Богдан Согор – Бездонний океан

Немов в бездоннийокеан,
Поринув я в твоїпрекрасні очі,
І хоч ти ріжешсерце до глибоких ран,
Без тебе житибільше я не хочу..
Ти поселилась умоїх думках,
І живиш все єствомоє своїм творінням,
З тобою я поборюсмерті страх,
Життя віддам, перетворивши у терпіння,
Бо краще, внезліченні тисяч раз,
Відчути раз хочгуб твоїх торкання,
Аніж дожившисивих літ,
Без тебе вестицим життям скитання.
Ти мій початок, ти і мій кінець,
Ти схід святогосонця в світлі ранку,
І навіть в сніявляєшся мені,
Але завжди чомусьвідходиш на світанку…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Художня література 30 років.
Ви зараз читаєте: Богдан Согор – Бездонний океан
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.