Без слів

Без слів ти розумітимеш, що не настане кінець світу,
Бо твоє життя тільки починається з клаптику зорі,
Що сяє у повсякденній суєті рухів і незнайомого звуку,
Гітарної струни, що навчена блукати у твоїй хорошій душі.

Без слів ти відчуваєш, як це обіймати близьке серцем щастя,
Бо твоє життя, потрапило у полон надій,
Побудованих сміхом, де не варте й уваги нещастя,
Якщо не любиш лежати з простудою, то ніколи не хворій.
У відсутності снів ти знаєш, як це любити зі сльозами на очах,
Як це чекати і отримати на кінець дня своє,
І відчувати як б’ється стомлене маленьке серденько по ночах,
Як це бути людиною, що отримує й віддає твоє.

Без слів ти зустрічаєш новий день, відпускаєш нову ніч,
Засинаєш і дякуєш світу, за те, що дарує тобі.
Прокидайся хутчіш і дивися під ковдру – на піч,
Хтось щастя дарує, хтось пише для тебе вірші.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Галина пагутяк біографія коротко.
Ви зараз читаєте: Без слів
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.