Антиципація

Антиципація (лат. anticipatio; ante – перед і сареге – брати) – випередження, здогад. У логіці А. називають теоретичне передбачення явищ або дій на основі попереднього досвіду. У системі І. Канта А. сприйняття називається твердження, в якому висловлюється все, що можна осягнути наперед, до пізнання через конкретні відчуття. В риториці А. – фігура, що виражає передбачення можливих закидів противника і їх випереджувальне заперечення ще до того, як опонент оголосить свої закиди. У стилістиці А. називають мовні структури типу “А невмолима смерть навіки замкнула її занімілі вуста” (уста заніміли, аж тоді смерть їх замкнула). У літературі А. – композиційний засіб, суть якого полягає в тому, що автор від імені оповідача чи ліричного героя (або в інший спосіб) подає інформацію, яка стосується наступних подій, мотивів, розвитку дії чи поведінки персонажів. Антиципаційну функцію виконують у творах зачини, заспіви, віщі знаки, сни, пророцтва. А. буває пряма (безпосередня), зворотна, контрастна, алюзійна. Всі ці види А. мають місце в межах контексту твору. Позатекстуальна А. трапляється, коли зміст твору бодай якоюсь мірою наказується читачеві ще до його читання, розкривається через заголовок, присвяту, епіграф, дату і місце написання твору, У психології творчості А. називають орієнтацію письменника на реального чи ідеального читача: “Антиципація читацького сприймання супроводить процес творення художнього образу… ” (В. державин).

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Антиципація