Антонич Богдан-Ігор – Фіялки

Фіялки й телефонна трубка
Заворожливим сяйвом кличе,
І місяць, мов червона губка,
Змиває попіл дня з обличчя.

Слимак з ебену, темна мушля
І вухо ночі – лійка чорна,
І пахощі духмяні душать,
Мов пальці на кларнеті горла.

З очей фіялок смутком кришиш
І пригортаєш, сестро рання!

Простягнуті долоні тиші
Над нашим вічним проминанням.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Аналіз кайдашевої сім'ї з планом реферат.
Ви зараз читаєте: Антонич Богдан-Ігор – Фіялки