Борис Грінченко – Подивись!

Related posts:

1. Борис Грінченко – Весна прийшла! Весна прийшла! Гаї зазеленіли, І перший квіт, квіт весняний процвів, І одинцем самотнім на могилі Цар степовий, орел могутній, сів. І скрізь живе повіяло дихання, І скрізь життя устало молоде,- Се час квіток, і співів, і кохання, Як бог ясний, сіяючи, іде. Його навкруг усяке серце чує, І кожен квіт квіт другий поцілує, І кожен […]...
2. Борис Грінченко – Весна іде! Весна іде! В повітрі молодому Далекий крик мандрівних журавлів Вже розітнувсь: ключем вони додому У рідний край летять з чужих країв. Весна іде! Веснянки задзвеніли, Лунає спів по луках і гаях – Мов устають нові могутні сили В людських серцях, придавлених серцях. І в грудях знов солодкії бажання, І в грудях знов устали поривання, І […]...
3. Борис Грінченко – Її дихання чую Весна іде! Її дихання чую… Пташиний спів немов уже дзвенить… Дніпро лама покрівлю крижаную, І в берег б’є, і плеще, і кипить. Плещи, старий! І в море вільні хвилі Неси-жени, як і раніш носив,- Весна тобі нові приносить сили: Устань, розлийсь з високих берегів! Твій час іще! Ще не віднято змоги! Нехай шумлять, нехай ревуть […]...
4. Подивись мені в очі Подивись мені в очі. Що ти там бачиш? Океан, чи море? Подивись! Я не плачу! Ти захочеш втонути? Не старайся даремно! Там завжди горить світло, а ти кажеш, що темно. Не тікай сам від себе. Не старайся втонути. Це вже все не реально, та тобі не збагнути! Зачекай! Зупинися! Просто хочу почути… Ті слова з […]...
5. Борис Грінченко – І світ почув Лежали скрізь замети сніговії, Давили все, загинуло життя, І не було, здавалося, надії На кращих днів квітущих вороття. Тоді весна крилом своїм махнула,- І полилось і світло, і тепло, І знов життя земля в собі почула, І все навкруг засяло й зацвіло. І степ старий,- і гордий, і багатий,- Убрався скрізь в ясно-зелені шати,- На […]...
6. Борис Грінченко – Вона співа Вона співа – і серця поривання У згуки ті вона перелива, Горять огнем безмірного кохання Її пісень пекучії слова. Вона співа – і очі молодії Ясніш од зор засяли із-під вій… О, скільки в їх незломної надії, О, скільки в їх на щастя любих мрій! Нехай співа, нехай ті співи ллються, Хай очі ті і […]...
7. Борис Грінченко – Сяють зорі Вже в далині високій сяють зорі, Густий туман над озером повис, І спить земля, і води сплять прозорі, І тихо спить густий зелений ліс. Десь на селі далеко пісня ллється, То голосніш, то затиха вона… Із стін душних на волю серце рветься Туди, де ніч панує запашна. О, я піду, бо не піти несила, Бо […]...
8. Борис Грінченко – Весняні сонети БОРИС ГРІНЧЕНКО ВЕСНЯНІ СОНЕТИ * * * Весна іде! В повітрі молодому Далекий крик мандрівних журавлів Вже розітнувсь: ключем вони додому У рідний край летять з чужих країв. Весна іде! Веснянки задзвеніли, Лунає спів по луках і гаях – Мов устають нові могутні сили В людських серцях, придавлених серцях. І в грудях знов солодкії бажання, […]...
9. 9 січня – Грінченко Борис Вони йшли повні віри й надії. Натруджені тяжкою працею, зашкарублі робітницькі руки несли емблеми того, чому поклонялися їх прадіди, дiди, батьки і перед чим хилились вони самі. Ті емблеми мали їх захищати, мали говорити за них, казати, що йдуть вони покірні й смиренні; що йдуть знеможені тяжкою працею, безрадісним життям, безправним поневірянням під гнобительством дужих […]...
10. Борис Грінченко – до праці Праця єдина з недолі нас вирве: Hумо до працi, брати! Годі лякатись! За діло святеє Сміло ми будему йти! Праця єдина нам шлях уторує, Довгий той шлях і важкий, Що аж до щастя і долі прямує: Нумо до праці мерщій! Праця не згине між людьми даремне: Сонце засвітить колись, Дякою нас тоді люди згадають – […]...
11. Борис Грінченко – На чужині Пливуть по небу хмароньки В далекії краї, Летять із їми думоньки Щочаснії мої – Туди, де та криниченька Холодная дзюрчить, Над нею та зеленая Вербиченька шумить; Схилилася вербиченька, Мов дівчина смутна, Неначе задивляється В криниченьку вона. А там гаї зеленії, І луки у квітках, І пісня розливається По луках і гаях. Ой пісня та коханая, […]...
12. Борис Грінченко – Зима Зима навкруг… давно вже час Весні веселій розцвітати, А все мороз ще давить нас І не пуска з сумної хати. Зима навкруг… І де давно Вже пахнути повинні квіти, Там сніг лежить, як полотно, І сонце ще й не дума гріти. Зима навкруг… Якби не знав, Що мусить же весна ще бути, – Давно б […]...
13. Борис Грінченко – Іди у гай! Іди у гай! Життя такої сили Не стрінеш ти ніде: іди у гай! Співці-пташки туди вже прилетіли,- Навчись у їх, навчися і кохай! Іди у гай! Там не самі вже квіти, І не самі пташки тепер снують, І не самі веселі й вільні діти З квіток рясні вінки собі плетуть – Ні, там тепер зливаються […]...
14. Борис Грінченко – Вона! Вона! Вона! Вона! Я бачу – між кущами Рукав уже з сорочки забілів; Ще мить одна – тремтячими руками Я стан її дівочий обхопив. Ще мить одна – злилися ми устами… Вона прийшла, прийшла уже вона, Найкращий квіт між пишними квітками. Що нам дає багатая весна. Гей, нахили свої ти, вишне, віти! Нехай тепер ніхто, ніхто […]...
15. Борис Грінченко – На добраніч Добра ніч натомленим усім! Тихим сном спочинуть хай таким, Щоб забути втому і турботу! Хто свій піт щодня на праці лив, Хто не мав ясних за нею днів, – Хай вві сні забуде про роботу! Хто важке на плечах горе ніс, Хто із мук стомився та із сліз, – Щастя хай тому ясне присниться! Зійде […]...
16. Борис Грінченко – Та де вона? Та де вона? Невже її й не мати? А вітер знов неначе повійнув: “Гей-гей, воли, не гайтеся орати!” – Далекий згук за вітром долинув. Це там орач оре велику ниву Серед твердих незайманих степів І заклика на працю неліниву – Я в тих словах одмову зрозумів. Так, се вона, відмова на питання! Зникають геть зневіра […]...
17. Борис Грінченко – Бурлака Ой бурлака молоденький На чужу чужину Вийшов слави залучати, А ліг в домовину… Він з надіями святими Вийшов рано з дому, І прослалась довга стежка Йому, молодому. Ой прослалась довга стежка, Стежка непробита І колючими тернами Аж до краю вкрита. Він пройти її всю думав, З неї не звернути, А навіки в домовині Довелось заснути. […]...
18. Борис Грінченко – Присвячую М. Г Кохана єдина! Ми вкупі з тобою Робили над ділом святим, Ми вдвох однією журились журбою І щастям раділи одним; Зі мною укупі ти працю ділила, І праця та (знаю це я!) Була і для тебе однаково мила, Була вона теж і твоя. Прийми ж, моя люба, кохана дружино, Ці щирі од серця пісні. Як згадку […]...
19. Борис Грінченко – Землякам ЗЕМЛЯКАМ, Що збираються раз на рік на Шевченкові роковини Співати гімн “Ще не вмерла Україна” Ще не вмерла Україна, Але може вмерти: Ви самі її, ледачі, Ведете до смерти! Не хваліться, що жива ще Наша воля й слава: Зрада їх давно стоптала, Продала, лукава! Ваші предки торгували Людськими правами, Їх продавши, породили Вас на світ […]...
20. Борис Грінченко – Смутні картини Убогії ниви, убогії села, Убогий, обшарпаний люд, – Смутнії картини, смутні-невеселі, А інших не знайдеш ти тут. Не став би дивитись, хотів би забути, – Так сили забути нема: То ріднії села, то ріднії люди, То наша Вкраїна сами… 1883...
21. Борис Грінченко – Я ніч не спав Я ніч не спав,- заснуть не мав я сили, І бачив я, як зорі весняні В досвітній час і мерхли, і біліли, І потім всі погасли в далині. І як туман хвилястими клубками І воду скрізь, і землю повивав, І світ увесь з землею й з небесами, Здавалося, в тумані потопав. Туман! Туман! На сході […]...
22. Борис Грінченко – Згинули морози Вона співа, що згинули морози, Що сонце вже засяло в небесах, Щоб висушить усі блискучі сльози, Що ще тремтять на травах і квітках. Воно зійшло і сльози розтопило, І в мене теж немає сліз гірких, Бо сонце й їх ласкаво обсушило, І перед їм у серці біль затих. І про одно я сонце ще благаю: […]...
23. Борис Грінченко – Не сумуйте Низько, низько похилилась Наша рідна хата: Не єдна любов до краю Більше з братом брата; Там, де кров лилась річками За свою країну, Там недбалість і байдужість Бачимо єдину. Але ж не сумуйте! Не скрізь ще руїна: Високі душею єсть люди, І в серці в людей тих живе Україна, І жити повік вона буде! Низько, […]...
24. Микола Хвильовий – “Подивись на крицю – потонули очі… “ Подивись на крицю – потонули очі, В криці пророкую про останню ніч, Докує зозуля – і замовкне в нетрях, І шугне в кошару по-кошачи шум. Розплети задуму на полотнах сонця. … Хочу божевільно, хочу через край, Бо в сонця далекі за Шляхом Чумацьким Кинув хуртовинно поклик золотий. Снив я в кочегарці – на жарині погляд, […]...
25. Борис Грінченко – Матері Ти наді мною в темні ночі Ніколи не стуляла очі, І сповивала, і кохала, Мене малого доглядала. Малому виглядала долю Й благала бога, щоб ніколи Не довелось мені на світі Із лихом, з горем вкупі жити; І все кохання, що палало У тебе в серці і не знало На кого вилитись, – вповні Ти віддала […]...
26. Борис Грінченко – Нудьга Холодно, сумно; під хмарами сірими Небо сховалось усе; Вітер гуляє полями змокрілими, Негідь, тумани несе; Мокрий туман той прослався над селами І на деревах повис, Скрізь з краєвидами ти невеселими Тільки й зустрінешся – хоч не дивись! В полі немає тобі і пташиноньки, Ані комашки нема – Все поховала, усе до билиноньки Осінь похмура сама. […]...
27. Олеся (скорочено) – Грінченко Борис Це було давно: тоді, як нашу землю шарпали турки й татари, а гетьмани українські ходили одбиватись од ворогів. Татари грабували, палили й руйнували села, вбивали людей, брали їх у полон і продавали туркам у тяжку неволю. У невеличкому селі на Волині жили прості люди-хлібороби. довелося зазнати лиха і цьому селу, але тільки один раз, бо […]...
28. Борис Грінченко – Олеся (СКОРОЧЕНО) Борис Грінченко Олеся ( СКОРОЧЕНО) Це було давно: тоді, як нашу землю шарпали турки й татари, а гетьмани українські ходили одбиватись од ворогів. Татари грабували, палили й руйнували села, вбивали людей, брали їх у полон і продавали туркам у тяжку неволю. У невеличкому селі на Волині жили прості люди-хлібороби. Довелося зазнати лиха і цьому селу, […]...
29. Борис Грінченко – Каторжна БОРИС ГРІНЧЕНКО КАТОРЖНА Каторжна – так її всі звали. – Унеси дров у хату, чи чуєш, каторжна ти! – кричала мачуха. – Геть з-перед очей, каторжна! – визвірювався на неї батько, вертаючись п’яний з шинку і заточуючись по хаті. – За сцо ти мене стовхнула, католзна! – пищав дворічний мачушин хлопчик, б’ючи її кулаками. І […]...
30. Борис Грінченко – Приходить час Приходить час, приходить час,- Сказати кожен мусить з нас, Чи він народу вірний син, Чи тільки раб похилий він, Чи раб похилий, чи боєць – Хай кожен скаже навпростець! І де він стане: чи до тих, Що в путах сковані гидких, Народ і край свій продають Панам, що кров із його п’ють,- А чи до […]...
31. Борис Грінченко – доки? Минає час, минають люди; Ми всі ждемо того, що буде, І кажем всі: давно вже час, Щоб воля та прийшла й до нас, А все її нема, не йде,- А час не жде, а час не жде!.. А час не жде, а час летить, А серце змучене болить, Бо довгий гніт минулих днів Його украй […]...
32. Борис Грінченко – Сорока Покинувши ліси свої, Сорока в город полетіла. Там по садках тинялася без діла, Довгенько по гаях не бачено її… Всі думали: пропала Білобока,- Аж ось – сусіль!1 – вернулася Сорока! Вернулася і зараз крик такий Вона зняла, що ліс озвавсь луною: “Сюди! сюди! злітайтеся мерщій! Послухайте! до вас я з новиною!” От стрепенувся ліс, летять […]...
33. Борис Грінченко – Українець Він українець – це запевне, Бо хвалить сало й галушки, Та ще вишиванії вдома Бере він на ніч сорочки. Колись він навіть – хоч давненько – Щось написав чи переклав, Але ж цензура – боже – люта! І пер він більше не псував. Колись кричав: “Народ люблю я! За його хрест би я поніс!” І […]...
34. Борис Грінченко – Переляканий Певна річ, що я люблю Просто до загину Рідну мову та пісні, Матір-Україну. Певна річ, – бажав би я Рідної просвіти І народові в добрі, Не в убозтві жити. Певна річ оце усе! Тільки ось де лихо – Кажуть нам: не ворушись, А сиди лищ тихо! Як вкраїнську мову я Уживати буду? Тадже лиха я […]...
35. Борис Грінченко – Панько БОРИС ГРІНЧЕНКО ПАНЬКО Панько останній ускочив у дерев’яний великий цебер до чотирьох товаришів і гукнув машиністу: – Пускай! Цебер почав спускатися в шахту спершу тихо, а далі все швидше й швидше. Він хитався на всі боки, і шахтарі повинні були часом відпихатися від стін, щоб не вдаритись об їх,- тоді б усі сторч головою могли […]...
36. Борис Грінченко – В степу В степу рвачкий на волі вітер віє, По світу він гуляє, де схотів, І бачить: скрізь недоля горе сіє, І повен світ нещастів і жалів. О, вітре мій! Тобі нема припини, І можеш ти до бога долинуть,- Скажи, коли нам ждать тії хвилини, Що доля всім дасть широко дихнуть? Ти, може, чув?.. Терпіти вже несила, […]...
37. Борис Грінченко – Кури та ластівка “Біга, як курка з яйцем” “Куд-куд-кудак! куд-куд-кудак! Яєчко я знесла гарненьке: Нехай іде та дивиться усяк, Яке воно у мене чепурненьке. Куд-куд-кудак! сюди ідіть!” – Так Глиняста з хліва кричить. Рід курячий на те репетування Із бур’янів, Із смітників Збирається, щоб курчине придбання Побачити, сокоче й сокотить, Аж зирк – тут Ластівка сидить, На сонечку […]...
38. Борис Грінченко – Український марш Співається на голос: “Гей, не дивуйте, добрії люди” Гей, ізгадайте, браття-вкраїнці, Чим ми на світі бували, Як волю нашу, волю народну, Всі ми гуртом рятували! Гей, ізгадайте, знову вставайте: Рідний народ у неволі – Будем боротись і працювати, Щоб нам добитися долі. Воля, освіта, рівність, братерство Збудять ізнов Україну, – Будем за цеє, браття, стояти, […]...
39. Борис Грінченко – Своїм братам В далекім, о браття кохані, од мене ви краї, Та душу свою я із вашими щиро єднаю, Одні в мене думи і муки однакові з вами, То й серце болить моє з вашими вкупі серцями, І тільки що пісня одна ще мене розважає, І в пісні, о браття, про муки я наші співаю!.. 1884...
40. Борис Грінченко – Рясний садок Рясний садок і затишний я знаю І знаю там ще вишню я одну – Було не раз, турботний, дожидаю Я в той садок її, мою весну. Але ж тепер чому її немає? Чом вишня та стоїть в самотині І так, як перш, до мене не схиляє Гілки свої квітущі й запашні? Я жду її,- і […]...