Головна ⇒ 📌Твори з української літератури ⇒ Читання віршів
Читання віршів
РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:
ЧИТАННЯ ВІРШІВ
Читання віршів базується па тій же основі, що й читання прози. Це відповідність інтонації авторському задумові правдивість відтворення живим словом змісту твору через художні образи, особливо через почуття й переживання самого автора. Проте в самому процесі читання прози і віршів існує істотна різниця. Вона проявляється в різній системі організації художньої мови. Мова вірша ритмічно організована. Вірш записується рядками не на цілу ширину сторінки, як у прозі, а стовпчиком, поділяючись часто на строфи.
Першорядне завдання читця віршів полягає в тому щоб збагнути
Віршові рядки силабічного вірша не поділяються на стопи або такти. Проте їм властива наявність цезури, яка поділяє віршовий рядок на два піввірші. Кожний такий піввірш має свою синтаксичну завершеність.
У російській І українській поезії силабічна система віршування була панівною в XVI, XVII і в першій половині XVIII ст. З другої половини XVIII ст. вона переходить у силабо-тонічну систему віршування
У читанках для 1-3 класів силабічних віршів не вміщено. Проте в позакласному читанні вони можуть мати місце.
Силабо-тонічний (від гр. syllabe – склад і tonos – наголос) – це такий вірш, в якому рядки мають зазначену кількість складів і певне розміщення наголосів.
Тонічний (від гр. tonos – наголос) – це такий вірш, у якому кількість наголосів у рядках переважно однакова, але рядки не поділяються на стопи, не мають визначеної кількості складів. Система такого вірша не включає правильного чергування наголошених і ненаголошених складів. “Але в той же час тонічний вірш не відмовляється від використання можливостей попередніх систем (силабічної і слабо-тонічної.- Г. 0.), внаслідок чого грунтовно збільшується кількість можливих ритмічних варіацій”.
Найбільш розповсюджена в нашій поезії слабо-тонічна система віршування. Одиницею ритму в ній виступає стопа, тобто група складів, з яких один наголошується, а інші – ні. Стопи бувають двоскладові і трискладові Кількість стоп у рядку вірша визначають його розмір або, метр. Розрізняють п’ять основних стоп силабо-тонічного вірша: хорей, ямб, дактиль, амфібрахій, анапест. .
Крім цих п’яти основних стоп, у силабо-тонічному вірші виділяють ще допоміжні стопи; пірихій і спондей, П і р и х і й – стопа, що складається з двох ненаголошених: складів. Спондей – стопа, що складається з двох наголошених складів. Самі по собі вони не можуть створити вірша, а тільки включаються в окремі рядки вірша як замінники ямба чи хорея.
Отже, правильне відчуття ритму читцем у процесі читання є засобом підсиленої виразності мови вірша, її емоційної напруженості, дає естетичну насолоду слухачам. І навпаки, порушивши ритм у процесі читання, читець позбавиться такого засобу впливу.
З-ритмом тісно пов’язана віршова пауза, яка обов’язково. робиться в кінці кожного віршового-рядка. Проте її не можна зводити до механічного поділу віршових рядків. Вона повинна служити І розкриттю змісту твору, передачі різних відтінків почуття2. …
При читанні п’яти-шестистопних віршів необхідно також витримувати ц е з у р у (дат. caesura від caedo – відрубую), тобто поділ рядків такого вірша за допомогою віршової паузи на два піввірші.
На обрії хмаринка,
та серце винозоре,
а бачу над землею.
Знов усміх космонавта,
і дощик накрапає,
і видно далину…
я бачу у безкраї
мов зірочку ясну. (2,-186)
Цезура надає віршеві відповідної стрункості й розміреності. Порушення її послаблює естетичний вплив вірша та слухачів. Поза увагою читця не повинна проходити й рима. Як звукові повтори, вона поєднує ритмічні, інтонаційні й музичні елементи вірша.
і Завдяки закінченню і римі, вірш може звучати урочисто й енергійно (“Помагай”, 1,14), легко і плавно(“Сніжини”, 1, 26). Під час читання вірша особливу увагу приділяємо тій римі, яка припадає на слова з важливим смисловим навантаженням. .
і Важливо не пропускати також засобу евфоніки (від гр. eu – добре і рhonе – голос, звук), тобто краси звучання окремих мовних, елементів – звукових повторів: асонансу повторення однакових голосних) і алітерації (повторення однакових приголосних), наприклад:
Цвіте червона Україна.
Де хвиля в берег б’є дзвінка,
там, де Дніпро гримить і лине,
уже зоставила турбіни
міцна робочого рука. (3, 30)
Багаторазове повторення в строфі звука “Р” конкретизує дію електростанції, надає загальній картині величності, піднесеності, динамічності, отже, й експресивності. Тому слова з таким повторним звуком повинні прозвучати, величаво, піднесено, гордо, але без обігравання звукової сторони мови. . Читець повинен брати до уваги і строфу. За нею також тісно пов’язане і звучання вірша.
Строфа (гр. strophе – поворот, зміни) об’єднує групу віршових рядків, зв’язаних між собою певною системою рим та інтонацією, “Строфи мають і ритмічний, і музичний характер. В них виявляється ритмічний рух вірша. Разом з тим своєю повторністю вони посилюють і від чуті я Мелодії з звучанні вірша. В строфі набуває завершення мелодії вірша”1.
Таким чином, вона створює логічно-емоційну завершеність тих віршових рядків, що входять до її складу. Тому при читанні треба дотримуватись такої завершеності строф, Після кожної з “їх доцільно робити тривалі паузи. Це сприятиме чіткому сприйманню слухачами їх змісту, а через них і змісту віршованого твору.
БАЙКА
“Байка – невеличкий, здебільшого віршований повчально-гумористичний чи сатиричний твір з алегоричним змістом, у якому людське життя відтворюється або в образах тварин, рослин і речей, або звернене до простих і умовних стосунків”.
Байка близька до казки (про тварин). З неї вона й бере свій початок. Тому дійові особи в ній часто нічим не відрізняються від казкових: наділені тими ж сталими рисами характеру, часто поділяються на позитивних і негативних. На відміну від казки та інших жанрів, байка складається з двох частин: розповіді й повчання (моралі), яка подається в афористичній формі й містить головну думку твору. Виступати мораль може на початку твору (“Лебідь, Щука і Рак” (3,142) або в кінці (“Чиж та Голуб” (2,80). Зустрічаємо байки, в яких авторська мораль відсутня (“Муха й Бджола” Л. Глібова). В таких випадках вона випливає безпосередньо з розповіді.
Слід відзначити Й те, що серед інших жанрів байка найбільше дає можливість читцеві розкрити ідейний зміст. Тому вимагає особливої роботи над текстом, незалежно від того, чи вона з мораллю чи без моралі. І в першому, і в другому випадках читець повинен яскраво бачити своє творче завдання, прагнути якомога ближче донести до слухачів ідейну спрямованість, зробити па них відповідний естетичний вплив.
“Те, що ідея байки часто виявляється сформульованою самим автором,- пишуть Т. Завадська та М. Шевельов,- аж ніяк не звільняє виконавця від необхідності підкорити своє виконання розповідної частини розкриттю і донесенню тієї ідеї. Мораль байки підведе підсумок, а розповідна частина повинна цей підсумок підготувати, зробити його максимально переконливим, наочним”.
Щоб полегшити попередню роботу над текстом байки, варто взяти до уваги пораду Г. В. Артоболевського – розчленувати її за композиційного побудовою: експозиція, зав’язка дії, розвиток дії, розв’язка. “Від того,- пише Г. Артсболевський,- наскільки чітко уявляє собі читець план байки І її поділ на частини, залежить композиційна чіткість виконання. Частини твору, що виконуються – це як би сходини, і перехід з однієї на другу супроводжується змінами тону, відтінюється паузами, переломом темпу; ритму мови і т. ін. засобами, вибір і застосування яких випливає з конкретного змісту твору”1.
Щоб не порушити під час читання байки специфіки її як жанру, слід, по-перше, не забувати, що байка – це так званий вільний вірш, тобто з різною кількістю стоп віршованих рядках і астрофічною будовою, І вимагає [дотримування в кінці кожного віршованого рядка відповідних пауз; по-друге, основний тон виконання повинен бути природний, переконливий і не сумний, оскільки зображення в байці подається у формі розповіді з наявністю розгорнутого діалога. Крім нього, байці властиві ще елементи комізму. Отже, читець повинен виступати перед слухачами як співбесідник, який емоційно розповідає їм про “цікавий повчальний випадок, з якого вони повинні взяти той чи інший урок практичної моралі”3. По-третє, обов’язково враховувати мову автора і мову алегоричних образів. І Правильність читання авторської мови залежить від того, І наскільки читець визначить ставлення автора до зображуваних ним подій, їх оцінку, його думки, почуття, наміри у зв’язку з цими подіями. Так, наприклад, розповідаючи про Чижика, з яким трапилось нещастя (“Чиж та Голуб”, 2,80), автор ставиться зі співчуттям до нього: називає його сердегою (“Сердега в клітці рветься, б’ється… “) .
У казці “Лебідь, Щука і Рак” (5, 142) – навпаки: непогодженість між собою дії персонажів і, як результат, даремні їх старання, викликають усмішку:
От троє разом запряглись,
смикнули-катма ходу…
Щоб за морока! Що робить?
А й невелика, бачся, штука,-
так Лебідь рветься підлетіть,
Рак упирається, а Щука тягне в воду.
Хто винен з них, хто ні – судить не нам,
та тільки хура й досі там.
Такі почуття, настрої автора повинні-знайти своє вираження у відповідних інтонаціях та її відтінках.
Мова персонажів читається з обов’язковим урахуванням їх індивідуальних особливостей, зовнішності, характеру, дії, поведінки, вчинків, оскільки під тваринами, рослинами чи речами ми розуміємо людей з різними характерними рисами, “не тільки психологічними, а й соціальними,; професіональними, віковими тощо”1. Отже, головним у читанні мови персонажів (зокрема тварин), є передача характерних рис людей, а не тварин. “Характер передачі мови алегоричних персонажів,- пише Є. Язовицький,-залежить не від тих чи Інших звірячих масок, а від конкретних людей, що за ними ховаються, від тієї соціально-побутової обстановки, в якій вони діють, і від цілого ряду інших обставин: цільової настанови, завдань виховання, а найголовніше – від Ідеї твору”3. Тому всяке силкування перевтілюватись в образ персонажа, грати його перед слухачами, може привести до руйнування основного спрямування твору.
Показувати персонажів (проте не грати їх) можна тільки з тих випадках, коли в їх поведінці проявляються повадки, звички безпосередньо їм властиві. Це може послужити засобом емоційного впливу на слухачів.
Відповідні вимоги ставляться й до читання моралі байки. Оскільки вона завжди виступає як узагальнення розповіді, як висновок з певною нотою повчання, напучування, то тривалість читання її диктується тільки правильністю визначення завдань наскрізної дії. Читець чітко розуміє своє творче завдання І відповідно з ним діє словами: висміює, таврує брехуна, боягуза, егоїста, підлабузника, ледаря тощо протягом усього твору, а потім робить з цього певні висновки.
Тому читати мораль потрібно не нав’язливо, не навмисно, а глибоко реалістично, відверто, щиро. Перед і після неї доцільно робити довгі паузи, щоб зосередити увагу. і стимулювати до осмислення почутого.
Лебідь. Щука Рак
Головна думка твору, де лад і згода в колективі, там робота робиться, а де безладдя – навпаки. ** : Головна мета, читання та аналізу байки з дітьми: розкрита головну думку байки, засудити даремну працю Лебедя, Щуки і Рака, дати зрозуміти, якою повинна бути справжня суть колективної праці, протиставивши дію алегоричних образів.
З а в д а й н я наскрізної дії Дo ч а с н и І.
Зосередити увагу учнів на слухання байки.
раз, що неузгоджена праця гуртова не дає бажаних результатів. Викликати в уяві дітей тотожні протилежні картини дійсності, зробити певне узагальнення.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Читання творів різних жанрів ЧИТАННЯ ТВОРІВ РІЗНИХ ЖАНРІВ. Виразне читання – мистецтво синтетичне і складне. Синтетичність і складність його залежить від дійсності, що лягла в основу твору, а також від змісту і форми її змалювання. Це значить, і від жанру твору, оскільки художня дійсність знаходить своє відбиття і в різних жанрах. У читанки для початкових класів входять різні жанри: […]...
- Мої роздуми під час читання поеми “Наймичка” Т. Шевченка Мої роздуми під час читання поеми “Наймичка” Т. Шевченка У творчості Т. Г. Шевченка багато уваги приділялось і долі жінки: їх безправність, беззахисність, трагізм долі – завжди хвилював поета. Можливо, тому, що рано пішла з життя його матір, можливо, тому, що доля коханої Оксани тяжко зранила душу поета, можливо, тому, що була тяжкою доля його […]...
- Мої думки під час читання вірша “Айстри” Вперше я почула вірш “Айстри” на уроці української літератури. Коли вчителька закінчила його читати, у класі ще кілька хвилин панувала тиша – ми були вражені віршем. Вірш подібної сили могла створити лише людина, яка жила Україною, вболівала за український народ, але, побачивши, “що вколо – тюрма”, поступово втрачала надії. Олександр Олесь, поет-вигнанець, засмучений долею Вітчизни, […]...
- Особливості перекладів Лермонтова віршів Гете та Гайне Мова йтиме про два всім відомі вірші. “Нічна пісня мандрівника” Гете та “Сосна і пальма” Гайне. Точніше, про ставлення Лермонтова до вибору творів для перекладу і ставлення поета до цієї роботи. Скажемо відразу: переклади Лермонтова особливі. Вони ніколи не були просто передачею змісту, копіюванням образів, перенесенням у російський текст ритму німецького оригіналу. На мою думку, […]...
- Мої роздуми під час читання повісті О. Кобилянської “Земля” (2 варіант) На початку XX століття Ольгою Юліанівною Кобилянською була написана вражаюча і прекрасна соціально-психологічна повість Земля”, сповнена драматизму і суму за важку долю буковинського селянина. Повість змушує замислитися над проблемами, порушеними в ній авторкою. Написана під час активного розвитку капіталізму, “Земля” відбила страшні в дечому приватновласницькі інтереси і взаємини мешканців села. Уже в першій частині твору […]...
- Провідні мотиви циклу віршів “В казематі” Неласкава доля Тараса Шевченка подібна до долі України. Однак, незважаючи на муки і переслідування, із серця поета виринали слова: “Караюсь, мучусь, але не каюсь”. Перебуваючи в Орській фортеці, Тарас Шевченко створив 13 віршів, які потім об’єднав у цикл “В казематі”. Майже всі поезії, що увійшли до цього циклу, пройняті мінорним настроєм, таким чином, цикл відображає […]...
- Основні мотиви віршів Ю. Федьковича Основні мотиви віршів Ю. Федьковича І. “Бо я правду лиш співаю та й за правду гину”. (Федькович – поет за покликанням. За словами І. Франка, він “вложив у свою поезію найкращу частину своєї душі”.) ІІ. Ідейно-тематичне спрямування віршів Ю. Федьковича. 1. Роль поета й поезії в суспільному житті. (Творче кредо поета виражене в поезії “Нива”. […]...
- Мої роздуми під час читання роману Андрія Головка “Бур’ян” Виданий у 1927 році, роман “Бур’ян” одразу поставив автора в ряд видатних письменників України. Твір викликає багато роздумів про вчинки героїв, їх переконання, сумніви, вагання. Головним героєм є молодий партієць Давид Мотузка. Він повертається додому, де не був вже кілька років. Повертається з надією, з вірою і сподіваннями на краще життя. Цікавлять зміни, які сталися […]...
- Мої роздуми під час читання повісті О. Кобилянської “Земля” (3 варіант) Ольга Кобилянська була однією з тих письменників, що шукають нового шляху в літературі. Письменниця принесла українській літературі нові теми і нові інтерпретації старих, здавалось би, давно розроблених тем. Це вона першою піднесла свій голос на захист права жінки бути людиною, відчувати свою людську гідність, намагатися знайти свій шлях у житті. Але ми говоритимемо про повість […]...
- Якою я побачив рідну природу після прочитання віршів “Гей, рум’яні мої небокраї”, “Хто в рідному краї… ” (4 варіант) Серед натхненних співців краси нашої любої України невгасимим сяйвом палахкотить ім’я талановитого поета XX століття Володимира Сосюри. Через усю свою творчість проніс він любов до рідного краю, до Батьківщини. Володимира Сосюру люблять в Україні, вшановують на його батьківщині – Донеччині. Донбасівці завжди пишалися й пишаються тим, що Володимир Сосюра народився і виріс на Донеччині і […]...
- Аналіз вірша Б. Пастернака “Цей лютий! Час до сліз і віршів” Доля щедро наділила Бориса Пастернака різними талантами. Він був гарним музикантом, учився теорії музики і композиції, а також вивчав філософію. Але, здається, наперекір здоровому глузду він обирає літературу. Батько, Леонід Пастернак, відомий художник, академік живопису, підтримав сина, порадив йому без сумнівів віддатися новому захопленню – віршуванню. Літературний дебют Б. Пастернака відбувся у квітні 1913 року, […]...
- Якою я побачив рідну природу після прочитання віршів “Гей, рум’яні мої небокраї”, “Хто в рідному краї… ” (2 варіант) На уроці української літератури ми вивчали творчість нашого земляка – Володимира Сосюри. Він народився в Донбасі на станції Дебальцево. Завжди був закоханий у рідну землю з її мальовничими краєвидами: пірамідами териконів, гаями, вишневими садками. Вірш “Хто в рідному краї… ” переповнений патріотичних почуттів. Ці почуття заволодівають і тобою, коли читаєш такі рядки: Квітучих садів нахиляються […]...
- Мої роздуми під час читання повісті О. Кобилянської “Земля” (1 варіант) Повість “Земля” Ольги Кобилянської написана вже більше століття тому, проте й сьогодні вона схвильовує читачів, не залишає їхні душі байдужими, адже герої її постають, як живі, зі своїми проблемами, почуттями та переживаннями. Схвилював цей твір і мене, а особливо вразив той факт, що повість написана на основі реальних подій – восени 1894 року в сім’ї […]...
- Мої роздуми під час читання повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” (1 варіант) Спочатку хочу навести одну цитату з С. Єфремова: “Напрям його літературної діяльності й зміст його численних творів залежать цілком од тієї надзвичайної епохи, коли він почав літ і свідомості доходити. Як знаємо, то був час скасування кріпацького ладу, час першого серйозного звороту інтелігенції до народу, час великих надій на “увенчаніе зданія” конституційними формами державного життя. […]...
- Позакласне читання за новелою П. Меріме “Таманго” Позакласне читання за новелою П. Меріме “Таманго” Тема:Проспер Меріме – основоположник жанру реалістичної новели. Новела “Томанго”. Тема антиколоніалізму. Трагедія негритянського вождя Томанго. Мета:познайомити учнів із життям видатного французького новеліста П. Меріме, працювати над ідейним змістом новели “Таманго”; розвивати навички усного зв’язного мовлення та виразного читання, вдосконалювати вміння переказувати епізоди; Вчити робити висновки із прочитаного за […]...
- “Якби було краще жити, я б віршів не писав, а робив би коло землі” (поезії Василя Стуса) Коли людина хворіє, вона потребує певних ліків, так само, коли ціла нація поставлена у несумісні з нормальним духовним життям умови, вона також потребує певних духовних ліків. Найчастіше такими ліками стає мистецтво, яке підтримує народний дух, передає традиції, сформовані сторіччями, допомагає за будь-яких обставин зберегти ідентифікацію і національну свідомість. Вислів Василя Стуса, який я взяв за […]...
- Якою я побачив рідну природу після прочитання віршів “Гей, рум’яні мої небокраї”, “Хто в рідному краї… ” (3 варіант) Тільки мистецтву під силу не просто передати чудові картини природи, а й пройняти ними душу кожної людини. Не можна залишатись байдужим, споглядаючи навколишні пейзажі. Так і В. Сосюра – прекрасний лірик першої половини XX ст. – не зміг лишитися байдужим до світу природи. Зображуючи прихід весни у вірші “Гей, рум’яні мої небокраї”, автор бачить її […]...
- Патріотичні мотиви в циклі віршів А. Малишка “Україно моя!” Із перших днів війни Андрій Малишко – на фронті, він працює кореспондентом фронтових газет, де часто друкуються його статті, нариси, репортажі з місця боїв, звернення до бійців і, звичайно, вірші. Сьогодні твори Малишка воєнного часу сприймаються як сповідь поета-воїна, що жив одним життям із мільйонами своїх співвітчизників, ділив з ними біди й радощі, читаються як […]...
- Мої роздуми під час читання повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” (2 варіант) “Кайдашева сім’я” – один із тих творів, які запам’ятовуються назавжди. Можу це стверджувати, спираючись на досвід моїх бабусі й матері. Обидві й досі згадують Мотрю і Кайдашиху, навіть цитують окремі рядки. Я зацікавилася, що ж це за твір такий, якщо його вивчають ось уже кілька поколінь? Майже з перших сторінок зрозуміла, що “Кайдашева сім’я” – […]...
- Ліризм і пісенність віршів Д. Павличка I. Любов до рідного слова. (За власними спогадами Д. Павличка, він був єдиною україномовною дитиною у класі, хлопець із задоволенням декламував українською мовою тексти класиків літератури. Мова – це духовна коштовність, вона робить народ народом, відчиняє двері до скарбниць людської душі. Це духовний заповіт, який … у спадок віддали мені Мої батьки і предки невідомі, […]...
- Я не напишу віршів про тебе Я не напишу віршів про тебе. Думати не буду про колір твоїх очей. І зустрічей наших мені вже не треба Серед пустих і не наших ночей. Сонце ніби утратило колір, Воно вже ніколи не буде твоїм. Душі наші стоять напівголі У тихому страсі жахливих снів. Серце рвалося з моїх грудей, Капали сльози і волосся сивіло. […]...
- Якою я побачив рідну природу після прочитання віршів “Гей, рум’яні мої небокраї”, “Хто в рідному краї… ” (1 варіант) Спочатку хочу сказати, що треба поважати й любити ту країну, той край, де ти народився, де ти живеш. Література у великій мірі вчить нас цьому, особливо поезія, де змальовуються картини рідної природи. Відомий поет Володимир Сосюра зміг передати своє ставлення до рідної землі, а через його поезії і ми починаємо замиловуватися картинами природи. У поезіях […]...
- Мотив Мотив (фр. motif, від лат. moveo – рухаю) – у літературознавстві – тема ліричного твору або неподільна смислова одиниця, з якої складається фабула (сюжет): мотив відданості вітчизні, жертовності, зради коханого тощо. М. рухають вчинками персожанів, збуджують їх переживання і роздуми, особливо тонко динамізують внутрішній світ ліричного суб’єкта. Тому в аналізі лірики терміни “тема” і “мотив” […]...
- Олександр Олесь – О слово рідне! Орле скутий!.. (АНАЛІЗ) Аналіз твору Олександр Олесь “О слово рідне! Орле скутий!..” 1909 р. Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: патріотична. Провідні мотиви: любов до рідної мови і заклик до її збереження. Віршовий розмір: ямб. Літературознавці про вірш. У збірці “Будь мечем моїм… ” О. Олесь, розвиваючи традицію Т. Шевченка та Лесі Українки, гостро порушує проблему […]...
- Роль рідної мови в житті і діяльності народу (за поезією “Мова”) (3 варіант) “Мова – це душа народу, його культура, його характер, в мові здійснюється зв’язок часів, сучасне перегукується з минулим”. Ці слова Максима Рильського про мову можна було б використати як епіграф до багатьох поезій різних авторів. У тому числі й до вірша “Мова” Олександра Підсухи. Перший рядок вірша “Ой яка чудова українська мова!” став крилатим висловом. […]...
- Катруся Танчак – Щасливі не пишуть віршів Щасливі не пишуть віршів, Щасливі не б’ють рекордів, Щасливі не знають більше, Ніж три основні акорди. Щасливим не треба кави – Запити вчорашній вечір. Ви зразу би їх впізнали, У них дуже ніжні плечі І родимка біля серця. Щасливі сміються вдосталь. Щасливі – немов відерця Із фарбою, ніби постіль Неприбрана ще із ночі. Їм личить […]...
- Євген Маланюк – Напис на книзі віршів Напружений, незломно-гордий, Залізних імератор строф – Веду ці вірші, як когорти, В обличчя творчих катастроф. Позаду – збурений Батурин В похмурих загравах облуд, – Вони ж металом – morіturі – Сурмлять майбутньому салют, Важкі та мускулясті стопи Пруживий одбивають ямб – Це дійсности а не утопій Звучить громовий дифірамб. Ось – блиском – булаву гранчасту […]...
- Цей лютий! Час для сліз і віршів… – Пастернак Борис “Февраль. достать чернил и плакать!… “ Февраль. достать чернил и плакать! Писать о феврале навзрыд, Пока грохочущая слякоть Весною черною горит. Достать пролетку. За шесть гривен, Чрез благовест, чрез клик колес Перенестись туда, где ливень Еще шумней чернил и слез. Где, как обугленные груши, С деревьев тысячи грачей Сорвутся в лужи и обрушат Сухую грусть […]...
- Що дало мені вивчення байки у школі? Протягом навчання у школі я познайомився з байками Є. Гребінки, П. Гулэка-Артемовського, Л. Глібова. Байка увійшла в моє життя як своєрідна казка з життя тварин. Так байки я сприймав у ранньому дитинстві, коли в початковій школі ознайомились ми з таким твором як байка. Байки вчили нас бути щедрими на добро, на правду, на красу. Уже […]...
- Втілення у байці погляду народу на чиновництво, оцінка його дій (за байкою “Ведмежий суд”) (2 варіант) Є. Гребінка писав багато: байки, вірші, повісті, романси й оповідання, нариси тощо. Але перше визнання й славу Є. Гребінці принесли байки. Письменник художньо переосмислював здобутки попередників. Великий вплив на нього мала творчість Крилова, теми якого він часто запозичував, але завжди подавав їх своєрідно, вносячи у свої байки український пейзаж і світогляд українця. Тема соціальної несправедливості […]...
- Коротко про “О слово рідне! Орле скутий!..” (1909) Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: патріотична. Провідні мотиви: любов до рідної мови і заклик до її збереження. Віршовий розмір: ямб. Літературознавці про вірш. У збірці “Будь мечем моїм… ” О. Олесь, розвиваючи традицію Т. Шевченка та Лесі Українки, гостро порушує проблему рідного слова, щиро захоплюється ним і нищівно картає колонізаторів, які […]...
- Аналіз віршів “Київ з лівого берега”, “28 серпня 1914”, “Київ – традиція”, “Київ навесні ввечері”, “У травні” Аналіз віршів “Київ з лівого берега”, “28 серпня 1914”, “Київ – традиція”, “Київ навесні ввечері”, “У травні” 1923 р. М. Зеров пише сонет “Київ з лівого берега” . Милуючись красенем-містом (“… Золотоглавий! На синіх горах”), слава якого нібито в минулім, поет закликає безіменного мандрівника все-таки уважніше приглянутись до цього дива й переконатися: Живе життя і […]...
- Григорій Сковорода – байкар-викривач суспільних недоліків I. Історична епоха, коли жив і працював Г. Сковорода (початок розвитку капіталістичних відносин в Росії і Україні, кріпосницький гніт, представники передової громадсько-політичної думки цих часів – Д. Фонвізін, О. Радищев, Я. Ковельський). II. Соціально-політичні мотиви в творчості Г. Сковороди. 1. Соціальні ідеали українського поета і філософа (демократія і гуманізм, республіка, збірка “Сад божественных песней”). 2. […]...
- Володимир Сосюра – Любіть Україну (АНАЛІЗ) Аналіз твору Володимира Сосюри “Любіть Україну” 1944 р. Літературний рід : лірика. Жанр : ліричний вірш. Вид лірики : патріотична. Провідний мотив : щира любов до рідної України. Віршовий розмір : амфібрахій. З історії вірша : 1951 р. в газеті “Правда” з’явилася стаття “Протав идеологических извращений в литературе”, у якій В. Сосюру за цей вірш […]...
- Декламація Декламація – мистецтво виразного, художнього виголошення, читання літературного твору. Широко культивувалося в школах України ще з XVI-XVIII ст., в яких вивчали риторику і піїтику, виголошували “орації” (промови), декламували вірші під час вітання знатних осіб, урочистих церемоній, великих церковних свят. Поширеною була д. віршованих діалогів, шкільних релігійних драм. декламатори виголошували тексти піднесено, пишномовно, з трафаретними жестами, […]...
- Микола Вороний – Блакитна Панна (АНАЛІЗ) Аналіз твору Миколи Вороного “Блакитна Панна” 1912 р. Літературний рід : лірика. Жанр : ліричний вірш. Вид лірики : пейзажна. Провідні мотиви : возвеличення краси природи і єдність її з мистецтвом. Віршовий розмір : хорей. Про вірш : вірш має витончену форму, яскраві тропи. Провідні мотиви твору – возвеличення краси природи і єдність її з […]...
- Байка – джерело мудрості У розділі “Байка у світовій літературі” ми познайомилися з історією розвитку байки, а також із творами відомих байкарів. Байки писали Езоп, Лафонтен, Крилов, Глібов. Спочатку здається, що байка – це розважальний веселий твір, але насправді автори байок говорять про серйозне. Як сказав Леонід Глібов: “Здається, байка просто бреше, а справді – правду ясну чеше”. Байка […]...
- Павло Тичина – Ви знаєте, як липа шелестить… (Характеристика твору) Характеристика твору Вірш написаний 1911 року і, за деякими джерелами, є першим друкованим віршем Павла Тичини. 1911 рік – це лише період становлення майбутнього поета як особистості, рік навчання в Чернігові, перші зустрічі з творчою молоддю Чернігівщини. Проте вірш засвідчив неабиякий талант майбутнього символіста. Вірш не належить до жодної збірки, лише пізніше входить до збірки […]...
- Як провести аналіз вірша? Іноді терміново потрібно проаналізувати вірш відомого поета, або залишити чудовий коментар до вірша друга, тому дивимося інструкцію і стаємо критиками =) Інструкція Рівень складності: Непросто Що вам знадобиться: Мозок Багатий лексикон Інтуїція Поет 1 крок Для початку слід сказати пару слів про самого автора. Якщо ви добре знаєте його біографію, пишете, що типово для цього […]...
- Вираження глибокої синівської любові поета до матері Вітчизни (за поезією “Україно моя, моя люба Вкраїно… “) (2 варіант) В. Стус називав П. Тичину “феноменом доби”. Так, цей поет є одним з найталановитіших митців, що прославляли Україну. “У світі небагато є поетів, які так глибоко відчувають слово, як Тичина… Кожне слово складається із змісту й мелодії. І саме мелодію слова вмів чути й передавати П. Тичина”, – писав про нього П. Панч. Тому багато […]...
Відгук в публіцистичному стилі на кінофільм роксолана.