Близькість поеми “Гамалія” до народних дум та історичних пісень

Українські думи – один із найпопулярніших видів усної народної творчості. Тому не дивно, що Т. Шевченко, який надзвичайно високо оцінював художні якості вітчизняного фольклору, використав мотиви народних дум, невільницьких плачів, а також історичних пісень у поемі “Гамалія”.

Поема Т. Шевченка не має зовнішньої правдоподібності: історичних фактів про морські походи отамана Гамалії немає.

Кобзар прагнув народнопоетичними засобами змалювати історично правдиву картину морського визвольного походу. Ідучи за народною традицією. Т. Шевченко персоніфікує природу: Хортиця розмовляє з Лугом, “реве гарматами Скутара”, скрегоче зубами, “реве, лютує Візантія”,

… Босфор клекотить,

Неначе скажений, то стогне, то виє:

Йому Візантію хочеться збудить.

“Не буди, Босфоре: буде тобі горе,

Твої білі ребра піском занесу,

У мул поховаю!..” – Реве синє море…

У поемі має місце і властива усній народній творчості ідеалізація козаків-запорожців і їх ватажків. Велетнем здається нам Гамалія, який “сам хурдигу розбиває, кайдани ламає”.

Козаки порівнюються з соколятами, орлятами, вони сміливо літають, “неначе птахи чорні в гаї”.

Як і в народних творах, Т. Шевченко вживає в поемі рядки-рефрени для підсилення емоційного сприйняття:

Слава тобі, Гамаліє,

На ввесь світ великий,

На ввесь світ

великий,

На всю Україну…

Поема також має нерівноскладові рядки і переважно дієслівне римування, що характерне для народних дум.

У поемі “Гамалія” Т. Шевченка, витриманій у дусі народних дум, усі засоби художнього зображення цілком народні. Однак це не робить твір наслідуванням. Адже “Гамалія” – цілком оригінальна поема, народжена українським генієм – Кобзарем.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Поетичне новаторство шарля бодлера.
Ви зараз читаєте: Близькість поеми “Гамалія” до народних дум та історичних пісень