Багатогранна лірика Олександра Олеся
О слово! будь мечем моїм! Ні, сонцем стань! вгорі спинися. Осяй мій край і розлетися Дощами судними над ним.
О. Олесь
Повертаються до нашої рідної землі, до нашого народу забуті імена. Чим завинили вони, визнані майстри слова, перед своїм народом? Переконані: нічим, народ їх не карав осудом, не обійшов забуттям. Намагався покарати їх сталінізм, відлучаючи їхню творчість від історії української літератури, але дзвони пам’яті стоголосі, вони щедро викресують імена: Микола Хвильовий, Богдан Лепкий, Валер’ян Поліщук, Григорій Косинка, Олександр
О. Олесь завинив перед своїм народом лише тим, що не розділив із ним страхіття голоду 1932-1933 років, жахів сталінського беззаконня, ненависної фашистської окупації. Та він себе жорстоко і покарав. Покарав тим, що 1919 року залишив рідний край і опинився на чужині:
Чужина – могила, чужина – труна, Душа на чужині, як чайка сумна, – Літає і квилить в сльозах без гнізда: Навік його змила бурхлива вода.
Так писав поет, якого ще знали в Україні в перші пореволюційні роки, якого захоплено читали, адже вірші були мелодійними, народнопоетичними. Митець зумів з особливою експресивною напругою
Ми не зложимо зброї своєї… Дужі в нас і бажання, і гнів, Ми здобудемо землю і волю. І загоїмо рани віків.
Високопатріотичне слово поета порівнюють із Шевченковим: у Шевченка поезії високохудожні, закличні, вогненні, такі ж риси мали і поезії О. Олеся, який талант свій присвятив революції – її переможно-величній увертюрі та її трагічному фіналові. Він вболіває щиро, глибоко, співчуває голодним, знедоленим:
Вони – обідрані, розбуті,
Сліпі, голодні і німі,
В кайдани, в сталь міцну закуті,
В кривавих ранах і ярмі, –
Сьогодні більше не раби:
Лунають гасла боротьби!
Схвалювали всіх і вітали збірки поезій “З журбою радість обнялися”, а потім іще декілька збірок, але вже шостої книги поезій О. Олеся читач не отримав, хоча і називав М. Грушевський О. Олеся “Найбільшим з нині живущих поетів на Україні”.
В душі у поета гули буревії розчарувань, нерівноваги, незгоди, але ж він був переконаний:
Хто я? Я козак –
З вільним духом, з ніжним серцем,
З іскрами в очах.
Скільки громадської мужності і відвертості треба було мати, щоб затаврувати емігрантів, які не зуміли по-справжньому сміливо боротися за щасливе майбутнє свого народу:
Вони зійшлися, неборать,
В ім’я найвищої мсти,
Щоб всім єдиним фронтом йти,
І перегризлись, як собаки,
Пересварились, як коти,
І розповзлися знов, як раки.
О. Олесь не шкодує і себе, розчарованого, зневіреного, – то намагається виправдати свій крок, хоча б перед своєю совістю, то впадає у відчай:
О, недурно в скорботах ми плачемо На вигнанні в холодних світах, Ми своєї землі не побачимо… Тільки, може, у мріях, у снах.
Неодноразово поет поривався на Україну, жив надією на повернення, але його стримували сумніви. Знав він про немилосердний голод 33 року, знав, що один за одним зникали у безвісті письменники, а роки Великої Вітчизняної переживав особливо боляче – сам хворів, приголомшений був смертю свого сина О. Ольжича у концтаборі Заксенхаузен. Із глибини душі рвалися слова:
О принесіть як не надію.
То крихту рідної землі:
Я притулю до уст її
Ї так застигну, так зомлію…
Вдячні нащадки – письменники, поети, літературознавці повертають поета О. Олеся і його класичні шедеври на Батьківщину, до рідного народу. 1 ми віримо, що доля творчої спадщини О. Олеся буде щасливішою, ніж його особиста доля.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Україна в серці і в поезії Олександра Олеся I. Особлива сила поетичного слова Олександра Олеся – дивне поєднання думки, почуття і фантазії талановитого лірика. II. Зростання національної свідомості поета: 1. Пошук зображальних засобів відтворення любові до України, захоплення нею. 2. Участь у відкритті пам’ятника Котляревському в Полтаві, усвідомлення свого національного покликання. 3. Зустрічі з Грінченком, Самійленком, Коцюбинським, Лесею Українкою, окрилення та піднесення духу […]...
- “В вигнанні дні течуть, як сльози… ” Роки еміграції Олександра Олеся Олександр Олесь – талант особливого драматичного напруження і глибини. Микола Зеров відзначав, що лірик наділений першорядним талантом, який дав йому змогу так авторитетно репрезентувати українську поезію. Високопатріотичне слово Олеся порівнюють із Шевченковим: у Кобзаря поезії високохудожні, закличні, вогненні, такі самі риси мали і вірші Олександра Олеся, який свій талант присвятив непереможному народові. Поет прагнув поетичним […]...
- Журба і радість Олександра Олеся Злилися воєдино громадські й творчі інтереси Олександра Олеся, були нероздільними завжди. Уже його перша збірка “З журбою радість обнялась” виявила ліричний талант автора. Сердечністю і теплотою віє від кожного вірша збірки. Недарма Максим Рильський писав, що в особі О. Олеся інтелігенція вітала надійну творчу силу, визнавши його як щирого і безпосереднього лірика. Поезії О. Олеся […]...
- “З журбою радість обнялась… ” (поезія Олександра Олеся) “З журбою радість обнялась… “ (поезія Олександра Олеся) Хтось ударив без жалю по серці моїм, – І забилося серце в вогні золотім… І посипались іскри ясні, І в дзвінкі обернулись пісні. О. Олесь Радість і журба злилися в поезіях Олександра Олеся – тонкого лірика, співця краси й кохання. Його твори сповнені глибоким ліризмом, щирістю й […]...
- Образ України в поезії Олександра Олеся Образ України в поезії Олександра Олеся Олександр Олесь ненастанно шукав таких виражальних засобів, які з найбільшою точністю відображали б любов і захоплення Україною, надії та розчарування, його журбу і радість: Жита з волошками, і луки, і гаї. І всі розкоші весняні, Всю вроду, всю красу безкраю. Як втілити її, не знаю, В словах, в пісні […]...
- З журбою радість обнялась… (за творчістю Олександра Олеся) Хтось ударив без жалю по серці моїм,- І забилося серце в вогні золотім… І посипались іскри ясні, І в дзвінкі обернулись пісні. Зачаровані музичним ладом поетичної строфи, ми образно сприймаємо романтичний світ лірики Олександра Олеся. Герой його поезії сповнений молодих сил і прагнень, він відчуває буяння життя і оптимістично сприймає дійсність. Його пісні – це […]...
- Трагедія серця Олександра Олеся Трагедія серця Олександра Олеся Є в Олександра Олеся драматичний етюд “Трагедія серця”, де не тільки передано складність життєвої долі героїв твору, а й пророче передбачено трагедію серця самого поета. Ще на початку XX століття літературознавець Сергій Єфремов назвав Олександра Олеся сином свого суперечливого часу – динамічної епохи, сповненої водночас великих сподівань і гіркої зневіри. Справді, […]...
- Мотиви лірики Олександра Олеся Пророчою виявилась муза Олександра Олеся: “З журбою радість обнялась… “. Назвою першої збірки поезій вона провістила драматичну долю і його творчої спадщини, і його особистого життя. Журба прослалась чорним рушником на довгі роки чужини. І тільки зрідка впліталися в неї червоні нитки радощів і надій. Та драматизм його життя був посилений трагічними подіями 1917 року. […]...
- Аналіз вірша Олександра Олеся “О слово рідне! Орле скутий!..” “О слово рідне! Орле скутий!” – пристрасний гімн рідному слову. Поет прославляє народ, який зберіг рідну мову в страшну годину, “коли він сам стоять не міг”. Слово в поезії О. Олеся може бути мечем і сонцем. Слово – це душа народу і її, душу, можна зберегти, тільки зберігши мову. Вірш “О слово рідне! Орле скутий!” […]...
- Глибокий ліризм поезії Олександра Олеся Глибокий ліризм поезії Олександра Олеся. Творчість Олександра Олеся – автора 11 збірок витонченої лірики – тривалий час була недоступною читачам України. Його ім’я було популярним лише в українській діаспорі. Характер всієї поетичної спадщини митця (його ліричних творів і поезій громадянського звучання, пов’язаних з революцією 1905 року, її поразкою та еміграцією поета) визначає журба і радість, […]...
- Україна в серці і поезії Олександра Олеся Олександр Олесь творив у складних умовах піднесення визвольної борні рідного народу, що завершилася 1917 року проголошенням державності України та її трагічного краху. На його творчість вплинула трагедія українського народу, який не знайшов у собі сили визволитися з-під колоніального ярма, і болісні переживання серця, відкритого до краси і любові, але змушеного постійно сприймати удари зла. М. […]...
- Героїчне минуле України у творчості Олександра Олеся (за поезією “Печенізька облога Києва”) (1878-1944) Справжнє прізвище – Кандиба. Народився у м. Білопіллі на Сумщині. Закінчив сільськогосподарську школу, Харківський ветеринарний інститут. Деякий час працював ветеринарним лікарем у Києві, Захоплено вітав події 1917 року й утворення Української Народної Республіки. Після того, як вона зазнала поразки, емігрував (жив у Будапешті, Відні, останні роки життя – у Празі). Помер після звістки про […]...
- Коротка біографія Олександра Олеся ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (ОЛЕКСАНДР КАНДИБА) (1878-1944) Олександр Іванович Кандиба (псевдонім – Олесь) Народився 5 грудня 1878 р. у м. Білопілля на Харківщині (тепер Сумщина) у родині хлібороба. Свої дитячі та юнацькі роки він провів на межі Гетьманщини і Слобожанщини, у панському маєтку в селі Верхосуллі, який наймав його дід по матері. Він називав себе “дитиною степу”, […]...
- Жанрова і тематична розмаїтість лірики Олександра Олеся Олександр Олесь – один із найталановитіших поетів початку XX століття, уже перша збірка якого засвідчила, що “Україна,- за словами М. Грушевського,- дістала поета-лірика, котрого виглядала з часів Шевченка”. Уже перший друкований вірш, датований 1903 роком, конкретизує витоки тих “срібних акордів, що з серця знялись”: В дитинстві ще… давно, давно колись Я вибіг з хати в […]...
- Жанрове і тематичне розмаїття та настроєво-стильова неповторність лірики Олександра Олеся Жанрове і тематичне розмаїття та настроєво-стильова неповторність лірики Олександра Олеся Олександр Олесь передусім лірик, поет особистого переживання, поезії серця. Щемливо-бентежна ніжність та інтимність, краса й романтична окриленість його слова хвилює і захоплює, наснажує життєствердною енергією. Ліричне начало є всеохоплюючим у творах, різних як за тематикою, так і за жанровою природою. Безпосередні враження від “божого світу” […]...
- “З журбою радість обнялась” (за лірикою Олександра Олеся) Життєвий і творчий шлях Олександра Олеся (О. І. Кандиби) був дуже складний. Але в тому була якась невідворотна закономірність і потреба, тому що улюбленець долі навряд чи став би справжнім поетом. Він не знав би, що таке вибір – за нього все вирішила б його щаслива зоря. Олесь був змушений зробити вибір між свободою мислення, […]...
- Україна – муза творчості О. Олеся Україна – муза творчості О. Олеся Олександр Олесь повертається до нас з чужини піснею, яку Україна щиро вітає квітами, любов’ю і визнанням. Поезії митця навчають нас берегти, любити і цінувати свою землю, вірно служити ідеалам миру і добра. У кожній збірці поезій О. Олеся простежується зв’язок із рідною землею, сподівання на повернення додому, бо усі […]...
- Творчість Олександра Олеся З журбою радість обнялась… В сльозах, як в жемчугах, мій сміх. І з дивним ранком ніч злилась, І як мені розняти їх?! В обіймах з радістю журба. Одна летить, друга спиня… І йде між ними боротьба, І дужчий хто – не знаю я.. 1906 Ці рядки написані ще досить молодою людиною. Але вони відзначені справжньою […]...
- Невмирущість рідного слова (за віршем О. Олеся “Рідна мова в рідній школі”) Олександр Олесь – тонкий лірик і водночас поет з мужнім громадянським голосом, що гнівно засуджував реакційну політику переслідування української культури. Як справжній патріот, письменник вважав за обов’язок спрямувати силу свого таланту на захист рідного слова. Олександр Олесь утверджував думку, що, втративши рідну мову, людина зрікається і перших материних слів, і колискових пісень, і рідної землі. […]...
- Мотиви й образи народних пісень у поезіях О. Олеся О. Олесь входить в літературу як співець кохання. Він почав писати ще в дитинстві, коли йому було приблизно дев’ять років. Значний вплив на формування майбутнього поета мали народні пісні. Як відомо, О. Олесь любив награвати собі на музичних інструментах, коли створював свої вірші. На його думку, музика може передати почуття душі найкраще, тому його вірші […]...
- Біографія Олександра Олеся (1878 – 1944) Ольшанське кладовище в Празі. Тут, на православній ділянці, – могила Олександра Олеся. (Його справжнє ім’я і прізвище – Олександр Іванович Кандиба). Ранньою весною 1988 року я вклонився його світлій пам’яті. Новий дубовий хрест; прокинулися минулорічні і з’явилися нові, посаджені кілька днів тому, квіти. Тиша і чистота, спокій і сум. Поруч поховані інші […]...
- Аналіз вірша Олександра Олеся “Чари ночі” Літературний рід : лірика. Жанр : романс (він став популярною народною піснею). Вид лірики : інтимна (любовна). Провідний мотив : захоплення красою життя й красою кохання. Віршовий розмір : ямб. Літературознавці про твір. Вірш належить до збірки “З журбою радість обнялась”. Автор закликає читача улити “струмінь власної душі” у “шумляче море” краси весняної природи, до […]...
- Життя та творчість Олександра Олеся ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (1878-1944) Справжнє ім’я – Олександр Іванович Кандиба. Інший псевдонім – В. Валентин. Олександр Олесь народився 5.12.1878р. у м. Білопіллі, в тодішнім Лебединськім повіті Харківщини. Його дід по матері орендував великий панський маєток у селі Верхосулі, на північнім краю українського степу, тут прожив свої молодечі літа Олесь. Батько працював на рибних промислах у Астрахані, […]...
- Життя і творчість Олександра Олеся Реферат на тему: Життя і творчість Олександра Олеся (1878 – 1944) Складний життєвий шлях випав на долю Олександра Олеся (справжнє прізвище – Кандиба). Народився він в с. Крига (Білопілля) на Сумщині, закінчив Харківський ветеринарний інститут, працював у Харкові та Києві (1909 – 1919). У 1907р. у Петербурзі вийшла перша книга Олеся – “З журбою радість […]...
- Місце і значення творчості Олеся Гончара в сучасній українській літературі (3 варіант) Славний і справжній прозаїк Олесь Гончар… Михайло Шолохов Говорять, що коли народжується людина, на небі з’являється зірка. У когось ця зірка маленька, у когось – більша, а ще у когось – величезна. Ще говорять, що залежить це від душі людини: якщо душа мала – то и зірка мала, велика душа – то зірка буде великою […]...
- Поетична оповідь про минуле нашого народу (за “Заспівом” зі збірки “Княжа Україна” О. Олеся) Українські народні казки і літописи розповідають нам, дітям XXI століття, про давні часи нашої Батьківщини. Своєю урочистою оповіддю та темою, пов’язаною зі старовиною, схожа на літописання добірка поезій Олександра Олеся “Княжа Україна”. Як повільна пісня кобзаря, звучить “Заспів” до збірки”Княжа Україна”: Заспіваю вам не пісню Про стару старовину, Розкажу я вам не казку, А бувальщину […]...
- Любовна лірика Олександра Блока Предчувствую тебя… О. Блок Олександр Блок – великий поет російської літератури. Після Блока було багато тих, чиї поезії відобразили велич і трагізм XX століття (достатньо згадати імена Ахматової, Пастернака, Мандельштама, Цвєтаєвої). Але велич поета визначається тією міццю, тією силою поетичного голосу, з якою йому від Бога дано говорити про все: про світові трагедії, красу природи, […]...
- “… Я козак – з вільним духом, з ніжним серцем, з іскрами в очах… ” Огляд творчості О. Олеся І. Новаторські моменти О. Олеся. (Творча спадщина Олеся досить велика, якщо врахувати, що більшу частину її становить поезія – дев’ять книг. Звертався митець і до драматичного жанру. О. Олесь розширив тематичний, стильовий діапазони лірики, підніс виражальну силу українського художнього слова. Не будучи “модерністом”, він вніс багато нового в розвиток української поезії, зокрема наголосив на естетичній […]...
- Велична постать Ярослава Мудрого в однойменній поезії О. Олеся за книгою “Княжа Україна” Старий плакат-календар “Знай наших!” висить на стіні у кімнаті моєї бабусі. Серед багатьох історичних постатей України на плакаті і портрет Ярослава Мудрого: суворе, рішуче обличчя, одежа в бойових обладунках. Який він, давній київський князь? Чому народ нарік його Мудрим? На ці питання дає відповідь Олександр Олесь у поезії “Ярослав Мудрий” з книги “Княжа Україна”. Поет […]...
- Творчість Олеся Гончара у світовому контексті Творчість Олеся Гончара у світовому контексті Олесь Гончар – один із тих українських письменників XX століття, творчість яких можна прочитувати в контексті світових літературних осягнень та ідеологічних поєдинків. Цього вимагає популярність його книжок за кордоном і – що головніше – акцентований поетичною манерою вислову людинозвеличувальний, рідкісний у світовому мистецтві настрій його творів. Читати Олеся Гончара […]...
- “Княжа Україна” О. Олеся – маленькі фрагменти великої Історії “Поет – завжди казкар” – сказав відомий український поет Максим Рильський. Ці слова – неначе про Олександра Олеся. Його вірші для дітей,”поеми, драматичні твори такі зрозумілі і щирі, наче автор сам перебуває у дитячому світі і добре розуміє його. Та О. Олесь розмовляє з дітьми не лише так, ніби розповідає казку. Він торкається і серйозних […]...
- Мова “всіх в єдине нас злива” (за твором О. Олеся “Рідна мова в рідній школі”) Мова “всіх в єдине нас злива” (за твором О. Олеся “Рідна мова в рідній школі”) Мені подобаються вірші Олександра Олеся. Вони хвилюють, викликають радість, сум, примушують переживати якісь події разом із автором. Саме так було з віршем “Рідна мова в рідній школі”. Одразу я відчула радісні нотки, бо для Олеся викладання української мови в школі […]...
- Наші предки, якими я їх уявляю (за твором Олександра Олеся “Княжа Україна”) Давніх русичів я уявляю міцними, кремезними, з орлиним поглядом. Ходили вони статечно, з гідністю тримаючи голову. Хода була некваплива, тиха, вони сторожко дослухалися до всіх довколишніх звуків: ворог міг з’явитися будь-якої миті. І взагалі, слід пам’ятати, що тоді мирного часу майже не існувало. Якщо й були хвилини радощів на честь якоїсь події чи свята, то […]...
- Поєднання громадських та інтимних моментів у ліриці О. Олеся (“Чари ночі”, “З журбою радість обнялась… “) (2 варіант) Вже одна з перших збірок “З журбою радість обнялась… ” принесла визнання О. Олесю завдяки життєрадісним акордам особистої й громадянської лірики. Хоча й з боку деяких критиків звучали закиди, що в його ранніх творах “бракує широкого різностороннього світогляду і філософічної глибини”, на мій погляд, ці докори не зовсім виправдані. Є глибина щирого людського серця, є […]...
- Багатогранна діяльність Пантелеймона Куліша Пантелеймон Куліш – автор першого українського правопису на фонетичній основі – “кулішівки”, перший перекладач Біблії українською мовою, один із перших видавців творів українською мовою, поет, прозаїк, літературознавець, етнограф, культурний і громадський діяч 40-90-х років XIX століття. Та, на жаль, ім’я цієї талановитої людини дуже довго замовчувалося, твори не видавалися, а самого письменника зображували як представника […]...
- Мудрий заповіт князя Ярослава (за твором Олександра Олеся “Княжа Україна”) На моє глибоке переконання, якби зараз усі домовилися виконати заповіти князя Ярослава Мудрого, що він їх проголосив ще за старих часів, то у нас менше було б проблем у сьогоднішньому житті й держави, і родини, і школи зокрема. “Бути разом і дбати про свою рідну землю” – це був головний заповіт князя Ярослава, він прекрасно […]...
- Тема історичної та національної пам’яті в романі “Собор” Олеся Гончара Тема історичної та національної пам’яті в романі “Собор” Олеся Гончара. “Собор” (1968) вирізняється в доробку письменника пекучістю поставлених проблем ї своєрідним їх мистецьким втіленням. У центрі твору Олесь Гончар поставив долю конкретної, тобто української, нації та долю духовного начала у житті суспільства. Як колись Шевченко прагнув пробудити сумління земляків спалахами поетичної мислі, так Олесь Гончар […]...
- Героїзм народів у Другій світовій війні (за романом Олеся Гончара “Прапороносці”) Героїзм народів у Другій світовій війні (за романом Олеся Гончара “Прапороносці”) I. “Згустки фронтових вражень” О. Гончара. (Студбатівцем розпочав війну Олесь Гончар у надросянських боях, закінчив мінометником, звільняючи Європу. Ця дорога довжиною майже в чотири роки позначилися могилами його бойових побратимів. “Якщо лишуся живим, розповім про вас… “, – клявся молодий солдат Гончар перед світлою […]...
- Мої роздуми над творами Олеся Гончара Моє перше знайомство з творами Олеся Гончара відбулося дуже давно. Коли я був дуже малим і ще не вмів читати, моя мама прочитала мені тоненьку дитячу книжечку “Ілонка”. Книжечка була добре ілюстрована і цим привертала мою увагу. Мене приваблювала маленька дівчинка, яка довірливо сиділа на руках у якогось чоловіка і дивилася в далечінь. Я довго […]...
- Ідея собору в романі Павла Загребельного “Диво” та у романі Олеся Гончара “Собор” Ідея собору в романі Павла Загребельного “Диво” та у романі Олеся Гончара “Собор” Кого не вражали старовинні собори? Проходиш повз один з тих, що збереглися, піднімеш голову, а він наче дивиться на тебе, слідкує, розмірковує, аж душу проймає. Цікаво! Звісно, що письменники не обминали цю тему у своїй творчості. Кожен народ має свою святиню, свій […]...
Хижа натура герасима калитки.