Чи потрібні суспільству сильні особистості, подібні до Чіполло? (За твором Т. Манна “Маріо і чарівник”)


У юнацькі роки Томас Манн захоплювався філософією Ніцше. Він переживав піднесення, душевний запал, читаючи книги цього німецького філософа, духовний і стилістичний вплив якого позначається уже в ранніх творах Томаса Манна.
Енергетика творчості Ніцше, його концепція надлюдини, яку він обгрунтував у книзі “Так казав Заратустра”, він продовжував розвивати в інших творах,- Фашизм, який виник у Європі, взяв за свої гасла ідеї Ніцше, і Томас Манн переглянув своє ставлення до творчості філософа. Він замислився над тим, чому руйнівні сили інтерпретували концепцію Ніцше як заклик до ненависті, антилюдяності, самовихваляння. Ідея національної вищості захопила Європу, і Томас Манн піддав нищівній критиці творчість Ніцше, характеризував її як ненатуральну, жалюгідну, претензійну.
У новелі “Маріо і чарівник” письменник доводить, що справжнє мистецтво повинно бути натхненне “духом суспільного обов’язку і служіння”, а сильна особистість, яка не рахується з почуттями інших людей, зазнає краху.
Кавальєро Чіполло – “мандрівний віртуоз, майстер розважати публіку” – виявився гіпнотизером, який перетворив свої вистави на злі знущання з публіки. Він був пихатий, самовпевнений і вважав, що природний дар дає йому право знущатися над людьми, топтати їхню гідність.
Історія людства знає багато прикладів, коли сильна особистість

приходить до влади і перетворює людей на натовп, стадо, яке слухняно танцює під свист нагая.
XVIII століття – це зліт зірки Наполеона. У перші роки правління він мав підтримку населення, любов мільйонів юнаків і людей середнього віку. Бонапарт був людиною революції, проповідував свободу. З його приходом до влади пожвавилась економіка, зріс добробут населення, піднеслась національна гідність. Але багаторічні війни призвели до економічної кризи, а пихатість маленького чоловіка викликала обурення і неприязнь.
Наполеон Бонапарт був політичний лідер, а граф Каліостро – авантюрист італійського походження. Він здобув якісь знання з алхімії, став вправним ілюзіоністом, подорожував по світу. У кожній країні Каліостро об’являв себе масоном, дурив людей, робив їх слухняними маріонетками.
Довірливі, малоосвічені люди вірили і великим завойовникам, і шарлатанам, і чарівникам, які, прикриваючись красивими гаслами, зверхньо дивилися на натовп, народи були для них засобом для досягнення власних коросливих цілей.
Томас Манн у новелі “Маріо і чарівник” ставить злободенне питання: чи може народ у високорозвиненому суспільстві XX століття знову довіритися так званим національним “героям” сучасності? А їх XX століття знало немало: Муссоліні, Гітлер, Сталін. Потворна постать у сюртуку тримала під владою свого нагая глядачів у невеличкій залі курортного містечка, вожді зухвало знущалися з цілих народів, а суть усього цього одна – люди коряться сильній особистості, натовп не може протистояти їй. Але в підтексті новели криється ідея цього твору: треба боротися з проявами тоталітаризму, усіма можливими засобами протистояти йому. Ніхто не має права топтати людську гідність, знищувати особистість, вести суспільство до загибелі.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Тема родины в произведениях ахматовой.
Ви зараз читаєте: Чи потрібні суспільству сильні особистості, подібні до Чіполло? (За твором Т. Манна “Маріо і чарівник”)