” Сом ” – ось далеко не повний перелік кращих творів цього циклу.

“Мисливські усмішки” – яскрава сторінка не тільки в багатогранній творчості Остапа Вишні, а й у всій українській сатирично-гумористичній літературі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Чому г ібсен назвав нору лялькою.
Ви зараз читаєте: Аналіз збірки “Мисливські усмішки”
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.