Богдан Кіселичник – Ти мій наркотик

Зранку прокидаюся,
Беру телефон.
Дивлюсь на годину,
Встаю я бігом.
В телефоні шукаю,
Шукаю твій слід.
Набираю, збиваю,
Зупиняється світ.

Беру я гітару
Лунають акорди.
Вона мені каже:
“Не будь такий гордий!”
Чую мелодію
Десь в глибині,
Шукаю, дивлюся –
Ти дзвониш мені.

В блокноті пишу
Свої я думки,
Лягають віршами
В ньому рядки.
На моєму обличчі
Посмішка сяє,
Пишу я і креслю –
Так, це буває!

А день вже минає,
Підходить до ночі.
Беру телефон,
Наважатись хочу.
Подзвонити, спитати:
“Привіт, як там справи?
Гарна погода!
Не випила б кави?”

До віршів Богдана


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Твір французька література хіх ст бальзак гобсек.
Ви зараз читаєте: Богдан Кіселичник – Ти мій наркотик
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.