Антонич Богдан-Ігор – Зозуля

Ой, закувала знов зозуля.
Мабуть, кує вже сотий раз?
Вже двадцять весен в юних гулях
Відмірюю піснями час.

Роса сріблилась на малинах,
Хлоп’я молилось до весни.
Зозулями хвилини линуть
І хлопцеві малюють сни.

20 січня 1935


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Аналіз балади крила.
Ви зараз читаєте: Антонич Богдан-Ігор – Зозуля
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.