Антонич Богдан-Ігор – Автобіографія

В горах де ближче сонця, перший раз приглянувся небу,
Тоді щось дивне й незнане пробудилося у мені,
І піднеслася голова, й слова прийшли до уст зелені.
Тепер – де б я не був і коли-небудь,
Я все – п’яний дітвак із сонцем у кишені.

А як зійшов із гір до гамірливих міст,
У злиднях і невдачах не кляв ніколи долі та не ганив,
Глядів спокійно на хвиль противних гурагани.
Мої пісні – над рікою часу калиновий міст,
Я – закоханий в житті поганин.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Похорон друга скорочено.
Ви зараз читаєте: Антонич Богдан-Ігор – Автобіографія