Антонич Богдан-Ігор – Весна

В загравах лун виходять ранки з нетрів ночі
Плямами багрів
Трояндять зломи пошарпаних нам персами землі примар
Сонце в хомуті блідих брудних хмар
Тягне перед собою плуги вкруг
За плугом плуг
Повз гори повз луг
За скибами скиби
І борозди і рови
Труться об землю триби
Сонця о чоло як в крови
А як робітник в блузі наче
Блиск пожеж
Втомлений лоб обмотує шматами вечірніх тіней
Піт
На
Піль
Безмеж
Весна запліднена дотиками сонця
Лягає на чернозем порізаний поритий
І зітхає криком чорних скиб
О як важко родити

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Антонич Богдан-Ігор – Весна