Антонич Богдан-Ігор – Тюльпани

Червоне золото тюльпанів
На сірім сонці – танці з лика
І механічний сад мелодій,
Де в чорних дисках спить музика.

Металу в’язень – людський голос
Засуджений в кружок порожній,
І світу в’язень – людське серце
Цього збагнути неспроможне.

Крізь сірий шовк – безбарв’я сіре
Червоне золото тюльпанів.
Цвісти, горіти й проминати,
Лишати все, йдучи в незнане!

Ви зараз читаєте: Антонич Богдан-Ігор – Тюльпани