Андрій Любка – Я. П

Від тебе до мене – як сто небес.
Від тебе до мене – повітря – ледом.
Я жив без тебе, а зараз без
Неба і сонця, а значить – без тебе.
Від тебе до мене – сторукий бог.
Від тебе до мене – гірка фатальність.
І замість того, щоб бути вдвох,
Тиняємось ми по дорогам дальнім.
Від тебе до мене – огненний змій
Відходом сонця запалює небо.
Ти далі відходиш, але не смій
Залишити місце, де стомлений лебідь
Відлітає у вирій, тимчасово який
Переноситься вітром в мою квартиру.
Не залиши мене в сутіні сніговій,
Сторуко могилу мені не вирий,
Бо від тебе до мене повзе імла,
І лезом ножа потече кровиця
Із моїх вен. Прірва твого ім’я
Сьогодні мені насниться.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Євген маланюк під чужим небом аналіз поезії.
Ви зараз читаєте: Андрій Любка – Я. П
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.