Антонич Богдан-Ігор – Ars Poetica

Мініатюри сонця – яблуко натхнення
На дереві життя – на дереві мистецтва,
І творчість, наче присуд, творчість невмоленна
І з світом торг красою – муз скупих купецтво.

За кожен кусень щастя кара. Тільки обрій
Узором кола вчить про досконалість міри.
Прилюдно сповідаюсь urbi et orbi
Із захвату, із горя, з гордощів, з зневіри.

І прийдуть із єлеєм, прийдуть з терезами
Краси помильні судді і відважать смуток,
Діапазон п’яніння, думку, слова гаму,
А ти, як завжди, будеш сам, щоб все забути.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Антонич Богдан-Ігор – Ars Poetica