Антонич Богдан-Ігор – Арктика

Комети, що цвітуть хвостами, наче пави,
Червоні шиби моря в олив’яних рамах,
Де скелі льодові під снігом кучерявим
Розсунулись поволі, мов таємна брама.

На бурунів хребтах качаються тюлені,
Звірята сходять з зодіака, й червоніє
У сяйві магнетичних піль метал зелений
Морів примарних, що подібні сонній мрії.

Мов синє оливо, заклякле небо висить,
І череп місяця розбитий і безбарвний
Упав на сніг, коли отари білих листів
В країну небуття вела зоря полярна.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Антонич Богдан-Ігор – Арктика