Антонич Богдан-Ігор – Ніч

Розкрита книжка, лампа, блудні нетлі,
Ляга на серце ржа думок.
На стінах тіні в’яжуть круглі петлі
В чудний і нерозплутаний клубок.

Мов чорний кіт, сів череватий чайник,
Годинник, наче джміль, гуде.
Яка ж солодка ця принада тайни
Та слово, що, мов з каменю, тверде!

Бляшане небо, олив’яний місяць
І ночі попелястий дим.
Невже ж нема на цьому світі місця
Поривам нездійсненним та палким?

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Антонич Богдан-Ігор – Ніч