Антонич Богдан-Ігор – На шляху

Обплетений вітрами ранок
Шугне, мов циганя з води
І на піску кричить з нестями,
Обсмалений і молодий.

Ріка зміяста з дном співучим,
Хвилясто хльостають вітри,
І день ховає місяць в кручу,
Мов у кишеню гріш старий.

Клюють ліщину співом коси,
Дзвенить, мов мідь, широкий шлях.
Іде розсміяний і босий
Хлопчина з сонцем на плечах.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Антонич Богдан-Ігор – На шляху