“Червоне – то любов, а чорне – то журба” (за творчістю Д. Павличка)
Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне – то любов, а чорне – то журба.
Д. Павличко
“Червоне та чорне”. Ці стендалівські тони споконвіку прокладають сповнену мрій та розчарувань стежину нашого буття. Минають роки, засмучені, сумні, овіяні подихом часу обличчя заступають на місця безтурботних, схвильованих дотиком щастя дитячих лиць. Але шляхом турбот та радості, поразок та досягнень йдуть поруч із нами від миті народження до миті смерті два поводирі. Любов
Червоне та чорне. Це поєднання кольорів ще з давніх-давен усвідомлювалось як вираження самої суті людського буття. Тому в усій Україні вишивані сорочки переважно мережать чорним та червоним кольором, кольором радості і смутку, існування та загибелі.
Гаптує дівчина й ридає – чи ж то життя?
Червоним, чорним вишиває мені життя.
(П. Тичина)
Щоб пізнати та зрозуміти поета, як радив колись Гете,
Сяду я над бором коло хати,
Пальці покладу на сопілчину
Та й заграю про мої Карпати,
Ніби серцем трохи супочину…
Західноукраїнські землі щиро наповнені багатовіковими традиціями, що передавалися з покоління в покоління. Тому у вірші “Два кольори” життєвий шлях поета змальовано з використанням суто фольклорних асоціацій, що сприяє простому природному сприйманню. Його рядки, ще й покладені на гнучку, співучу, щиру українську музику О. Білашем, так глибоко хвилюють:
Як я малим збирався навесні
Піти у світ незнаними шляхами,
Сорочку мати вишила мені
Червоними та чорними нитками.
Мені пісня-вірш “Два кольори” чимось нагадує відому пісню А. Малишка “Рушничок”. За змістом вона теж глибоко філософська, в ній теж підкреслюється вся привабливість земних доріг, радості та смутку життя, тобто всього, що становить його велику доцільність, вищий сенс людського існування:
І на тім рушникові оживе
Все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
Сам Малишко начебто зв’язав червоний колір любові та чорний колір журби зі своїм “Рушничком”: “Отак воно у пісні зацвіло, як склалося. В осінні темні ночі той рушничок попавсь мені на очі, в червоно-чорнім кольорі двійнім землі й пожару, туги й перемоги”.
В обох поезіях розкривається ідея того, що саме матір благословляє сина на нелегкий життєвий шлях:
Сорочку мати вишила мені
Червоними і чорними нитками…
Переплелись, як мамине життя
Мої сумні і радісні дороги.
Своїй матері, неписьменній селянці, яка мала поетичну обдарованість та прекрасно декламувала вірші “Кобзаря” напам’ять, Павличко присвятив чудові рядки:
Мій біль минався хутко,
Нині знову шовкову ніжну ласку
Твоїх великих рук згадав я, нене…
Червоно-чорний “незнаний шлях”. Що зустрів на ньому Дмитро Павличко? Справді говорять, що біографія поета – у його віршах. Син простого лісоруба, зрощений шумом зелених смерек та дзюрчанням гірських потоків, тому і життя його – це боротьба за щастя, за справжнє велике кохання, за правду:
Живу, як той гірський потік,
На спокій – ні хвилини…
Дмитро Павличко натхненно змальовує образ коханої, образ жінки-матері, образ ниви, зерна, хліба в своїх збірках “Сонети подільської осені” та “Таємниця твого обличчя”. У назві збірки “Таємниця твого обличчя”, яка нагадує мені за глибиною інтимних почуттів збірку “Зів’яле листя” І. Франка, сконцентровано зміст вірша, що виступає символом ставлення поета до жіноцтва:
Найдовша з усіх доріг –
Дорога твого приходу,
Найбільша з усіх таємниць –
Таємниця твого обличчя.
Кохання ліричного героя Павличкової поезії чисте і щире, а разом з тим – суто земне:
Ти повинна приходити двічі:
Сперше – з неба, а потім з землі.
Але почуття любові поета тісно переплетено зі ставленням людини до хліба, до ниви, тобто до твердинь нашого існування. Згадаймо вірш із “Пахощів хвої” “Коли ми йшли удвох з тобою”:
Але мені тоді здалося,
Що то не золоте колосся,
Що то любов мою безмежну
Стоптали так необережно.
Зв’язок людини з землею стає виразом безперервності життя:
Так я відкрив, що полум’я любові
Плачі і радощі в моїй душі
Все з єдності землі моєї й крові.
(“Земля”)
Червоний колір, який домінує в “Сонетах подільської осені” й “Таємниці твого обличчя” – це колір стиглої пшениці і налитого яблука, колір сонячного променя, а передусім – колір пульсуючої крові.
Нелегкий шлях судився Павличкові. Поет належав до категорії шістдесятників, як і Ліна Костенко, Василь Симоненко, Іван Драч та інші. Саме вони очолювали правозахисний рух 60-70 років нашого століття в Україні, саме вони били на сполох нашої національної самосвідомості. Тому і Павличкова мова виросла на глибокому знанні українських літературних традицій, на осягненні безмежних скарбів літературної спадщини, що залишили нам Шевченко, Франко, Леся Українка, М. Рильський. Вона допомагає нам зрозуміти основні риси української культури. Дмитро Павличко – надзвичайний майстер виразного й самобутнього, багатого на барви й почуття, щирого українського слова, яке лине дзвінко по всій країні. Цим животворним словом, що спонукає людину до нових звершень, підносить у помислах і ділах, робить благороднішою і чистішою, Дмитру Павличкові судилося долею нести вогнище свого таланту людям та вдовж червоно-чорної стежини його життя йдуть поруч із ним два довічні супутники нашого буття – Любов і Журба.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Червоне – то любов, а чорне – то журба” (інтимна лірика Дмитра Павличка) Дмитро Васильович Павличко… Український поет – лірик. Депутат Верховної Ради України. Дипломат. Він завітав до нас з дніпровської кручі, з тих місць, з яких видніється в блакитній далечі Лівобережжя. Багато випробувань випало на його долю, але він завжди залишався вірним своїм ідеалам: Хиляться Карпати до Дніпра, Відбива Славута їхню вроду. Я не знаю більшого добра, […]...
- Червоне – то любов, а чорне – то журба (за лірикою Д. Павличка) Червоне – то любов, а чорне – то журба (за лірикою Д. Павличка) Немає, мабуть, жодного поета, який би у своїх творах не оспівав таке прекрасне людське почуття, як любов, кохання. Тільки однією ниткою неможливо вишити візерунок, яким би милувалися. Так і людське життя не може складатися тільки з чорних чи білих днів, бо переплітаються […]...
- Червоне – то любов, а чорне – то журба (Інтимна лірика Дмитра Павличка) (2) “ЧЕРВОНЕ – ТО ЛЮБОВ, А ЧОРНЕ – ТО ЖУРБА” (ІНТИМНА ЛІРИКА ДМИТРА ПАВЛИЧКА) За десятки століть історичного розвитку людство підкорило чимало висот у різних галузях життя. Та нерозгаданою залишається таємниця душі, в якій незгасним вогнем горить священне і неподоланне почуття любові. Служіння їй є вищим змістом людського існування, адже саме воно спричинило духовний злет всесвітньої […]...
- “Червоне – то любов, а чорне – то журба”, (Інтимна лірика Д. Павличка) Любов робить нас гідними високого неба, а воно – ще більшою мірою – робить нас гідними любові. Тому люди, духовна глибина яких сягає за обрій, здатні відчути кохання в усій повноті. Дмитро Павличко належить саме до таких людей. Якими рисами окреслити його творчість? Отак, не думаючи, можна сказати відразу: “Писав про те й про те, […]...
- Червоне – то любов, А чорне – то журба (Інтимна лірика Дмитра Павличка) (3) Червоне – то любов, А чорне – то журба (Інтимна лірика Дмитра Павличка) Вже рання творчість Дмитра Павличка вабила чистотою слова. З роками голос поета мужнів, ширшали обрії його тематики, звучання його поезії ставало все більш різноманітним; ліричне перепліталося з іронією, філософський роздум – з патетичним осудом; строфи відливаються і в сонет, і в поему, […]...
- “Червоне – то любов, а чорне – то журба” Любов… Вона здавна хвилює душу і розум, пробуджує уяву, кличе на подвиги. За весь період історичного розвитку людини розгадані різні таємниці, підкорені майже всі можливі висоти. Але в наш час техніки та прагматизму нерозгаданою залишається таємниця душі, де священним вогнем горить почуття любові. Любов постає перед нами у різних іпостасях – безмежна любов матері до […]...
- “О рідне слово, хто без тебе я?” (За творчістю Дмитра Павличка) Що відрізняє одну націю від іншої? Насамперед, мова, національний характер, звичаї. Отже, втратити мову та традиції свого народу – значить втратити себе. Це дуже важлива думка, яку, серед інших, намагався донести до нас талановитий поет Д. Павличко. Любов до рідного слова відкрилася в юнакові ще з дитинства. За його власними спогадами, він був єдиною україномовною […]...
- Мова – це душа народу, “щоденне чудо”, “сонця зір” (за творчістю Д. Павличка) Поет широкого тематичного діапазону, Дмитро Павличко створив багато ліричних віршів, які відзначаються свіжістю, образністю, яскравою поетичною мовою. Але особливу увагу привертають вірші поета, присвячені рідній мові. Роздуми поета про місце української мови в минулому, сучасному та майбутньому лягли в основу багатьох його поезій. Проблема розвитку української мови, національної культури була для нього важливою й досить […]...
- Символіка кольорів у романі Стендаля “Червоне і чорне” Кажуть, що кожна історична доба має свій колір. Скажімо, античний світ я бачу в білосніжних і золотистих кольорах. Це колір білої піни, з якої народилася Афродіта, це колір античних скульптур, це позолота інтер’єрів розкішних палаців. У більш глибокому сенсі – це чистий білий аркуш, на якому антична доба закарбувала золотом свої безсмертні шедеври. Середньовіччя залишило […]...
- Інтимна лірика Дмитра Павличка Інтимна лірика Дмитра Павличка Це високе почуття оспівували митці всіх країн та епох. Любов – то дарунок Божий людині. А може, це і особливий дар, талант душі? Бо не кожному дається однаковою мірою. Лише чиста, світла душа здатна до великої, справжньої любові. Тож який треба мати талант, щоб висловити це незбагненне, найпотаємніше з почуттів! Для […]...
- Ліризм і пісенність віршів Д. Павличка I. Любов до рідного слова. (За власними спогадами Д. Павличка, він був єдиною україномовною дитиною у класі, хлопець із задоволенням декламував українською мовою тексти класиків літератури. Мова – це духовна коштовність, вона робить народ народом, відчиняє двері до скарбниць людської душі. Це духовний заповіт, який … у спадок віддали мені Мої батьки і предки невідомі, […]...
- Пісенна творчість Дмитра Павличка Пісенна творчість Дмитра Павличка I. Дмитро Павличко – поет щедрого і своєрідного обдарування. (Захоплений красою народної пісні, змалку вихований у любові до неї, Дмитро Павличко закономірно став поетом-піснярем. Багато з його поезій стали популярними піснями.) II. Незрівнянні твори поета-пісняра. 1. “Два кольори” – пісня про істинні людські цінності. (Нелегким випадає шлях кожній людині. Як на […]...
- Мотиви лірики Дмитра Павличка (народився 1929 року) Народився у підгірському селі Стопчатові на Станіславщині (Західна Україна) в родині лісоруба. Навчався на філологічному факультеті Львівського університету, потім – в аспірантурі. Займався політичною діяльністю: брав активну участь у державотворенні України (засновник Народного Руху і Демократичної партії України, з 1990 по 1994 рік – один із лідерів Верховної Ради); був на дипломатичній […]...
- Червоне і чорне як соціально-психологічний роман Червоне і чорне як соціально-психологічний роман Відомо, що назва роману Стендаля символічна. Це два кольори часу. Це два шляхи, якими можна йти життям. Почнемо з твердження, що час, коли Жульєн Сорель мав нещастя жити, був часом між двома світами. Перший, що відійшов, ніс у собі великі зрушення, коли повсталий народ Франції шукав і знаходив у […]...
- Багатозначність символічної назви роману Стендаля “Червоне і чорне” Роман “Червоне і чорне” – соціально-психологічний роман, у якому простежений життєвий шлях головного героя – молодої людини покоління 20-х років XIX століття Жульєна Сореля. Про що ж роман “Червоне і чорне”? І чому “червоне” і “чорне”? Назва роману символічна і багатозначна. Ці два кольори – червоне і чорне – відбивають і ідеї роману, і соціальні […]...
- Значення творчості Д. Павличка у розвитку української лірики (1 варіант) Син простого хлібороба і лісоруба, гуцула із Карпатських гір, Дмитро Павличко взяв з собою в українську літературу частку свого верховинського краю, став співцем рідної мови і чарівного кохання, підняв у своїй творчості проблеми поневолення і занедбання України. Він народився у бідняцькій селянській родині, яка, наперекір усім незгодам, зуміла дати хлопцеві освіту, і навчила його справедливості, […]...
- Мої почуття щодо поезії Д. Павличка “Два кольори” Мої почуття щодо поезії Д. Павличка “Два кольори” Поезія Дмитра Павличка “Два кольори” сприймається як монолог сина, який знаходить найніжніші слова щоб висловити свою любов до матері, щоб висловити подяку за її любов і турботу. Я вражена тим, як авторові вдалося у невеликому за розміром творі вмістити усе життя ліричного героя від того часу, коли […]...
- Дивлюсь в роман, як у дзеркало… і бачу в ньому долю твою… і думаю про неї (за романом Стендаля “Червоне і чорне”) І. Роман Стендаля “Червоне і чорне” – реальне відображення життя у всій його повноті і суперечностях. ІІ: Роман – дзеркало життя. 1. Жульен Сорель – син бідняка-теслі: А) юнак з ніжним обличчям і гордою душею; Б) чудова пам’ять Жульєна, його любов до книжок; В) найбільше багатство і таємниця – портрет Наполеона; Г) мета Жульєна (довести, […]...
- “Тричі мені являлася любов… “: “Зів’яле листя” у серці і пам’яті поета (за творчістю І. Франка) (2) Розвійтеся з вітром, листочки зів’ялі, Розвійтесь, як тихе зітхання. Незгоєні рани, невтишні жалі, Завмерлеє в серці кохання… Це рядки з ліричної збірки Івана Франка “Зів’яле листя”. Не знаючи біографії поета, я навіть не замислювалася, чому саме листя – “зів’яле”, чому саме на три жмутки – три цикли – поділяються поезії збірки. Та коли прочитала роман […]...
- Тема кохання у творі Стендаля “Червоне і чорне” Тема кохання у творі Стендаля “Червоне і чорне” Головним стрижнем усіх творів Стендаля було прагнення щастя. І для його героїв щастя не мислилось без кохання. Здатність кохати – це ніби міра величі характеру героя. Спочатку Жульєн Сорель розглядає кохання як засіб досягнення кар’єри. Завоювання серця пані де Реналь для Жульєна було чимось на кшталт завоювання […]...
- Аналіз вірша Д. Павличка “Два кольори” Материнська пісня… Вона приходить до нас тихими вечорами, добросердна й лагідна, хвилююча й щира, як одвічна любов, що змалечку навіває нам поетичні образи землі и неба, сонця и рясного суцвіття, учить любові до рідного краю, праці, близьких і рідних нам людей та гордості до найсвятішого. Два кольори – дві тривоги, дві нитки душі, що з’єднують […]...
- Жіночі образи роману Стендаля “Червоне і чорне” Роман Стендаля “Червоне і чорне” різноманітний за тематикою, цікавий і повчальний. Повчальні й долі його героїв. Мені хочеться розповісти, чого ж навчили мене дві героїні – пані де Реналь і Матильда де ЛаМоль. Щоб нам був зрозумілий внутрішній світ цих героїнь, Стендаль піддає їх випробовуванню коханням, тому що, на його думку, кохання – почуття суб’єктивне […]...
- Тема кохання в романі Стендаля “Червоне і чорне” Як стверджують літературознавці, щоб бути правдивим у своїх творах, письменник повинен спостерігати та аналізувати життя, а, за Стендалем, література повинна бути дзеркалом життя, відображувати його. Результатом такого спостереження Стендаля став соціально-психологічний роман “Червоне і чорне”, створений відомим французьким письменником-класиком у 1830 році, бо сюжет його підказала автору хроніка кримінальної справи, яку він прочитав у газеті. […]...
- Чи був Сорель колись щасливим? (За романом Стендаля “Червоне й чорне”) Відомий французький письменник Стендаль (справжнє прізвище Анрі Марі Гейль) у 1830 році написав один із найкращих своїх романів, який приніс йому світову славу, – “Червоне й чорне”. Фредерік Стендаль був очевидцем французької революції, очевидцем злету й падіння Наполеона, доби Реставрації, що, безперечно, не могло не вплинути на формування й розвиток його особистості, а також формування […]...
- Життєпис Дмитра Павличка Дмитро Павличко (нар. 1929) Дмитро Васильович Павличко – український поет, перекладач, громадсько-політичний діяч. Народився 28 вересня 1929р. в селі Стопчатові на Івано-Франківщині у селянській родині. Від осені 1945p. по літо 1946р. був ув’язнений за сфабрикованим сталінськими каральними органами звинуваченням у приналежності до УПА. 1953р. закінчив філологічний факультет Львівського університету. Завідував відділом поезії редакції журналу “Жовтень” […]...
- Червоне і чорне (скорочено) – Стендаль Фредерік Стислий переказ Хроніка XIX століття Щоб не чіпати приватне життя, автор вигадав містечко Вер’єр. А коли йому знадобився єпископ, суддя, присяжні й судова процедура, він переніс усе це в Безансон, де він сам ніколи не бував. Частина перша Містечко Вер’єр, мабуть, одне з наймальовничіших в усьому Франш-Конте. Білі будиночки з гостроверхими дахами з червоної черепиці […]...
- Червоне і чорне Ф. Стендаля – як соціально-психологічний роман Реферат на тему: “Червоне і чорне” Ф. Стендаля Як соціально-психологічний роман Декілька слів про автора роману “Червоне і Чорне” – Ф. Стендаля “Жив, любив, страждав”, – написано на надмогильному пам’ятнику Анрі-Марі Бейля, який творив під псевдонімом Стендаль. Із 1800 до 1812 він служив сублейтенантом в армії Наполеону. Разом і іншими “орлами” пройшов Італію, Берлін, Відень, […]...
- Жіночі образи у романі Стендаля “Червоне і чорне” I. Роман Стендаля – дзеркало історичної доби. (Стендаль писав: “Роман – це дзеркало, з яким ідеш великим шляхом”. У тому дзеркалі відображається і небесна блакить, і брудні калюжі. Тим великим шляхом життя іде письменник і несе на собі дзеркало. Даремно звинувачувати його у тому, що відображається у дзеркалі, швидше можна звинуватити той шлях, яким крокує […]...
- Сучасна Стендалю Франція в романі “Червоне і чорне” Роман Стендаля “Червоне і чорне”, що є одним із перших визначних зразків реалізму XIX століття і приніс письменникові всесвітню славу,- дзеркало, не затьмарене часом, із яким письменник ішов великим шляхом сучасного йому життя. А яким же було це життя? Якою була Франція в 20-х роках минулого століття, про які розповів нам автор? Хто керував країною, […]...
- Хто винуватий у трагедії Жульєна Сореля? (за романом Стендаля “Червоне і чорне”) У листопаді 1830 року виходить друком найкращий твір видатного французького письменника Стендаля (справжнє ім’я Анрі-Марі Бейль) із підзаголовком “Хроніка XIX століття”. Це соціально-психологічний роман. Простежуючи шлях головного героя Жульєна Сореля, письменник розповідає про падіння звичаїв, про корисливість буржуазії, про нікчемність і слабкість дворянства, про пробудження у суспільстві нових сил. В основі роману – конфлікт особистості […]...
- Проблема молодої людини у суспільстві за твором Стендаля “Червоне і чорне” РЕФЕРАТ На тему: Проблема молодої людини у суспільстві За твором Стендаля “Червоне і чорне” У 1828 році Стендаль набрів на сюжет досить сучасний. Джерело було не літературне, а реальне, яке відповідало інтересам Стендаля не тільки по своєму суспільному змісті, але і по крайній драматичності подій. Тут було те, чого він давно шукав: енергія і пристрасть. […]...
- Червоне і чорне (детальний переказ) (скорочено) – Стендаль Фредерік ЧАСТИНА ПЕРША І Провінційне місто Наймальовничіше у Франш-Конте містечко Вер’єр розташоване в долині річки Ду. З півночі воно захищене горою Вера, яка вже у жовтні вкривається снігом. Гірський потічок перетинає Вер’єр і приводить у рух безліч лісопилок. Проте містечко розбагатіло не завдяки лісопилкам. Джерелом добробуту стала фабрика вибивних тканин. Ще в містечку є цвяхова фабрика, […]...
- Відповідь на контрольне питання До роману Стендаля “Червоне і чорне” Чому Жульен Сорель відмовився від апеляції про помилування? Сорель бачить усю неправду і підлість навколишнього світу і не хоче більше брати участь у цій спільній грі. Просити про помилування – означає прийнята правила гри. Крім того, його уявлення про честь і безчестя не дозволяли йому просити милості в тих, ким він нехтував....
- Чого нас навчає поетичний твір Д. Павличка “Добрий день” Чого нас навчає поетичний твір Д. Павличка “Добрий день” Перша книжка Д. Павличка “Любов і ненависть” вийшла в світ 1953 року. Не дарма кажуть, що про долю поета можна дізнатися, прочитавши його вірші. Із віршів першої книжки ми дізнаємося, що доля маленького Дмитра така, як і багатьох українських дітей того часу: злидні, низький рівень освіти, […]...
- Наполеон у житті Жульєна Сореля (за романом Стендаля “Червоне і чорне”) Наполеон у житті Жульєна Сореля (за романом Стендаля “Червоне і чорне”) Історія Жульєна Сореля – це історія людини, яка мріяла і прагнула вирватися за межі сім’ї і свого соціального стану, аби домогтися щастя. Його батько – колишній селянин, а нині власник лісопильні – не розумів сина й принижував його гідність через те, що син був […]...
- Популярність пісенної спадщини Д. Павличка Андрій Малишко у своїй книзі “Думки про поезію” писав: “Для пісні в нас всюди почесне місце, бо вона посестра життя, порадник, і вірний-друг, і суворий суддя. Людина хоче з нею журитися і радуватися, мислити і працювати”. Написавши ці слова, поет влучно охарактеризував таку рису українського народу, як пісенність, велику любов українця до пісні. Серед українських […]...
- Дмитро Павличко – два кольори Як я малим збирався навесні Піти у світ незнаними шляхами, Сорочку мати вишила мені Червоними і чорними нитками. Два кольори мої, два кольори, Оба на полотні, в душі моїй оба, Два кольори мої, два кольори: Червоне – то любов, а чорне – то журба. Мене водило в безвісті життя, Та я вертався на свої пороги, […]...
- “Тричі мені являлася любов… “: “Зів’яле листя” у серці і пам’яті поета (за творчістю І. Франка) (1) Цим рядком починається один із шедеврів ліричної драми І. Франка “Зів’яле листя”. Він сповнений таїни, котру намагалися розгадати чимало літературознавців: Р. Горак, І. Денисюк, М. Мороз – ще далеко не повний перелік. Всім цікаво, хто вони, оті три Франкові кохання, ті три музи, три жінки його творчої долі. Тож… “Одна несміла, мов лілея біла… “. […]...
- Жульєн Сорель і Родіон Раскольніков: шлях від наполеонізму до злочину (за романами Стендаля “Червоне і чорне” і Ф. Достоєвського “Злочин і кара”) XIX століття – час бурхливих змін, революцій, переворотів та зламів у економічній, політичній сферах життя, перехід до нових соціальних формацій. Тому це ще й інша культура, сумніви щодо традиційних моральних цінностей, пошук Людиною свого “Я” в житті, конфлікти особистості з суспільством. І от два автори, що жили і творили в різних країнах та в різні […]...
- Вщент розбита мрія Жульєна Сореля про славу (за романом Стендаля “Червоне і чорне”) (1 варіант) Події роману Стендаля “Червоне і чорне” відбуваються у Франції в період героїчної та романтичної епохи – доби Реставрації. Головний герой цього роману – простий селянський хлопець, син теслі – Жульєн Сорель. Особистість Жульєна героїчна, трагічна й суперечлива. Жульєн Сорель – носій ідей майбутньої революції, він постать незвичайна. Сорель не позбавлений честолюбних мрій, бажання діяти, посісти […]...
Вулиця опис.