Андієвська Емма – Очікування


Ледь крапле тиша, й цілу ніч – вагар –
Тлін, що спізнився на останній потяг.
В зірчаній пітьмі – обрис парапета, –
Щит поколінь, про що – піщаний герб.

В повітрі спад. Рель’єф далеких гір –
В пунктир – криву, котру – колись – копита.
Посеред старту полягали спати, –
Й бляшаний – з брами відліку – снігур.

Матерії – дух – послугу ведмежу,
Що – всі кінцівки – в затісний проміжок
Між видимим і тим, що – під водою.

Рух справжній – поза радіюсом дії. –
І перевізник, спершись на весло,
Чека на невимовного послів.

2002



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Твір шанобливе ставлення до природи.
Ви зараз читаєте: Андієвська Емма – Очікування