Анатолій Качан – Крилате насіння

Кружляє над нами
Насіння крилате,
Радіє насіння,
Що вміє літати.

Це клени високі
З осінньої гілки
Синів проводжають
В далеку мандрівку.

І згадують сумно
Дерева бувалі:
Колись і вони
Над землею літали!

– Ми знову знялись би,
Як наше насіння,
Та роки не ті,
І тримає коріння…

Кружляє у небі
Насіння крилате,
Радіє насіння,
Що вміє літати.

Одна насінина
З кленової крони
Довірливо сіла
Мені на долоню.

І каже:- Я довго
Блукала над містом,
Але на асфальт
Не наважилась сісти.

Благаю, мій друже,
Якщо це не важко,
Візьми й посади мене
В землю, будь ласка.

Я виросту кленом
У нашому краї
І шумом зеленим
Тебе привітаю.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Питання до роману портрет доріана грея.
Ви зараз читаєте: Анатолій Качан – Крилате насіння