Антонич Богдан-Ігор – Алхімія

В маленькій келії душно, запах сірки.
Засушений, мов сірка, жовтий маг
В реторту п’ялить очі, повні спраг.
Червоний біс регочеться із дірки.

Мов кльоша, золота над всім омана
Та опар в куреві кімнату губить.
Дрижать в гарячці в’ялі, трухлі губи;
Блідий: “Апаге” буркотить, “сатанас”.

Та раптом скрикнув маг – ні, він не п’яний,
Очам не вірить: золото в реторті.
Під стелю бризнув струмом регіт чортів.

І жах пішов до монастирських лав,
Ченці шепочуть: уночі над ранок
О. Патрикій божевільним став.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Фрідріх шиллер і просіітництво.
Ви зараз читаєте: Антонич Богдан-Ігор – Алхімія
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.