Антонич Богдан-Ігор – “І”

І вітер, що жене по руннім полі,
І дощ, що жне руді хмар руна в млі,
І злотий усміх зір на синім тлі,
І долі спів пшеничної в стодолі.

І виноград і водоспад удолі,
І сад і дзвінкодзвонні солов’ї,
І їх пісні, немов фонема “і”
І гай, і водограй, і край на волі.

І сон на сіні й сонні лісу тіні,
І смерк в руїні, і казки в країні,
І чалі коні, і чвал баский по степі.

І грунь, і рунь, і ватра у вертепі,
І гарний світ удень і серед ночі,
І найгарніший, як лиш замкнеш очі.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Антонич Богдан-Ігор – “І”