Антонич Богдан-Ігор – Народини ідеї


За вікнами пливе ніч тиха,
Та тиша сутінками диха,
Сидить в кімнаті при столі,
Десь, мов сичі, сичать жалі,
Далекий шепіт лине в вуха,
Далека далеч давить духа.

Ступає сумнів сном поволі
Та стукає тихцем до волі.
Глухий глузливий глум, пиха
Голки гадюк у серце пха
Та на чоло бліде піт кволий.
Уста шепочуть: чи ніколи?

Та враз в очах заграв огонь,
Гарячу скронь взяв до долонь.
В хитанні мукою своєю
Знайшов пророк нову ідею.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Твір на тему як я прибираю кімнату.
Ви зараз читаєте: Антонич Богдан-Ігор – Народини ідеї