Анна Гунько – А потім він піде

А потім він піде.
І так, як в ногах у нас – дно,
То п’яти погрузнуть в слизькі і цупкі магістралі.
До біса всі біди.
Я наю уперто й давно,
Чим ближче він стане, тим буде втікати далі.

А потім він зникне.
І так, як в очах – лиш пісок,
Я більше не буду чекати з води блакиті.
Хто стерпить, той звикне.
Від щастя на волосок
Зриваються часто, практично кожної миті.

А потім без ліку.
Хоч вий, хоч збивайся в кров,
Хоч зводься на ноги і бий по колінах інших.
І так от, каліку,
Хтось прийме у душу знов.
І буде йому від того лиш трохи тепліше.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(2 votes, average: 3,00 out of 5)



Твір художнього стилю на тему шиття.
Ви зараз читаєте: Анна Гунько – А потім він піде
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.