Богдан Ступка. Вірш Ліни Костенко “Крила”

Богдан Ступка. Вірш Ліни Костенко “Крила”

А й правда, крилатим грунту не треба.
Землі немає, то буде небо.

Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.

В цьому, напевно, правда пташина…
А як же людина? А що ж людина?

Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!

Вони, ті крила, не з пуху-пір”я,
А з правди, чесноти і довір”я.

У кого – з вірності у коханні.
У кого – з вічного поривання.

У кого – з щирості до роботи.
У кого – з щедрості на турботи.

У кого – з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.

Людина нібито не літає…
А крила має. А крила має!

Вірші Ліни Костенко


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Лист невидомому другу про оксану на русийський.
Ви зараз читаєте: Богдан Ступка. Вірш Ліни Костенко “Крила”
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.