Атмосфера української родини в оповіданні “Свекор”
Для кожної людини найголовніше в житті – її сім’я. В українських родинах особливу увагу завжди приділяли вихованню дітей, бо розуміли, що ті звички, правила поведінки, які маленька людина засвоїть іще в дитинстві, будуть із нею на все життя. Добрим гумором, щирістю відзначаються твори про українську родину й про дітей С. Васильченка.
Так, з любов’ю описує автор головного героя оповідання “Свекор” – хлопчика Василька. У малюка сірі великі очі, поважна хода, він смішно гримає на корову, коли завертає її з гречки. Василько надзвичайно
За вдачу хлопчика в родині прозвали “свекром”. Та хоч і був він такий поважний та кожного ранку залазив під піч,
Бажаючи навернути малого до навчання, батьки й старші діти розігрують малого. Уся родина збирається на вечерю, і батько оголошує своє рішення оженити когось із синів, аби передати ведення хазяйства, бо діти повиростали, а в нього вже сил немає. Василько, хоч і сидить коло вікна, та прислухається до розмови старших. Тож батько обирає з трьох синів: “Миколі он на осінь у москалі треба йти. Петро не скінчив ще науки своєї… хіба Василь? Він же й до хазяйства більше має охоти, ніж до вчення”. Малий чудується трохи, та й соромиться, чи не жартує, бува, батько. Але всі надзвичайно серйозні, тож Василько погоджується одружитися. Виявляється, що в нього й дівчина є на прикметі, яку звуть Ганною. Новоявленого нареченого зовуть одягатися, аби не гаяти часу та йти свататися до нареченої: дають свиту старшого брата Петра, підперезують червоним поясом, за пояс мати затикає йому люльку, до рук дає хлібину, яку Василько ледь тримає, бо важка.
Спорядивши сина, батько, за звичаєм, пропонує помолитися і питає перед дорогою, чи готовий Василь за нього й до громади ходити, податки платити. Та малий не знає, де ж узяти грошей. Але батько не відстає: “Будеш уже сам усе робити, – себе й жінку годувати й зодягати, сестру заміж оддаси, а мене з матір’ю до смерті доглядати мусиш. Будеш доглядати?” Звичайно, Василь лякається такої несподіваної відповідальності та майже плаче, а далі вже й голосить, бо ж він “ма-а-лий ще!” Тоді всі, хто були в хаті, не можуть більше втриматися і весело сміються. Полегшено зітхає й Василь і сам від радості, що то був жарт, сміється. Після того кумедного випадку Василь на питання про одруження довго мовчить, а потім поважно відповідає: “Так-то й женитись!.. Там тобі така морока, ще нехай його й кат візьме!..”
Ми бачимо, як сильно батьки Василя люблять свого сина, яка тепла й дружня атмосфера панує в хаті. Можна лише дивуватись, яку кмітливість вони виявляють, аби хлопчик сам зробив правильні висновки про відповідальність перед родиною, серйозність ставлення до життя. Таким чином, ненав’язливо, обережно батьки допомогли Васильку обрати вірний шлях у майбутньому.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Атмосфера добра і любові в українській родині (за оповіданням С. Васильченка “Свекор”) Споконвіку у житті українців найбільше цінувалися повага до оточуючих, чесність, порядність, розум, життєрадісність. Саме такі риси роблять людей по-справжньому гідними любові та поваги, такі риси притаманні героям С. Васильченка. Одна з найбільших цінностей в людському житті – родина. Саме стосунки у родині, любов та поради батьків формують вдачу та погляди, зумовлюють вчинки й поведінку. В […]...
- Атмосфера в українській родині (за оповіданнями С. Васильченка “Свекор” і “Басурмен”) І як письменник, і як учитель з великою любов’ю і відповідальністю ставився Степан Васильченко до своїх обов’язків. Його кредо були слова: “Народ, на Мою думку, більш достоїн того, щоб з нього брати теми для художніх творів… “. Душа нашого українського народу наділена лагідністю, природним тактом, тонким розумом, поетичним світовідчуттям, здатністю жартувати. Саме маючи на увазі […]...
- Свекор (скорочено) – Васильченко Степан Своїми сірими суворими очима, поважною ходою Василько завжди викликав усмішку в дорослих. Як дорослий, він гукав на корову, що зібралася в шкоду, робив зауваження за столом, як хтось накришить хлібом чи розіллє борщ, стягував шапку в хаті будь-кому, забував це зробити, й показував на образи. Щось не сподобається – залазив на піч і вичитував непорядки […]...
- Малий розумник (за оповіданням С. Васильченка “Свекор”) Коли я читав оповідання С. Васильченка “Свекор”, в уяві вимальовувалася картина українського села кінця XIX століття. У селі проживає родина сільських трудівників. У ній четверо дітей. Ввечері всі збираються за столом, вечеряють, обговорюють сімейні проблеми. Тут жартують і сміються, а це означає, що ці люди щасливі і доброзичливі. Родина як родина – таких у селі […]...
- Свекор – Васильченко Степан Тими сірими великими очима, що суворо оглядали всякого з-під великого чола, тією поважною ходою Василько завжди викликав усмішку в дорослих. Коли б хто почув, як було гукне він улітку, одвертаючи од гречки корову, то, не бачивши його, подумав би, що то гримає старий, бородатий Микита-чабан, а не малий Василько, якому тільки цієї весни пошили штани. […]...
- Містична атмосфера в оповіданні Гофмана “Малюк Цахес на прізвисько Циннобер” 1. Видатний німецький письменник-романтик, художник, музикант Ернст Теодор Амадей Гофман (живописність і музичність прози, романтична іронія, химерна вигадка і переконлива реальність). 2. Ставлення письменника до свого оповідання “Малюк Цахес” (щось значно більше, ніж гра романтичної фантазії; розкриття основної вади капіталістичного суспільства: один працює, а похвала, слава і гроші – іншому). 3. Головний персонаж оповідання – […]...
- Трагедія однієї селянської родини як частка трагедії української нації (за романом “Марія”) (1 варіант) Українська земля багата на родючі поля, на талановитих, щедрих душею людей. Вона пишається своїми синами та дочками і дарує їм свою любов, свої чесноти та багаті плоди. На ній народжуються сім’ї, в яких люди беззастережно довіряють один одному, щиро люблять один одного і працюють, допомагаючи один одному. Так було у родині Перепутьків, доки вітер революції […]...
- Ідеал української дівчини в оповіданні “Орися” П. Куліша Ще зовсім маленькою я любила слухати казки про красивих, мудрих, добрих, щирих людей. Особливо мені подобались казки про королів, царівен. Потім я прочитала казку “Мудра дівчина”. І так мені сподобалась дівчинка Маруся, що я хотіла бути такою, як вона. “Чому?” – запитала я у мами. А мама відповіла, що це є образ ідеальної дівчини. А […]...
- Буденні проблеми великої української родини в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” (2 варіант) І. Нечуй-Левицький любив рідний народ, бажав служити його культурі” берегти й розвивати його мову. З цим були пов’язані численні життєві складності письменника: поліцейський нагляд, неприхильність начальства, злидні, самотність. У 1885 р. він вийшов у відставку і цілком присвятив життя літературній діяльності. З урахуванням того, що тоді продовжував діяти Емський указ, який обмежував права української мови […]...
- Буденні проблеми великої української родини в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” (1 варіант) У повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” на прикладі однієї родини показане життя українського пореформеного селянства з усіма складностями і суперечностями. Письменник свідомо дотримувався вимог реалістичного зображення, тому в його творі живі, колоритні образи та жива й колоритна народна мова. Глибокий знавець тогочасного селянського життя і побуту, селянської психології, Нечуй-Левицький описав звичайні селянські будні без будь-яких […]...
- Трагедія однієї селянської родини як частка трагедії української нації (за романом “Марія”) (3 варіант) Що для людини є найважливішим? Я гадаю, що це родина. Саме вона виховує людину, привчає її до звичаїв, намагається дати поняття про життєві цінності, відчути смак родинної любові й любові до усіх людей. І якщо ми забуваємо про сім’ю, то стаємо відлюдьками, нас може притягнути до себе будь-яка химера, перетворивши на вовкулак, як це сталося […]...
- Твір-відгук. Сім’я Перепутьків – своєрідна художня модель української родини кінця XIX – початку XX століття (за романом Уласа Самчука “Марія”) Твір-відгук. Сім’я Перепутьків – своєрідна художня модель української родини кінця XІX – початку XX століття (за романом Уласа Самчука “Марія”) Нарешті настали для України такі часи, коли ми, не криючись, можемо сміливо називати імена тих талановитих українських письменників, про яких донедавна знати не хотіли, називаючи їх “чужинецькими белетристами”. Серед таких і письменник Улас Олексійович Данильчук-Самчук […]...
- Трагедія однієї селянської родини як частка трагедії української нації (за романом “Марія”) (2 варіант) Якщо згадувати українську історію, то просто впадаєш у розпач: стільки там навалено старих кістяків, стільки там болю та розпачу, стільки там кривавих сторінок. І скільки добавилося там смертей від голоду, скільки втрат через “доброзичливість” власних родичів! І так важко було жити, а тут ще сини, чи брати, чи ще хтось з близьких тобі людей намагаються […]...
- Трагедія однієї селянської родини як частка трагедії всієї української нації (за романом У. Самчука “Марія”) Роман Уласа Самчука “Марія” – один із найдовершеніших творів про трагічну долю України в роки Першої світової війни та революції, насильницьку колективізацію й голодомор. На прикладі життя однієї родини письменник показав страждання всього народу. Перша світова війна була поштовхом до революції 1917 року. Потяглися з фронтів солдати. Якось біля церкви зібралося багато людей, і якийсь […]...
- Трагедія маленької людини в оповіданні М. Коцюбинського “Ялинка” 1. Радісне очікування Василька (чекав новорічного свята – Різдва, бо батько пообіцяв поставити ялинку). 2. Що змушений був зробити батько Василька і чому? (через бідність вирішив продати ялинку). 3. Ставлення Василька до цієї втрати та його поведінка (сумує, співчуває батькам, згоден пожертвувати своєю втіхою заради сім’ї, не ридає, а тільки болісно переживає цю трагедію у […]...
- Описи зимової природи в оповіданні М. Коцюбинського “Ялинка” Описи зимової природи в оповіданні М. Коцюбинського “Ялинка” I. Улюблена ялинка. (“Чорні, голі дерева”, сумний пейзаж, Василько не хоче зрубувати ялинку, дерево відчуває біль.) II. Снігова буря. (Хуртовина перешкодила дістатися до пана, темний ліс лякає несподіванками.) III. Світлий ранок. (“Виплило ясне сонечко”, святковий настрій.) IV. Роль описів природи. (Ліс жахає і нагадує про дім, блакитне […]...
- Члени родини Катранників – носії загальнолюдських ідеалів (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Головними героями твору В. Барки “Жовтий князь” є селяни – родина Катранників. Сам автор назвав свій твір родинною хронікою. Тема роману – голод тисяча дев’ятсот тридцять третього року. Це був страшний час, коли в Україні загинуло багато людей. Нічого було їсти, траплялися навіть страшні випадки людожерства. Василь Барка показав усі темні сторони життя людей, але […]...
- Трагічна доля селянської родини (за оповіданням Панаса Мирного “Морозенко”) Я прочитав оповідання Панаса Мирного “Морозенко” і вважаю, що всі біди сім’ї Катрі через їхню бідність. У Катрі не було коштів ні на одяг, ні на їжу. Тому Катрин син Пилипко вирішує іти посівати до хрещеного батька, щоб на Новий рік мати його була щаслива. Але як же тоді інші люди ходили до сусіднього села […]...
- Розкриття вдачі Василька через його вчинки, почуття (за оповіданням “Ялинка”) (1 варіант) Прочитав я твір “Ялинка” М. Коцюбинського і замислився. Чому так важко було звичайним селянським дітям? Може тому, що вони жили у такі часи? На мій погляд, Василько звичайний український хлопчик, що звик працювати, бути відповідальним. Він намагається якось допомогти батькам. Але все ж таки він залишається дванадцятирічним хлопчиком. Коли батько продає його ялинку панам, то […]...
- Яким я уявляю собі Василька з оповідання М. М. Коцюбинського “Ялинка” Герой оповідання “Ялинка” Василько – мій ровесник: “Василькові виповнилося літ дванадцять”. Але він був найстарший у сім’ї (де, крім нього, було ще двоє дівчаток) і розумів та поділяв турботи батьків, був співчутливий і уважний до них. Дивлячись на батька, який у Святий вечір сидів зажурений, похиливши голову, Василько намагався вгадати причину його зажури – “чи […]...
- Мої міркування про атмосферу в українській родині після прочитання оповідань С. Васильченка “Свекор” і “Басурмен” Мої міркування про атмосферу в українській родині Після прочитання оповідань С. Васильченка “Свекор” і “Басурмен” Душа нашого українського народу наділена лагідністю, природним тактом, тонким розумом, поетичним світовідчуттям, здатністю жартувати. Саме маючи на увазі ці особливості національного характеру, і створив Степан Васильченко образи людей, яким властиве почуття гумору (“Свекор”), змалював життєві комічні ситуації (“Басурмен”). Оповідання “Свекор” […]...
- Життя родини Ангелів (за п’єсою О. Коломійця “Дикий Ангел”) Життя родини Ангелів (за п’єсою О. Коломійця “Дикий Ангел”) Родина – це найближчі люди, з якими підтримуються зв’язки впродовж усього життя, і саме любов не дає цим зв’язкам обірватися. Та якою щирою не була б любов, нікому не вдається уникнути проблем. Олексій Коломієць у п’єсі “Дикий Ангел” порушив одну з найважливіших проблем – стосунки батьків […]...
- Протиставлення добра злу в оповіданні В. Винниченка “Федько-халамидник” Протиставлення добра злу в оповіданні В. Винниченка “Федько-халамидник” У багатьох казках, байках, оповіданнях розповідалось про протиставлення добра злу. Але В. Винниченко в оповіданні “Федько-халамидник” показав це на прикладі двох хлопців так яскраво, що вже не вважаєш Федька розбишакою, відчуваєш симпатію, повагу до нього, як до особистості. Федько спочатку постає задерикуватим хлопчиком, який робить шкоду сусідам, […]...
- Зображення картин природи у творах “Ялинка”, “Ранок у лісі” (ІІІ варіант) Головний герой твору Михайла Коцюбинського “Ялинка” – це хлопчик Василько. Він росте в бідній родині селянина. Але він розумна та добра дитина, дуже чутлива. Він щиро вболіває, коли рубають його ялинку, йому дуже жаль її. Він дуже любив дерево і ставився до нього, як до живої істоти. Кмітливість Василька розкривається тоді, коли він заблукав у […]...
- Дитячий дивосвіт в оповіданні Герберта Веллса “Чарівна крамниця” На світі існує чимало чудес і див – Фароський маяк, Александрійська бібліотека, сади Семіраміди та інше. Нам здається, що до цих споруд, уславлений у давнину, можна додати дитину – адже її дивосвіт, уявлення про реальний світ є неповторними та унікальними. І шкода, що з плином часу, стаючи дорослими, ми втрачаємо цей дар, сприймаючи життя у […]...
- Незвичайні комічні ситуації в оповіданні О’Генрі “Вождь червоношкірих” I. О’Генрі – гуморист і знавець психології людини (ліричні і кумедні новели письменника в основі своїй мають життєві події; майстерність О’Генрі засобами гумору розповісти про серйозні речі). II. Гумористичне розкриття головної теми – “дорослі і діти”: 1. Стосунки Джонні з батьком (про них дізнаємося з листа, де батько вимагає від злочинців двісті п’ятдесят доларів за […]...
- Містична атмосфера у повісті-казці Гофмана “Малюк Цахес на прізвисько Цинобер” Видатний німецький письменник – романтик, художник, музикант Ернст Теодор Амадей Гофман створив чимало оповідань і повістей. Живописність і музикальність його прози, романтична іронія, химерна вигадка і переконливо реальне в описах його фантазій беруть за душу і сучасного читача. Сам Гофман, наприклад, розглядав своє оповідання “Малюк Цахес на прізвисько Цинобер” як щось значно більше, ніж гра […]...
- Проблема духовного занепаду суспільства в оповіданні Михайла Коцюбинського “Подарунок на іменини” Проблема духовного занепаду суспільства в оповіданні Михайла Коцюбинського “Подарунок на іменини” Я прочитала твір М. Коцюбинського, який вразив мене незвичним загостреним сюжетом. Це оповідання “Подарунок на іменини” – витончена, парадоксальна назва. Околодочний надзиратель Карпо Петрович Зайчик і його дружина Сусана мають єдиного сина Дорю. Батьки були далеко не тонкими натурами: Карпо Петрович усе “скрипів чобітьми”, […]...
- Трагічне явище української еміграції у новелах Стефаника (“Камінний хрест”) (1871 – 1936) Народився в с. Русов на Станіславщині в родині заможного господаря. Навчався у Русівській і Снятинській школах, польській гімназії ум. Коломия, з 1892р. – на медичному факультеті Краківського університету. Після закінчення університету займався літературною і громадською роботою. З 1908 р. був обраний депутатом віденського парламенту. Входив до складу у рядової делегації ЗУНР, яка […]...
- Твір на тему: Улюбленець родини Кілька років тому батько приніс додому маленьке, немічне, дрижаче від холоду кошеня. Подивитися на нового члена родини поспішили бабуся, матуся, молодша сестра. Усі вони почали клопотатися про створення найкомфортніших умов для цієї переляканої живої істоти. Бабуся пожертвувала під підстилку свою маленьку подушечку, мати налила в блюдце молока, сестричка заходилася підбирати іграшки для кошеняти. Усім була […]...
- Утвердження милосердя в оповіданні Б. Грінченка “Украла” Усі теми для оповідань про дітей відомий український письменник Б. Грінченко брав з життя. З великою задушевністю і теплотою зображував прозаїк маленьких героїв, яким, на жаль, судилася нелегка доля. В оповіданні “Украла” Грінченко відтворив один з епізодів тодішнього шкільного життя: дівчинка Олександра вкрала у подруги шматок хліба. Діти бачили, як був здійснений цей “злочин”, згодом […]...
- Найкраще сонце світить у рідній стороні (Точність і лаконізм описів природи, їх роль в оповіданні “Дивак” Гр. Тютюнника) Співцем чудової української природи можна назвати Григора Тютюнника. У його творах чимало майстерних описів краєвидів рідної землі. Письменник тонко підмічає стан навколишнього світу. Через описи картин природи митець передає душевні переживання своїх героїв. Не є виключенням і оповідання Григора Тютюнника “Дивак”. Вже з перших рядків цього невеликого твору ми потрапляємо до зимового світу, в якому […]...
- Відтворення життя сільських дітей в оповіданні Б. Грінченка “Грицько” Борис Дмитрович Грінченко був не тільки відомим письменником, мовознавцем, а й учителем. Учителем талановитим, уважним, ласкавим. І школярі дуже любили й поважали його. Робота у школі багато дала письменнику: він пильно придивлявся до життя дітей у школі й поза школою, цікавився їх взаєминами, як вони пізнають навколишній світ, з ким дружать, до чого прагнуть. Ці […]...
- Вдача Василька – героя оповідання М. Коцюбинського “Ялинка” Свято – завжди радість у хаті, але не в бідній. На жаль, головний герой твору Михайла Коцюбинського “Ялинка” Василько саме з такої хати. Але хлопчик мав добру вдачу. Це чудово простежується в його вчинках. Василько був найстарший у сім’ї Якима. У Святий вечір його непокоїло те, що батько сидів на підлозі, схиливши голову. Хлопчик знав […]...
- Смерть та відродження родини Катранників (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Я був глибоко вражений, коли дізнався, що всі події, зображені у романі “Жовтий князь”, відбулися насправді, це реальна історія однієї родини. Лише імена героїв автор змінив для більшого узагальнення. Адже насправді таких родин були тисячі… Родина Катранників уособлює свідомість, мислення народу, а її страшна трагічна доля – відображення долі мільйонів українців. Це була звичайна селянська […]...
- Трилогія “Волинь” Уласа Самчука – художній літопис української історії XX століття Трилогія “Волинь” Уласа Самчука – художній літопис української історії XX століття “Хочу бути літописцем українсь Кого простору в добі, яку сам Бачу, чую, переживаю” / У. Самчук / Творчість Уласа Самчука заслуговує на велику увагу і високу оцінку. Він талановитий прозаїк, який прожив довге і напружене життя, вимірюване 82 роками, що збіглися з добою буремних […]...
- Добро і зло в оповіданні А. Лотоцького “Михайло-семиліток” Про минуле нашого народу, про героїчну боротьбу проти Іноземних загарбників, про незвичайну силу і мужність руських воїнів, князів дізнаємося ми з історії України, літописів, творів на історичну тематику. Про напад печенігів на Київ розповідається в оповіданні А. Лотоцького “Михайло-семиліток”. Михайлик – син князя Володимира, Молоденький ше був князенко, а вже вмів добре стріляти з лука, […]...
- Психологізм образу Ката-“Сікутора” в сатиричному оповіданні О. Кониського “Сікутор” Життєвою основою творів О. Кониського найчастіше ставали спостереження над життям селян, міської бідноти, чиновників, священиків, сільської та міської інтелігенції Чернігівщини, Полтавщини, а також особисті враження, винесені з часів заслання та від спілкування з людьми під час адвокатської практики. Плідними виявилися пошуки письменника й у сфері гумору і сатири. Найчастіше об’єктом сміху виступають представники місцевої влади […]...
- Безрадісне, безперспективне життя жінки з незаможної інтелігентної родини на тлі важких суспільних умов (за повістю “Людина”) Ольга Кобилянська після Лесі Українки та Михайла Коцюбинського поряд із Стефаником є однією з найпомітніших постатей в українській літературі кінця XIX – початку XX століття. Друкуватися вона почала лише в 1894 році, коли на сторінках львівського журналу “Зоря” з’являється її повість “Людина”. Згодом побачили світ повість “Царівна”, оповідання “Битва”, “Банк рустикальний”, “Некультурна” та інші. Тематика […]...
- Вплив біблійної тематики на розвиток української поезії I. Біблія – велична пам’ятка культури всього людства. 1. Вплив Біблії на створення поетичних творів (надихала українських митців: вони переосмислювали Біблію як важливий елемент національної культури й самосвідомості). II. Біблійні сюжети і мотиви у творчості українських письменників. 1. Давня українська поезія XVI-XVIII ст., початок XIX ст. (особливий вплив справив “Сад божественних пісень” Сковороди; переспів псалмів […]...
Твір чи все можна купити за гроші.