Чарівне зілля

Related posts:

1. У неділю рано зілля копала – Пісні-балади У НЕДІЛЮ РАНО ЗІЛЛЯ КОПАЛА Ой не ходи, Грицю, на вечорниці, Бо на вечорницях дівки чарівниці, Солому палять і зілля варять, Тебе, Грицуню, здоровля позбавлять. Тамта одная чорнобривая, То чарівниця справедливая! І чарівниця і зілля знає, Тебе, Грицуню, заздрісне кохає! В неділю рано зілля копала, У понеділок пополокала, А у вівторок зілля варила, В середу […]...
2. Духмяна трава полину – символ українських степів (за поемою М. Вороного “Євшан-зілля”) Про духмяний полин (у народі його називають “євшан-зілля”) я знаю не лише з книжок. Колись давно, як розповідала моя бабуся, його було багато у південних степах України і особливо на Херсонщині. Тепер духмяний полин рідко знайдеш. Залишився він хіба що на схилах дніпровських круч та у незайманих балках. Моя бабуся живе у мальовничому селі над […]...
3. Євшан-зілля – символ рідкого краю (за поемою М. Вороного “Євшан-зілля”) І виріс я па чужині, І сивію в чужому краї.. Тарас Шевченко Поема Миколи Вороного “Євшан-зілля” розповідає про ту частину історії України, що стосується княжої доби. Описана в ній доля юнака-половця, який потрапив у полон і забув свою Батьківщину. Така біда, як полон, неволя, необхідність жити в чужому краї, не обходила українців. У воєнних походах […]...
4. “У рідному краю і бур’янець пахне” (за поемою “Євшан-зілля”) (2 варіант) У наші дні повертаються із забуття імена багатьох прославлених українців, які за часів Сталіна й застою були несправедливо звинувачені у націоналізмі. Серед них – талановитий поет, історик, перекладач, патріот Микола Вороний. “Україно! Мамо люба!” – звертається поет до Вітчизни. Він, як справжній син своєї землі, любить і Україну, і її народ, у якого намагалися вкрасти […]...
5. Проблема історичної пам’яті народу в поемі М. Вороного “Євшан-зілля” Микола Вороний – своєрідна, складна і суперечлива постать в історії української літератури початку XX століття. Поет, перекладач, артист, режисер та історик українського театру, мистецтвознавець, Він був багатогранною творчою особистістю. Поетична спадщина Вороного виразно відбиває суспільні, естетичні погляди поета, який гаряче любив свою Україну. У циклі “З хвиль боротьби” поет щиро вболіває за долю рідного краю […]...
6. Христина Головко – Ми – дельфіни в світі акул Ми – дельфіни в світі акул Давай рятувати інших Метушня світу – мул Світ обирає сильніших Ми дельфіни у світі примар Давай рятувати інших Світ поведе під свій вівтар Тільки нас, найсильніших Ми дельфіни – сховайте гарпун Ми тут найсильніші Нам не потібен ніякий нептун Прости ви-інші....
7. Микола Вороний – Євшан-зілля (СКОРОЧЕНО) Микола Вороний Євшан-зілля (СКОРОЧЕНО У давніх літописах є одне оповідання, яке не блищить красою слів, не вихваляє героїв. Але є в ньому щось таке пророче, є дає надію, віру в ідеали тим, котрі край свій рідний занедбали. У Києві жив у неволі син половецького хана. Князь Володимир Мономах узяв його під час походу, тримав при […]...
8. Чарівне царство природи у творі “Зачарована Десна” Можна багато чого любити на світі, можна багато чому вклонятися і багато чим пишатися. Але так любити, так вклонятися і так пишатися рідною природою, як це робив Олександр Довженко у своїй кіноповісті “Зачарована Десна”, мабуть, зможе не кожний. Письменник спогадами лине у своє дитинство, щоб знову відчути присутність живої краси рідної природи, стати її захисником […]...
9. “У рідному краю і бур’янець пахне” (за поемою “Євшан-зілля”) (3 варіант) Різні люди ставляться до Батьківщини по-різному. “Поганому синові батьківщина не в моду”, – кажуть у народі про людей, які зневажають Вітчизну, насміхаються з неї. Але, на щастя, живуть в Україні й такі люди, яким “у рідному краю і бур’янець пахне”. Якби таких серед нас було більше і якби вдалося байдужим розкрити очі й серця назустріч […]...
10. Як розбудити приспані почуття? (Твір-роздум за поєною М. Вороного “Євшан-зілля”) М. Вороний у поемі “Євшан-зілля” звернувся до давнього літопису. І зазвучала літописна оповідь по-новому. Ось половецький хан тужить за своїм сином і розмовляє з вітром. Його син живе у Києві у княжих палатах. Він купається у розкошах і давно забув про своє попереднє життя. Забув юнак про батька і неньку, про рідний степ і про […]...
11. Євшан-зілля (інша версія) скорочено – Вороний Микола У давніх літописах є одне оповідання, яке не блищить красою слів, не вихваляє героїв. Але є в ньому щось таке пророче, є дає надію, віру в ідеали тим, котрі край свій рідний занедбали. У Києві жив у неволі син половецького хана. Князь Володимир Мономах узяв його під час походу, тримав при дворі, оточив розкошами й […]...
12. Без верби і калини нема України (за твором М. Вороного “Євшан-зілля”) Без верби і калини нема України (за твором М. Вороного “Євшан-зілля”) І. Микола Вороний – творець поетичних шедеврів. (М. Вороний – неперевершений майстер слова, автор глибоко патріотичних творів. “Навіть за умов тотальних царських заборон і переслідувань українського слова, – слушно зауважує Г. Вервес, – Вороний створив… непересічні речі, які й зараз можемо сміливо віднести до […]...
13. “У рідному краю і бур’янець пахне” (за поемою “Євшан-зілля”) (1 варіант) Творчість визначного поета М. Вороного має велике значення для розвитку української літератури. Він вводить в літературу нові жанрові форми. Для його творів характерна емоційність розвитку художньої дії, імпровізація. Часто патріотична лірика М. Вороного переплітається з традицією баладової пісенності. Такою є поема “Євшан-зілля”, яка була написана 1899 року. Джерелом твору був Галицько-Волинський літопис за Іпатіївським списком. […]...
14. Проблеми історичної пам’яті народу в поемі М. Вороного “Євшан-зілля” Навчи мене, навчи, о Чигирине! Колодязь твій глибокий не змілів. Усе святе, усе неповториме, Усе чекає невимовних слів… Л. Костенко Народ живий, доки живе його історична пам’ять. Це незаперечна істина, яка примушувала не одне покоління українських письменників знову і знову повертатися до славних чи ганебних сторінок минувшини. Щоб з мовчазної згоди своїх байдужих дітей не […]...
15. Павло Мовчан – Це чарівне слово “завтра” Від звуків у небі лишаються смуги – Вони так повільно за вітром летять… Ген – голуба туркіт, он – щебет вівсюги, А ген – на блакиті чий звук, мов печать? Скріпивши повітря, насичене киснем, Сидить нагогошений птах і мовчить, І в аркуш небесний вже й звуку не втиснеш, І крик не запишеш в холодну блакить… […]...
16. Проблема історичної пам’яті в поемі “Євшан-зілля” Поему “Євшан-зілля” написав талановитий письменник Микола Вороний. Для його поезії характерні глибокі філософські роздуми, гаряче бажання щастя рідному народу. У поемі “Євшан-зілля” автор розкриває проблему вірності людини рідному краєві, своєму народові. На мою думку, це найголовніше, бо треба любити, поважати і ніколи не забувати рідний край. У своїй поемі М. Вороний звертається до людей, які […]...
17. Євшан-зілля – Вороний Микола (Поема) До лучче єсть на своей земли Костю лечи, Ине ли на чюже славну быти. (Літопис, за Іпатським списком) В давніх літописах наших Єсть одно оповідання, Що зворушує у серці Найсвятіші почування. Не блищить воно красою Слів гучних і мальовничих, Не вихвалює героїв Та їх вчинків войовничих. Ні, про інше щось говорить Те старе оповідання. […]...
18. Королів-Старий Василь – Чарівне намисто Відомі європейські казки у спеціальному викладі автора для українських дітей – із реаліями, наближеними до українських ЗБЕРІТЬ ЧАРІВНЕ НАМИСТО… Можливо тобі, мій юний друже, вже відоме ім’я Василя Костьовича Короліва-Старого. Кілька років тому у видавництві “Веселка” побачила світ його книжечка під таємничою назвою “Нечиста сила”. Що ж, загадкового, фантастичного, захоплююче неймовірного в збірничку й справді […]...
19. Тема вірності Батьківщині в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” Тема вірності Батьківщині в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” “Євшан-зілля” – це поетична інтерпретація легенди про юного половця, якого взяв полон Володимир Мономах. Життя хлопчика в чужині було розкішним: він ні в чому не знав відмови, жив у достатку. Все було б гаразд, але на Батьківщині половця залишився батько, що дуже тужив за сином і хотів […]...
20. “У рідному краю і бур’янець пахне” (за поемою “Євшан-зілля”) (IV варіант) Ім’я Миколи Вороного назавжди вписане в історію нової української літератури. Він своєю плідною діяльністю розширив обрії поетичної творчості. На жаль, тридцять років твори М. Вороного не видавалися. Видатного майстра поетичного слова віднесли до “новочасної українізованої дрібнобуржуазної інтелігенції”. Був він неповторним, завжди різним: то холодним, як лід, то жагучим, як полум’я. А головне – він перебував […]...
21. Проблема історичної пам’яті народу в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” Ім’я Миколи Вороного назавжди вписане в історію нової української літератури. Він своєю плідною діяльністю розширив обрії поетичної творчості. На жаль, тридцять років твори М. Вороного не видавалися. Видатного майстра поетичного слова віднесли до “новочасної українізованої дрібнобуржуазної інтелігенції”. Був він неповторним, завжди різним: то холодним, як лід, то жагучим, як полум’я. А головне – він перебував […]...
22. І безпечне, і вигідне життя ханського сина в київському полоні (за поемою М. Вороного “Євшан-зілля”) І безпечне, і вигідне життя ханського сина в київському полоні (за поемою М. Вороного “Євшан-зілля”) Дух непокори і свободи живе в серці тільки тієї людини, яка усвідомила себе сином рідної землі, рідного краю. І це найсвятіше почування “живить надію, певну віру в ідеали”. Про це святе почуття людини і йдеться в одному з найпатріотичніших творів […]...
23. Проблема історичної пам’яті народу (за поемою М. Вороного “Евшан-зілля”) Кожна людина в світі є представником своєї нації, свого народу, а тому проблема історичної пам’яті народу, Яку порушив М. Вороний у поемі “Євшан-зілля”, актуальна і на початку XX століття, і сьогодні, на початку XXI століття. А я так думаю, що й надалі її патріотичний пафос буде актуально звучати, бо без минулого не буде теперішнього, а […]...
24. Якого роду ми діти? (за поемою М. Вороного “Євшан-зілля”) Все на світі можна вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. Василь Симоненко Хто ми? Звідки? Якого роду діти? На ці питання віками шукали відповіді наші предки. Так вже склалося, що тернистим виявився шлях українського народу до усвідомлення своєї національної приналежності. Досі не всі сторінки власної історії знаємо, як належить. Ще не всі з нас […]...
25. Євшан-зілля (скорочено) – Вороний Микола 1871 – 1938 Поема Да лучче єсть на своей земле костю лечи, ине ли на чюже славну бьіти. (Літопис, за Іпатським списком) У наших давніх літописах є одне оповідання, яке не блищить красою, не вихвалює героїв, але зворушує серце. У ньому таїться якесь пророкування, що підтримує надію й віру в ідеали тих, “котрі вже край […]...
26. Проблема вірності людини рідному краю, відданості своїй нації у поемі М. Вороного “Євшан-зілля” Талановитий український поет, перекладач, критик та історик вітчизняної літератури, пропагандист української культури Микола Вороний довгий час був невідомий нам, бо його ім’я і творчість були заборонені. А поет лише намагався вивести українську літературу на європейський рівень. Для поезії М. Вороного характерні глибокі філософські роздуми, патріотизм і гаряче бажання бачити щасливим рідний народ, рідну Україну. У […]...
27. “Життя з думками про Україну… ” (за поемою М. Вороного “Євшан-зілля”) Де ж того євшану взяти, Того зілля-привороту, Що на певний шлях направить, – Шлях у край свій повороту?! М. Вороний Журавлями розліталися по всьому світові українці. Що змушувало їх залишати рідну землю? Чого шукали вони в чужих країнах? Багатостраждальна історія нашого народу. Ми не повинні забувати тяжких її сторінок. Страшно навіть через століття ступати болючими […]...
28. Історична пам’ять народу в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” (1871-1938) Народився на Дніпропетровщині в ремісничий родині. Освіту здобував у ремісничих училищах, звідки був виключений за революційну діяльність. Був під наглядом поліції, не мав права навчатися у вищих навчальних закладах Росії. Продовжив навчання у Віденському та Львівському університетах. Деякий час був режисером в українському театрі “Руська бесіда”, актором у трупах М. Кропивницького, П. Саксаганського. З […]...
29. Микола Вороний – Євшан-зілля МИКОЛА ВОРОНИЙ ЄВШАН-ЗІЛЛЯ (Поема) До лучче єсть на своей земли костю лечи, ине ли на чюже славну быти. (Літопис, за Іпатським списком) В давніх літописах наших Єсть одно оповідання, Що зворушує у серці Найсвятіші почування. Не блищить воно красою Слів гучних і мальовничих, Не вихвалює героїв Та їх вчинків войовничих. Ні, про інше щось говорить […]...
30. Тема збереження історичної пам’яті в поемі “Євшан-зілля” Для кожної людини надзвичайно важливо знати й відчувати, що вона не сама в цьому світі, що в неї є рідні, що на неї завжди чекають і їй є куди повернутися. Де б ми не були, які б дива не бачили, але справжній затишок можна знайти лише вдома, у рідній країні. Тільки тут радість буде справжньою, […]...
31. Вірність Батьківщині (за поемою Миколи Вороного “Євшан-зілля”) Багато є легенд українського народу: про історичне минуле, про славетні подвиги… І багато українських письменників також писали твори на цю тему. Наприклад, у Миколи Вороного є поема “Євшан-зілля”. Це поетична інтерпретація легенди про юного половця, якого взяв полон Володимир Мономах. Життя хлопчика в чужині було розкішним: він ні в чому не знав відмови, жив у […]...
32. Чим схвилювала мене повість О. Кобилянської “У неділю рано зілля копала”? (1 варіант) “Ой мати, мати! Жаль ваги не має, – Най ся Грицуньо у двох не кохає! Оце ж тобі, Грицю, за теє заплата: Із чотирьох дощок темная хата!” Повість “У неділю рано зілля копала” Ольги Юліанівни Кобилянської видатний літературознавець Є. Кирилюк небезпідставно назвав “шедевром в українській літературі”. Здається, талант письменниці найповніше виявився у цьому творі. За […]...
33. Ольга Кобилянська – В неділю рано зілля копала (СКОРОЧЕНО) Ольга Кобилянська В неділю рано зілля копала (СКОРОЧЕНО) Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Бо на вечорницях дівки чарівниці… Село, де сталася ця сумна подія, тулилося біля підніжжя гори Чабаниця. Біля річки стояли млин та хата багатої удови Іванихи Дубихи. З дівочих літ вона дуже кохалася у квітах. Особливо пишалася вона великими червоними […]...
34. Літописна основа сюжету поеми М. Вороного “Евшан-зілля” Микола Вороний – талановитий поет і критик, історик і перекладач. Та працювати на повну силу він не міг через переслідування, звинувачення в контрреволюційній діяльності, арешти. А вся провина полягала в тому, що поет дуже любив свій край, український народ, уболівав за Його долю. Цікавився М. Вороний історією України, знайомився з літописами, працював з архівними документами. […]...
35. В неділю рано зілля копала… (скорочено) – Кобилянська Ольга Назва цієї повісті дається у лапках. Чому в лапках? Тому що сюжет узято з народної пісні. З тексту пісні і починається розповідь. Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Бо на вечорницях дівки чарівниці… Село, де сталася ця сумна подія, тулилося біля підніжжя гори Чабаниця. Біля річки стояли млин та хата багатої удови Іванихи […]...
36. Євшан-зілля (дуже стисло/скорочено) – Вороний Микола Да луче єсть в своєй землі костью лечі, Інелі на чуже славну биті. Літопис по Іпатському списку В давніх літописах наших Єсь одно оповідання, Що зворушує у серці Найсвятіші почування. Не блищить воно красою Слів гучних і мальовничих, Не вихвалює героїв І їх вчинків войовничих, Ні, про інше щось говорить Те старе оповідання… Між рядками […]...
37. Іван Франко – “Місяцю-князю!..” Місяцю-князю! Нічкою темною Тихо пливеш ти Стежков таємною… Ніжно хлюпочеться Воздушне море, Так в нім і хочеться Змить з серця горе. Місяцю-князю, Ти, чарівниченьку! Смуток на твойому Ясному личеньку. Із небозвідної Стежки погідної Важко глядіть тобі В море бездонне, В людськості бідної Горе безсонне. Місяцю-князю! В пітьмі будущого, Знать, ти шукаєш Зілля цілющого, Зілля, що […]...
38. Чим схвилювала мене повість О. Кобилянської “У неділю рано зілля копала”? (3 варіант) Одним із найцікавіших у сюжетному та художньому плані творів О. Кобилянської є повість “У неділю рано зілля копала”. В його основу покладено мотив романтичної пісні-балади “Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці”. Цей твір зачаровує читача своїм яскравим народнопоетичним струменем, фольклорною поетикою, силою образів, взятих із самої гущавини народного життя. Сюжет твору розгортається за […]...
39. “Слово, що живить надію й певну віру в ідеали” (за поемою М. Вороного “Євшан-зілля”) Микола Вороний написав поему “Євшан-зілля” в останній рік XIX століття. Минуло понад сто років, а твір і досі залишається актуальним для українців. Задум написати поему з’явився у Миколи Вороного відразу ж після того, як він прочитав у давньоруському літописі історію про полоненого сина половецького хана, який жив у розкошах і майже забув рідний край. Давнє […]...
40. Чи потрібні людям філософський камінь, еліксир життя, приворотне зілля, чарівна паличка, щоб досягти щастя? (П. Зюскінд “Запахи”) ЗЮСКІНД ПАТРІК (нар. 1949) З виходом роману “Парфумер” (1983) ім’я німецького письменника стало широковідомим, його стали називати класиком ще за життя, але літератор досить сором’язливий, не любить давати інтерв’ю журналістам, стиль мого життя трохи відлюдькуватий, за що преса назвала його “фантомом німецької розважальної літератури”. Творчість П. Зюскінда розпочалась успіхом на театральній сцені – була здійснена […]...