Антонич Богдан-Ігор – Пісня про незнищенність матерії

Забрівши у хащі, закутаний у вітер,
Накритий небом і обмотаний піснями,
Лежу, мов мудрий лис, під папороті квітом,
І стигну, і холону, й твердну в білий камінь.

Рослинних рік підноситься зелена повінь,
Годин, комет і листя безперервний лопіт.
Заллє мене потоп, розчавить білим сонцем,
І тіло стане вуглем, з пісні буде попіл.

Прокотяться, як лава, тисячні століття,
Де ми жили, ростимуть без наймення пальми
І вугіль з наших тіл цвістиме чорним квіттям,
Задзвонять в моє серце джагани в копальні.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Патриотични мотиви у творах тараса шевченка.
Ви зараз читаєте: Антонич Богдан-Ігор – Пісня про незнищенність матерії
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.