Андієвська Емма – Хвилі

Зловився короп, й рук нема тримати.
Лиш груди – меч, що – межі ворожнечі.
Краплини – крок, – все ближче до півночі.
Танок лелек і лябіринту смуток.

Розмитий мол, що – діри – в мурах – миттю
На щораз інший, все стрімкіший начерк.
Різниці – хвиля, тільки серце нічим
Потамувати, що – з рінин – прикмети.

Не гір – найтяжчі – пляну перевали.
Зі шкаралущі – в почуттях – завулок
Ще сипле перли і – під ноги – хутро, –

Найгрубші форми, які – дух, як хитрик,
Що дійсність в линву скручує тугу.
Та часом – ляскіт, в тиші – ніч-тягач

Буття – в антисвіти – перетяга.

2002


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Образ наталки полтавки.
Ви зараз читаєте: Андієвська Емма – Хвилі