Антонич Богдан-Ігор – Слово до розстріляних

Це правда: кров з каміння може змити дощ,
Червона місяця хустина може стерти,
Але наймення ваші багряніш від рож
Горять у пам’яті на плитах незатертих.

Змагались ви уперто й мріяли, й жили,
Кохались у суворості, як ми у гулях,
І ваші очі сяли вічністю, коли
У серці, мов зоря, застрягла біла куля.

Грудень 1934

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Антонич Богдан-Ігор – Слово до розстріляних