Антонич Богдан-Ігор – Щастя


З усіх людей найбільше я щасливий,
Будую білий калиновий міст.
Мій дім скляний не з казки, лиш правдивий.
Великої моєї філософії
Такий безглуздий зміст.

Не заплачу стражданню й горю мита,
Люблю риск, небезпеку й сум’яття.
Я є рушниця, радістю набита,
Якою вистрілю на честь життя.
Я п’ю його до дна, без сумнівів, без журб і бід,
Ніщо, що людське, – не є мені чуже,
А що сьогодні я не маю грошей на обід, –
Байдуже.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Твір розповідь про кульбабу.
Ви зараз читаєте: Антонич Богдан-Ігор – Щастя