Андрій Малярик – І у дощ, і в холодну зимову сніжницю

І у дощ, і в холодну зимову сніжницю,
І у спеку, крізь прірву, туман.
І в болото, у темінь, й в мороз -30,
Я прийду, я здолаю все сам.

Я пробачу образи і горді ті вчинки,
Я забуду про все, що колись…
Я для тебе усе, хочеш зірку з картинки?!
Тільки ти назавжди повернись.

Ти пішла в нескінченну й далеку дорогу,
Ти лишила мене без повітря.
Я під вечір, буває, думками з тобою,
Засинаю не вимкнувши світла.

Я ще й досі надіюся, чуєш, на диво,
Що ти прѝйдеш й мене обіймеш,
Що прокинемось вранці ми разом сонливо,
Зі словами “кохання”, “авжеж”.

Автор: Андрій Малярик
15.03.2014.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Ютубчи потрібні янголи на землі.
Ви зараз читаєте: Андрій Малярик – І у дощ, і в холодну зимову сніжницю
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.