Байка багато чого навчить (за байками Л. Глібова “Щука”, “Муха й Бджола”, “Жаба і Віл”)
Леонід Глібов відомий в українській літературі передусім як поет-байкар. Він вважається творцем нової байки. У своїх творах Л. Глібов зобразив суттєві явища життя, безправне становище кріпаків, пихатість чиновників, недолугість тогочасних судів. Автор висміював хитрі та підступні вчинки людей, лицемірство, егоїзм, жадібність, заздрість, лінощі та багато інших негативних рис характеру.
Ось хитра і підступна Лисичка – героїня байки “Щука”. Вона може повернути на свою користь рішення недолугого суду. Адже судді – нерозумні, позбавлені
На той раз суддями були – Якіїсь два Осли,
Одна нікчемна Шкапа
Та два стареньких Цапа, –
Усе народ, як бачите, такий
Добрячий та плохий.
За стряпчого в суді була Лисичка. А Щука, яку судив цей “поважний” суд, частенько надсилала Лисичці смачної рибки. Тож, коли суд вирішив повісити вражу Щуку на вербі, Лисичка за хабарі врятувала Щуку, бо запропонувала “у річці вражу Щуку утопити”.
Інша ситуація у байці Л. Глібова “Муха й Бджола”. Муха – відома ледащиця, набридлива комаха. Побачила вона якось Бджолу, яка весь
– Яка погана, –
Муха каже, –
На світі доленька твоя:
Раненько встане, пізно ляже…
Мені б отак – змарніла б я.
Далі ледаща Муха пригадала, як їй добре буває на бенкетах, коли можна всього скуштувати. Оце життя! Бджола зауважила, що Муху звідусіль проганяють і відкрито зневажають. Однак Мусі це байдуже:
Велике діло – проженуть!
Не можна в двері – я в кватирку
Або пролізу в іншу дірку –
І зась усім!
У байці “Жаба і Віл” пихата самовпевнена Жаба у розмові з подругою сказала, що вона надметься і зрівняється з Волом: “Як надмусь, то й я така зроблюсь”. Подруга спробувала приземлити хвалькувату Жабу: “І де вже, сестро, нам рівняться… ” Та дарма! Жаба захотіла довести, що їй усе під силу. Однак “З натуги луснула – та й одубіла!”
Останню крапку у своїх творах завжди ставить байкар. Він мудро підсумовує:
А по мені – найлучче жити,
Як милосердний Бог дає.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)
Related posts:
- Байка Л. Глібова “Щука” Байка Л. Глібова “Щука” I. Глібов – майстер-байкар. (Давній жанр увійшов у творчість Глібова. Він пише про злободенні проблеми.) II. “Щука” – викриття лицемірства, продажності суду. (Злочини Щуки; нікчемні судді.) III. “Страшний” вирок. (Щучині подарунки Лисиці, хоча це, можливо, і чутки; Лисиця відплатила за “карасиків”.) IV. Роль байки в літературі. (Під маскою алегорії, сатири можна […]...
- Леонід Глібов – Муха й Бджола МУХА Й БДЖОЛА Весною Муха-ледащиця Майнула у садок На ряст, на квіти подивиться, Почуть Зозулин голосок. От примостилась на красолі Та й думає про те, Що як то гарно жить на волі, Коли усе цвіте. Сидить, спесиво поглядає, Що робиться в садку; Вітрець тихесенько гойдає, Мов панночку яку… Побачила Бджола близенько: – Добридень! – каже […]...
- Викриття несправедливого судочинства в байці Л. Глібова “Щука” Українським Криловим називають найвидатнішого байкаря України Леоніда Глібова. У творах талановитий письменник викриває феодальне та буржуазне судочинство. Найвиразнішою є байка “Щука” – зразок сатири на панський суд. Страшні злочини скоїла Щука: “Того заїла в смерть, другого обідрала”. Отже, звинувачення цілком слушні, судді змушені жорстоко покарати “катюгу”. Але стряпчий проголошує таку промову перед добренькими й плохенькими […]...
- Чого навчають нас байки Л. Глібова Прадавня людина вперше широко розплющила очі і зачудовано подивилася навколо себе. Коли вона вперше відчула себе людиною, то намагалася якось пояснити навколишній світ, такий для неї дивний, малозрозумілий і разом з тим жахливий. І для цього вона створила міф, казку. Серед постійної боротьби добра і зла, правди і кривди, людина вчилася жити. Як захистити себе […]...
- Муха й Бджола (скорочено) – Глібов Леонід Весною Муха-ледащиця Майнула у садок На ряст, на квітки подивиться, Почуть Зозулин голосок. От примостилась на красолі Та й думає про те, Що як то гарно жить на волі. Коли усе цвіте. Сидить, спесиво (1) поглядає. Що робиться в садку; Вітрець тихесенько гойдає. Мов панночку яку… Побачила Бджолу близенько: – добридень! – каже їй. – […]...
- Гостре висміювання несправедливості царського суду в байці “Щука” (3 варіант) Леонід Іванович Глібов написав багато жартівливих віршів, казок, загадок. Але найбільшого успіху набули в читачів його байки. Саме байка “Щука” дає можливість побачити яскраву картину тогочасної дійсності. Серед законів царської імперії були й такі, які вимагали карати надміру жорстоких і зажерливих, однак ці закони майже не виконувалися. Суд завжди повертав справу так, щоб багаті злочинці […]...
- “Щука” Леоніда Глібова Як відомо, байка зародилася ще в стародавній Греції. Відтоді й донині цей жанр є надзвичайно популярним. Генієм української байки є Леонід Глібов. Велика кількість його байок має оригінальні сюжети. Крім того, він творчо переніс на національний грунт велику кількість відомих сюжетів байок, наповнивши їх народними образами, характерами, деталями. Широко відомий мандрівний старовинний сюжет про нерозумних […]...
- Гостре висміювання несправедливості царського суду в байці “Щука” (1 варіант) У байці “Щука” йдеться про суд, який почався над Щукою через її погану поведінку у ставу. Суд правлять справжні нікчеми: Якіїсь два Осли, Одна нікчемна Шкапа Та два стареньких Цапа. За стряпчого була Лисиця, якій Щука постачала карасів та линів. Глібов викриває недалекоглядність суддів, якою і користується Лисиця. Коли суд призначив повісити Щуку на вербі, […]...
- Чому навчає байка? (за творами Л. Глібова) Леонід Іванович Глібов народився в 1827 році в селі Веселий Поділ на Полтавщині. Ще з юного віку складав поезії російською мовою, але невдовзі почав писати байки українською. Упродовж життя він створив понад 100 байок. У них письменник зазвичай намагався порушувати проблеми людської та суспільної моралі. Леонід Глібов у своїх байках гостро критикував несправедливий суд, жорстокість […]...
- Леонід Глібов – Щука ГЛІБОВ ЛЕОНІД ЩУКА На Щуку хтось бомагу в суд подав, Що буцім би вона такеє виробляла, Що у ставку ніхто життя не мав: Того заїла в смерть, другого обідрала. Піймали Щуку молодці Та в шаплиці Гуртом до суду притаскали, Хоча чуби й мокренькі стали. На той раз суддями були Якіїсь два Осли, Одна нікчемна Шкапа […]...
- Щука (скорочено) – Глібов Леонід На Щуку хтось бомагу в суд подав, Що буцімби вона такеє виробляла. Що у ставку ніхто життя не мав: Того заїла в смерть, другого обідрала. Піймали Щуку молодці Та в шаплиці (1) Гуртом до суду притаскали, Хоча чуби й мокренькі стали. На той раз суддями були Якіїсь два Осли, Одна нікчемна Шкапа Та два стареньких […]...
- Гостре висміювання несправедливості царського суду в байці “Щука” (2 варіант) Л. Глібов – відомий український байкар. У байці “Щука” він зробив головними діючими особами Щуку, Ослів, Цапів, Шкапу і Лисицю. Саме ці тварини підібрані не випадково. Адже Осли вважаються дуже впертими та “недалекими” тваринами. Шкапа “нікчемна”, “старенькі” Цапи, вже нічого не второпають. Сам автор подає таку характеристику суду: Усі народ, як бачите, такий Добрячий та […]...
- Прихований зміст байок Леоніда Глібова Гумор – неодмінна складова людського життя. Він допомагає нам зняти нервове напруження, вийти зі складної ситуації. Мабуть, саме тому завжди популярними були й будуть різножанрові гумористичні й сатиричні твори. Одним із відомих українських поетів – байкарів є і Леонід Глібов. Його твори відзначаються новаторськими рисами. Л. Глібов вніс у байку ліричний струмінь. Розробляючи відомі сюжети […]...
- Щука – Глібов Леонід На Щуку хтось бомагу в суд подав, Що буцім би вона такеє виробляла, Що у ставку ніхто життя не мав: Того заїла в смерть, другого обідрала. Піймали Щуку молодці Та в шаплиці Гуртом до суду притаскали, Хоча чуби й мокренькі стали. На той раз суддями були Якіїсь два Осли, Одна нікчемна Шкапа Та два стареньких […]...
- Миш і жаба – Народні байки МИШ І ЖАБА Жили раз миш і жаба. Вони були собі щирими приятелями. Раз каже жаба: – Нині буде весілля на тамтому боці ставу. Підемо туди. Миш налякалася та тихцем сказала, що вона не вміє плавати. – Е, це дурниця! – відповіла їй жаба.- Я зав’яжу тобі мотузок довкола шиї та перетягну тебе через воду. […]...
- Хвалькувата муха – Народні байки ХВАЛЬКУВАТА МУХА Раз тягнули чотири волики тяженький плуг вечором з поля додому. Тягнуть вони, тягнуть; аж надлітає уперта муха, сідає собі поважно на ріг одного вола і їде з ним помаленьку. Надлітає тим часом друга муха і питає тую, що сидить на розі вола: – А ти звідки їдеш, сестро? – 3 поля,- відповідає вона,- […]...
- Леонід Глібов – Жаба й Віл ЖАБА Й ВІЛ Раз Жаба вилізла на берег подивиться Та й трошечки на сонечку погріться. Побачила Вола Та й каже подрузі тихенько (Вигадлива була!): – Який здоровий, моя ненько! Ну що, сестрице, як надмусь, То й я така зроблюсь? От будуть жаби дивуваться! – І де вже, сестро, нам рівняться… – Казать їй друга почала; […]...
- Миша, Жаба і Каня – Народні байки МИША, ЖАБА і КАНЯ1 Близенько коло поточка виточила миша ямку і зносила там собі зерно на зиму. Коли раз віддалилася з дірки на стерню, щоби який колос ко ямі притягнути, вилізла жаба з потока, вигрілася на березі та й шусть до мишачої норки! Прибігає миша і… застає нову газдиню!.. – А ти що тут робиш? […]...
- Чого навчає байка Людина – творіння природи. Вона має розум, фантазію, здатна плідно та творчо працювати. Вона може мислити, аналізувати, співпереживати, створювати власними руками щось нове, раніше небачене. Так, дійсно, людина – найкраще творіння природи, але не ідеальне. Вона має безліч вад. А ці вади, в свою чергу, заважають людству створити цивілізоване суспільство. Саме боротися із людськими вадами […]...
- Слон і муха (скорочено) – дудар Євген Учені мухи зібралися на симпозіум, щоб розглянути походження приказки “Не робіть з Мухи Слона”. Муха-доповідач сказала, що приказка неправильна. Виходить, що первинним був Слон, а Муха – вторинною, тоді як усе навпаки. і вислів має звучати “Не робіть із Слона Муху”. Муха-співдоповідач сказала, що Слон не вартий жодної уваги, адже він не вміє ні літати, […]...
- Я – людина, і це мене багато до чого зобов’язує! (за поезією В. Симоненка “Ти знаєш, що ти – людина?”) Мабуть, немає людини, яка б не замислювалася над питаннями: чи так вона живе? Чи гідна називатися людиною? Що залишить після себе нащадкам? Замислююся над цим і я… Думаю, що людина відрізняється від інших створінь природи духовністю, здатністю до розуміння і всепрощення. Звісно, що кожна особистість – неповторна! Але вважаю, що завдання кожного – робити світ […]...
- Бджола та Шершень (більш стисло) скорочено – Сковорода Григорій Шершень звертається до Бджоли й говорить, що вона дурна, працює-працює, а плодами її праці користуються інші, замість вдячності ще й інколи шкоду заподіюють їй. Бджола відповіла, що мед люблять усі, й вона 6 могла добувати його злодійським способом. Але для неї радість більше збирати мед, аніж його споживати, – вона живе для цього; а безділля […]...
- Григорій Сковорода – Бджола та шершень (СКОРОЧЕНО) ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА БДЖОЛА ТА ШЕРШЕНЬ (СКОРОЧЕНО) Шершень спитав у Бджоли, чому вона така дурна. Адже, добре знаючи, що плоди її праці корисніші для людей, ніж для неї самої, та до того ж часто їй шкодять, приносячи замість нагороди смерть, Бджола не перестає робити дурниці – збирає мед. Бджола відповіла своєму радникові, що дурень він сам. […]...
- Чиновницька сваволя (За байками Є. Гребінки) Справжню літературну славу Євгенові Гребінці принесли його байки. На Україні вже існувала певна байкарська традиція, адже байка – це витвір поетичної уяви народу. Байка широко побутувала в XVII-XVIII століттях. Приклади байок наводилися в курсі риторики, а також включалися до перекладних збірників. Тоді тільки визначалися шляхи розвитку нової української літератури і точилася запекла боротьба за розширення […]...
- Жаба й Віл (скорочено) – Глібов Леонід Раз Жаба вилізла на берег подивиться Та й трошечки на сонечку погріться. Побачила Вола Та й каже подрузі тихенько (Вигадлива була!): – Який здоровий, моя ненько! Ну що, сестрице, як надмусь. То й я така зроблюсь? От будуть жаби дивуваться! – І де вже, сестро, нам рівняться… – Казать їй друга почала; А та не […]...
- Викривальна і повчальна спрямованість байок Л. Глібова (1827-1893) Народився в с. Веселому Подолі на Полтавщині в родині поміщицького управителя. Закінчив Полтавську гімназію та Ніжинський ліцей вищих наук. Працював учителем, був редактором газети “Черниговский листок”. За просвітницьку діяльність переслідувався урядом. Основну частину життя прожив у Чернігові. Ще з юного віку складав поезії російською мовою, але невдовзі почав писати байки українською (упродовж життя створив […]...
- Бджола та Шершень (скорочено) – Сковорода Григорій 1722-1794 Шершень спитав у Бджоли, чому вона така дурна. Адже, добре знаючи, що плоди її праці корисніші для людей, ніж для неї самої, та до того ж часто їй шкодять, приносячи замість нагороди смерть, Бджола не перестає робити дурниці – збирає мед. Бджола відповіла своєму радникові, що дурень він сам. Мед до вподоби й ведмедю, […]...
- Григорій Сковорода – Бджола та шершень (Характеристика твору) Характеристика твору Григорія Сковороди “Бджола та шершень” Жанр: байка. Головна ідея: Праця має стати для людини природною потребою і “найсолодшою поживою” (ідея спорідненої праці). Головні герої: Бджола, Шершень. Про твір: Байки в Г. Сковороди стислі й лаконічні, вони складаються з двох частин: у першій частині коротко розповідається про якийсь випадок, а в другій – подано […]...
- Коротко про “Бджола та Шершень” Жанр: байка. Головна ідея: праця має стати для людини природною потребою і “найсолодшою поживою” (ідея спорідненої праці). Головні герої: Бджола, Шершень. Про твір: байки в Г. Сковороди стислі й лаконічні, вони складаються з двох частин: у першій частині коротко розповідається про якийсь випадок, а в другій – подано мораль, яку автор називає “силою”. Інколи друга […]...
- Повчальний характер притч Сковороди “Бджола і Шершень”, “Собака і Вовк” Повчальний характер притч Сковороди “Бджола і Шершень”, “Собака і Вовк” Найвидатніша постать у культурному і літературному житті України XVIII ст. – Г. Сковорода. Як поет і байкар, він привертав увагу освічених кіл до простолюду, звеличував уселюдські цінності села, утверджував пріоритет етики в повсякденному житті, повчав шанувати особистість за її духовними, моральними якостями, а не за […]...
- Григорій Сковорода – Бджола та шершень (АНАЛІЗ) Аналіз твору Григорія Сковороди “Бджола та шершень” Жанр : байка. Головна ідея : праця має стати для людини природною потребою і “найсолодшою поживою” (ідея спорідненої праці). Головні герої : Бджола, Шершень. Про твір : байки в Г. Сковороди стислі й лаконічні, вони складаються з двох частин: у першій частині коротко розповідається про якийсь випадок, а […]...
- Аналіз байки Григорія Сковороди “Бджола та Шершень” Жанр : байка. Головна ідея : праця має стати для людини природною потребою і “найсолодшою поживою” (ідея спорідненої праці). Головні герої : Бджола, Шершень. Про твір : байки в Г. Сковороди стислі й лаконічні, вони складаються з двох частин: у першій частині коротко розповідається про якийсь випадок, а в другій – подано мораль, яку автор […]...
- Українська народна казка – Царівна-Жаба Скорочений переказ української народної казки про зачаровану царівну. Десь-не-десь, у якімсь царстві, жив собі цар та цариця, а в них – три сини, як соколи. От дійшли вже ті сини літ, – час їм женитися. Цар покликав синів та й каже: – Сини мої, соколи мої! дійшли ви літ,- час вам уже подружжя шукати. Забирайте […]...
- Утвердження споконвічних етичних цінностей у байках Леоніда Глібова Утвердження споконвічних етичних цінностей у байках Леоніда Глібова Літературна спадщина Леоніда Глібова дуже багата – від пісенно-ліричних творів до віршів-загадок, жартів. Працював видатний український письменник у царині художньої прози. Але найбільше визнання він здобув як неперевершений байкар, який правдивим художнім словом віддано служив інтересам свого народу. Тому байки Л. Глібова стали своєрідним символом добра та […]...
- Григорій Сковорода – Бджола та шершень Григорій Сковорода БДЖОЛА ТА ШЕРШЕНЬ – Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі. Видно, що ви без […]...
- Нгуєн Гюї Тионг – Як жаба дощу домоглася Казка в’єтнамського письменника про рішучу і сміливу жабу Кок, яка не побоялася вилізти на небо і вимагати у його володаря, аби той послав на землю дощ, щоб росли та буяли трави й дерева, були повноводні річки і озера, щоб жили птахи та звірі. Діти, ви бачили жабу? Не скажеш, що вона гарна, авжеж? дехто навіть, […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Бджола Лисніє липовий, липневий липець, Липучий і лискучий в білім збанку. В нім розтопились зорі на світанку І пахощі левад, квітчастих китиць. Над озером пахучим, золотавим Дзеленькає маленькая бджола. На брезклі брижі жовтого чола Лягає тінь її пружком імлавим. Мов квітка, розхиляє, п’яна цукром, Крил пелюстки, а рідина густа Маленькі ніженьки хватає цупко. І крильцями пішла […]...
- Твір на тему: Роздуми про зміст прислів’я “Хто багато читає, той багато знає” Мабуть, найбільше в усій світовій літературі написано про книгу: про її значення в житті людини, про те, як її пишуть, хто пише, навіщо, і про її читачів. А скільки народ присвятив книзі теплих і вдячних слів! І чи може хтось сьогодні уявити, що книг на світі може не бути? Та, мабуть, і може якась нікчема, […]...
- Мотиви творчості Л. Глібова Після видання валуєвського циркуляра про заборону українського друкованого слова один із кураторів Київського навчального округу наказав спалити 500 книг байок Глібова, котрі були призначені для шкіл, як “шкідливе видання, яке не повинне мати місце в народному училищі”. Наказ було виконано. Іван Франко називав Леоніда Глібова “найкращим українським байкописцем”. В “Энциклопедическом словаре Брокгауза и Эфрона” читаємо […]...
- Бджола та шершень – Сковорода Григорій – Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі. Видно, що ви без пуття закохані в мед. – […]...
Александрійський вірш.