Антонич Богдан-Ігор – Гірке вино

Мої дні жорстокі та холодні
Полину навіяли в пісні,
Потонули обрії в безодні
Чорної весни.

Знов підказує мені до вуха
Слів спокуслива, похмільна їдь,
Що поглине серце завірюха,
Хоч би мимохіть.

Так складатиму в дні анестезії
Цю отруйну дань моїм часам,
Бо дарма: гірке вино поезії
Мушу пити сам.

Нерозумна мрія зрадно кличе,
Знаю, що омана це й фантом:
Хочу вирізьбити днів обличчя
Вірша долотом.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Галерея вічних образів.
Ви зараз читаєте: Антонич Богдан-Ігор – Гірке вино
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.