Антонич Богдан-Ігор – Тюльпани два

Тюльпани два, мов ти зо мною,
На двох краях життя пустелі
Даремне кличуть, лиш водою
Йдуть світла золоті тунелі.

Червоне полум’я двох квітів
Крізь сіру тінь, крізь сіру тишу.
Так родяться мистецтво й міти
Із туги за далеким, вищим…

За кращим, більшим, за незнаним,
Що підняло б над світу низом.
Два райські птахи – два тюльпани –
Карає ніч за мрії безум.

Червоне полум’я двох квітів
Просвітлює сіряву сутінь,
Червоне полум’я тюльпанів –
Цвісти, горіти, проминути.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Твір з зарубіжної героїчне минуле в літературі.
Ви зараз читаєте: Антонич Богдан-Ігор – Тюльпани два