Анна Лужанська – Подаруй мені крила, мамо!

Подаруй мені крила, мамо! –
Обірвали їх… та й, навІки.
Мені важко… тобі так само…
У волоссі зів’яли квіти.

Це від того, що камінь в грудях,
Що про мене не пам’ятає…
Це про того, кого не буде,
Хто давно вже не зігріває.

Це єдиний, кого не хочу,
Кого просто я не бажаю,
Бо згадавши безсонні ночі,
Мов у спогадах помираю.

Завмираю. – І все на цьому.
Його руки мене не варті… .
Мені важко було у всьому,
Лиш надії були примарні.

Дай, поплачу, моя матусю,
Бо втомилася… Я ж не скеля!?
Ні за що більше не борюся,
Бо лобов тут давно померла.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Анна Лужанська – Подаруй мені крила, мамо!