Чому попри поразки страйку трудовий Борислав все-таки сміється? (за повістю Івана Франка “Борислав сміється”)
Чому попри поразки страйку трудовий Борислав все-таки сміється? (за повістю Івана Франка “Борислав сміється”)
Повість І. Франка “Борислав сміється” увійшла в історію української літератури як перший твір про організовану боротьбу робітників проти експлуатації й визиску. Її темою є зображення життя робітничого класу кінця XІX століття, наростання боротьби між працею і капіталом, організація першого робітничого страйку, змалювання життя капіталістів, конкуренції між ними, виродження буржуазної сім’ї. Франко перший в українській
Розгортаючи події повісті, автор показує, що робітничий колектив пропонує два варіанти такого шляху: перший – це організована
Наскрізною сюжетною лінією є розповідь про те, як стихійний рух бориславських робітників за свої права при активній участі “нових людей” переростає в організовану форму боротьби – робітничий страйк. Він стає кульмінацією повісті, до якої ведуть події, що розгортаються гостро і дуже цікаво: твір весь час тримає нас у напруженні, спонукає до власної оцінки події чи героя. Відчувається майже фізично те схвильоване збудження страйкарів, бо вони обстоюють свою гідність, своє суто людське право на щасливе життя. У цьому я бачу ту усмішку надії, що згодом переросла у “сміх Борислава”. Задоволення вимог, висунутих Бенедьо, дало б робітникам можливість домогтися своїх прав – тому вони з гідністю наполягають на них.
Та Гольдкремер як представник капіталістів цинічно заявляє, що Борислав висміє такі вимоги, на що дістає таку відповідь: “Весь Борислав нас висміє? А хто же то такий, той Борислав? Борислав, паночку, то ми! І на нас тепер прийшла пора посміятися над вами!” Ось чому Борислав, незважаючи на поразку страйку, продовжує сміятися: він відчув силу, народжену у єдності, згуртованості та одностайності виступу.
… Повість прочитана. Перегорнута остання сторінка. Та мої думки знову і знову повертаються до її героїв, неначе я сам був поруч з ними у їхній нелегкій буденній праці й боротьбі. Думаю, що саме у цьому і полягає неперевершена сила Франкового таланту: променистим словом розкрити очі на становище народу й політику держави; пробудити свідомість, вказати шляхи боротьби за краще життя. І хоч зі зміною епох змінилися й наші судження та оцінки, твір залишається для нас цікавим і як художнє полотно, і як документ часу.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Проблема робітничого руху в повісті І. Франка “Борислав сміється” (1 варіант) “Борислав сміється” – один із найвидатніших зорів І. Франка, нове явище в українській літературі оугої половини XIX століття. Автор змальовує зарони революційної боротьби робітників з капіталістами, демонструє зростання свідомості робітників у боротьбі за свої права та їх спроби змінити життя на краще. Головною ідеєю твору є ідея єдності робітників у боротьбі проти гнобителів. Проведення в […]...
- Роль образу Бенедя Синиці в реалізації ідейного задуму повісті І. Франка “Борислав сміється” Найвизначнішим твором І. Франка про життя робітників є повість “Борислав сміється”. За ідейно-художньою довершеністю і суспільним значенням твір посідає першорядне місце не тільки у творчості письменника, айв усій українській літературі. І. Франко з позицій революціонера-демократа поставив і висвітлив у повісті найбільш актуальну на той час проблему боротьби праці з капіталом. Письменник засуджує експлуататорський лад, показує, […]...
- Зображення робітничого руху в повісті І. Франка “Борислав сміється” (1 варіант) Геній українського народу Іван Франко піднісся над часом. Його “Вічного революціонера”, “Безмежне поле” співатимуть волелюбні хори, а він… а він, зігнутий, у благенькій одежині, з буханцем хліба під пахвою йшов вечорами додому і був похований у чужій сорочці, у чужому склепі. Важко жилося цій людині, тому, мабуть, він так правдиво описав життя всіх верств населення […]...
- Зображення робітничого руху в повісті І. Франка “Борислав сміється” Проза І. Франка є найвищим досягненням у літературі XIX століття, бо в ній автор торкнувся зовсім нових тем, яких ще не було у творах попередників. Як відомо, майже всі повісті і романи українських письменників розповідали про життя селянства, з більшою або меншою повнотою розкривали його біди й радощі, мрії та сподівання. І. Франко теж писав […]...
- Зображення робітничого руху в повісті І. Я. Франка “Борислав сміється” “Борислав сміється” – один із найвидатніших творів Франка, нове явище в українській літературі другої половини XIX століття. У повісті правдиво розкриваються стосунки між робітниками та капіталістами, показано нестерпне становище народу у 60-70-х роках XIX століття. Автор допомагає нам заглянути в завтрашній день, змальовує зародки революційної боротьби робітників з капіталістами. Персонажі твору поділяються на протилежні групи: […]...
- Проблема робітничого руху в повісті І. Франка “Борислав сміється” (ІІ варіант) У повісті правдиво розкриваються стосунки між робітниками та капіталістами, показано нестерпне становище народу у 60-70-х роках XIX століття. Автор допомагає нам заглянути в завтрашній день, змальовує зародки революційної боротьби робітників з капіталістами. Персонажі твору поділяються на протилежні групи: робітники, які підіймаються на класову боротьбу, та капіталісти. В основі повісті лежить подія, яка дійсно відбувалася у […]...
- Борислав сміється (скорочено) – Франко Іван Повість І На закладинах будинку капіталіста Леона Гаммершляга, що прибув у дрогобич з Відня, покалічило робітника Бенедя Синицю. За пропозицією майстра робітники збирають гроші, щоб допомогти його родині. Не дає грошей тільки будівничий, який, крім того, погрожує звільнити майстра з роботи. II Після закладин Леон і Герман пішли до Рифки, щоб домовитись про одруження Готліба […]...
- У чому бачить освічена людина Євгеній Рафалович служіння народові? (За повістю І. Франка “Перехресні стежки”) Проблемі служіння демократичної інтелігенції своєму знедоленому народові присвячена повість Івана Франка “Перехресні стежки”. Перехресні стежки бувають реальними, а бувають і уявними, символічними. Існують перехрестя думок, людських доль, інтересів. Іноді людські стежки перехрещуються задля великих, корисних народові справ. Саме про це йдеться в повісті “Перехресні стежки”. У центрі повісті – представник інтелігенції, людина освічена, популярний адвокат […]...
- Влад Лукащук – Попри те, що між вами все ж таки відбулося Попри те, що між вами все ж таки відбулося, Попри пам’ять, де запах її волосся Наповнює вулиці, вагони метро, кімнати, Попри минуле, яке намагалися оминати, Аби не спіткнутися, попри різні плани, Попри прірву чорну і нездоланну, Котра, всупепеч логіці, вас єднала Як єднає два береги темна вода каналу. Несказане кісткою стає поперек гортані, Коли ти […]...
- Драма втрати ідеалу (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) Драма втрати ідеалу (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) Свій твір “Перехресні стежки” І. Франко друкував на сторінках львівського журналу “Літературно-науковий вісник” упродовж 1900 року. Кілька років, що передували роботі над ним і дали авторові матеріал для сюжету повісті, були в його житті надзвичайно драматичними. Одним з важких випробувань, що випали на долю Франка, був […]...
- Поєдинок на “перехресних стежках” (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) Поєдинок на “перехресних стежках” (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) Наприкінці 90-х – у перших роках XX століття І. Франко написав повість “Перехресні стежки”, яка стала однією з перших ідеологічних творів в українській літературі і замикала собою лінію перехідного стану розвитку галицької суспільності між старими відносинами і новими гуманістичними ідеалами. Повість засвідчувала поворот нової інтелігенції […]...
- Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі? (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) “Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі?” (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) Заповітна життєва мета кожної людини – ідеал, якому підпорядко вується все її життя. Свій ідеал Франко вклав у слова головного героя повісті “Перехресні стежки” Євгенія Рафаловича: “… Се має бути перший крок, перший початок моєї ширшої, народної праці. […]...
- Історичне минуле українського народу в зображенні Івана Франка (за повістю “Захар Беркут”) Історичне минуле українського народу в зображенні Івана Франка (за повістю “Захар Беркут”) Івана Франка завжди цікавило історичне минуле українського народу. Ним написано немало творів на історичні теми. Та повість “Захар Беркут” стала однією з найцікавіших і найяскравіших сторінок в освітленні нашого славного минулого. Розмірковуючи над подіями давно минулих років, письменник пильніше придивляється до сьогоднішніх днів. […]...
- Твір на тему: Добре сміється той, хто сміється останній (діалог за казною “Три брати”) – Мишко, у тебе є брат? – Ні, Арсеній, у батьків я один. А в тебе? – І в мене немає. – Це добре, Мишко. А то було б, як у тій українській народній казці “Три брати”. Читав? – Читав. Уявив я себе на місці молодшого, з якого глузували старші брати, називали дурнем. – А […]...
- Життєвий і творчий подвиг Івана Франка Життєвий і творчий подвиг Івана Франка. Є поети осені і є співці весни. Є письменники, що пишуть для дітей, інші – для молоді, ще інші – для дорослого читача. Наш Іван Франко (1856-1916) глибинно збагнув світ дитини, найніжніші тремтіння серця юнака і юнки, затамовані переживання зрілої людини. Іван Франко є письменником усіх пір року і […]...
- Трагічна доля підгірського селянина у творах Івана Франка Іван Якович Франко написав велику кількість прозових творів, у тому числі понад 100 оповідань. Найбільше оповідання з життя галицького селянства, яке він добре знав, бо сам з нього вийшов і не поривав з ним зв’язків до кінця свого життя. “Як син селянина, – говорив він, – вигодуваний твердим мужицьким хлібом, я почував себе до обов’язку […]...
- Образ Євгенія Рафаловича – представника покривджених у повісті Івана Франка “Перехресні стежки” Образ Євгенія Рафаловича – представника покривджених у повісті Івана Франка “Перехресні стежки” Іван Франко у своїй творчості часто звертався до зображення селян і робітників, які через об’єктивні і суб’єктивні причини ставали провідниками народних заворушень. У повісті “Перехресні стежки” письменник виписав образ інтелігента, головною метою якого було покласти своє життя на жертовник щастя людського. Саме з […]...
- “Серця, огріті першою любов’ю” (за повістю І. Франка “Захар Беркут”) Перу Івана Яковича Франка належить величезна кількість праць найрізноманітнішого спрямування. Виявив він себе і як талановитий повістяр. Доказом тому є його повість “Захар Беркут”. Написана вона була 1822 року, але й сьогодні, на початку третього тисячоліття, цікавить і бентежить читача. Описані події відбуваються 1241 року – у найтяжчий для українських земель час боротьби з монгольською […]...
- Образ Захара Беркута (За повістю І. Франка “Захар Беркут”) У першій половині XIII століття монголо-татарські орди, очолювані Батиєм, захопили Київ і попрямували через Карпати в Угорщину. Вояка Батий вогнем і мечем плюндрував землю Галицької Русі. Але мужньо боронився український народ. Про один з епізодів героїчної боротьби наших далеких предків із монголо-татарською ордою розповідає Іван Франко в повісті “Захар Беркут”. Служіння народові було метою життя […]...
- Народність образу Захара Беркута (за повістю І. Франка “Захар Беркут”) Народність образу Захара Беркута (за повістю І. Франка “Захар Беркут”) Один із найвідоміших творів Івана Франка названий за ім’ям його головного героя Захара Беркута, який постає перед нами втіленням совісті та розуму тухольської громади часів монголо-татарської навали на Карпатську Русь. Сивий дев’яностолітній старець, “мов стародавній дуб-велетень”, “поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя і знанням […]...
- Мотиви лірики Івана Франка В історію української літератури Франко увійшов як лірик, прозаїк, драматург, філософ, публіцист. Поетична ж спадщина його настільки різноманітна, що її важко охопити стислою характеристикою. Лірика Франка – це вияв громадсько-політичних ідеалів, зброя боротьби проти ворогів трудового народу, своєрідний світ, що відбивав його інтимні переживання, філософські роздуми і думки про долю трудящого люду. Ліричний герой Каменяря […]...
- Біографія Івана Франка Іван Франко (1856 – 1916) Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856р. у підгірському виселку Нагуєвичі Дрогобицького повіту в родині сільського коваля. Вчився він у сільській школі, спочатку в Нагуєвичах, а потім у Ясениці Сільній, у Губичах; з 1864 по 1867 рік – у Дрогобицькій школі василіян, а далі у гімназії, яку закінчив 1875р. Його […]...
- Коротка біографія Івана Франка ІВАН ФРАНКО (1856-1916) Іван Якович Франко Народився 27 серпня 1856 р. в с. Нагуєвичі на Львівщині в родині коваля. Навчався у сільській початковій школі ( 1862-1864 рр. ), у так званій нормальній школі при василіанському монастирі ( 1864-1867 рр. ), пізніше – у Дрогобицькій гімназії ( 1867-1875 рр. ). 1875 року вступив на філософський факультет […]...
- Життя і творчий шлях Івана Франка Реферат на тему: Життя і творчий шлях Івана Франка (1856 – 1916) Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856р. у підгірському виселку Нагуєвичі Дрогобицького повіту в родині сільського коваля. Вчився він у сільській школі, спочатку в Нагуєвичах, а потім у Ясениці Сільній, у Губичах; з 1864 по 1867 рік – у Дрогобицькій школі василіян, а […]...
- Проблематика поеми Івана Франка “Мойсей” Проблематика поеми Івана Франка “Мойсей” Як “Мойсей” Мікеланджело – один з найвидатніших творів світового мистецтва, так і однойменна поема І. Франка – унікальне явище не лише в українській, а й світовій літературі. Написаний у період піднесення революційного руху в Росії й в Україні “Мойсей” став визначною віхою у творчості Каменяра, розкрив нові грані його поетичного […]...
- Честь та зрада (За повістю І. Франка “Захар Беркут”) Скільки сліз і горя звідали квітучі простори України в минулому! Скільки злих ворогів зазіхало на багатства нашої землі! Топтали її ненажерливі монголо-татарські загарбники, забирали в полон людей. Як міг, боронився волелюбний український народ. У повісті Івана Франка “Захар Беркут” відтворено події XIIІ-XIV століть. На її сторінках ми знаходимо образи тих, хто захищав, а також тих, […]...
- Любов і боротьба Євгенія Рафаіловича (Повість Івана Франка “Перехресні стежки”) ЛЮБОВ І БОРОТЬБА ЄВГЕНІЯ РАФАЇЛОВИЧА (Повість Івана Франка “Перехресні стежки”) “Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі?” В останній розмові з Євгенієм Регіна запитує його, чи правда, що завтра має відбутися “хлопське зібрання”. Рафалович одразу запалюється: Так, пані. Се має бути перший крок, перший початок моєї ширшої, народної праці. Хочу доложити […]...
- Проблема служіння інтелігенції народові в романі Івана Франка “Перехресні стежки” Здобувши освіту, Рафалович стає адвокатом у глухому провінційному місті, в якому “у однім кінці чхнеш, у другім чути”. Юнак вважав своїм обов’язком віддати всі сили боротьбі за кращу долю свого поневоленого народу. Як і Франко, “вихований, вигодуваний хлібом, працею і потом сього народу, він повинен своєю працею, своєю інтелігенцією відплатитися йому”. Віддаючись служінню своєму народові, […]...
- Боротьба добра і зла в поемі Івана Франка “Мойсей” Боротьба добра і зла в поемі Івана Франка “Мойсей” Поема “Мойсей” – вершинний твір Івана Франка, окраса і гордість вітчизняної літератури. Це глибокий філософський твір про майбутнє українського народу, про взаємини вождя і народу в процесі наполегливого шукання “обітованої землі”, про майбутні сили мас, здатних висунути із свого середовища в процесі революційного руху проводирів, що […]...
- Любов і боротьба Євгенія (за повістю І. Франка “Перехресні стежки”) У центрі соціально-психологічної повісті І. Франка “Перехресні стежки” – постать молодого адвоката Євгена Рафаловича. Діяльність адвоката тісно пов’язана із життям”містечка, в якому він опинився волею долі. Євген – представник нового покоління української інтелігенції, яка прийшла на зміну народникам. Адвокат чітко визначив мету свого життя – вчити селян “життєвій освіті”, навчити користуватися своїми правами, організовувати людей […]...
- Провідні мотиви лірики Івана Франка Кожна пісня моя – Віку мого день. І. Франко Поетична творчість Івана Франка відзначається високою емоційністю, сміливістю думки, глибиною осмислення дійсності, багатством художніх засобів. Серед поетичних збірок найвідомішими є “З вершин і низин”, “Зів’яле листя”, “Мій Ізмарагд”, “Із днів журби”. Цілою епохою в українській літературі стала збірка “З вершин і низин”, що посіла найпочесніше в […]...
- Проблема інтелігенції у прозі Івана Франка Загальна проблема інтелігенції була актуальна для української літератури і для творчості І. Франка зокрема. І. Франко покладав на українських інтелектуалів великі надії. Він вважав, що інтелігенція повинна була очолити визвольний рух в Україні, але вона була інертною, не виконувала покладених на неї сподівань. У своїй прозовій творчості І. Франко подає три типи інтелігенції: прогресивно-демократична інтелігенція […]...
- Своєрідність визначення і розв’язання проблеми батьків та дітей у сільській родині (за повістю Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) Своєрідність визначення і розв’язання проблеми батьків та дітей у сільській родині (за повістю Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) Глибоке знання народного життя, вміння пропустити його крізь свою художню уяву та душу, артистичне володіння народною мовою допомогло Івану Семеновичу Нечую-Левицькому створити справжній шедевр української національної культури – повість “Кайдашева сім’я”. Письменник з великою майстерністю показав життя українського […]...
- Символіка вірша Івана Франка “Каменярі” Височить на Личаківському кладовищі у Львові на могилі Івана Франка пам’ятник: могутній каменяр розбиває молотом гранітну скелю. Так постать письменника символічно злилася з образами створених ним будівників нового суспільства, яких він возвеличив у вірші “Каменярі” (1878). Цей вірш не можна читати без хвилювання: романтизм його захоплює і підносить, викликає глибоку повагу до тих, хто проголошує […]...
- “Моя бо й народна неволя – то мати тих скорбних пісень” (лірика Івана Франка) Іван Якович Франко жив у важкі часи безправ’я і темряви, яка огорнула Західну Україну в другій половині XIX століття. Рідна земля задихалася в “тюрмі народів”, як називав австро-угорську монархію поет: Багно гнилеє між країв Європи, Покрите цвіллю, зеленню густою! Розсаднице недумства і застою, О, Австріє! Де ти поставиш стопи, Повзе облуда, здирство, плач народу. Щоб […]...
- Відображення в повісті Івана Франка “Захар Беркут” героїчної боротьби народу Русі в XIII столітті проти татаро-монгольських нападників Відображення в повісті Івана Франка “Захар Беркут” героїчної боротьби народу Русі в XIII столітті проти татаро-монгольських нападників Іван Франко був визнаним істориком, цікавився історичним минулим своєї батьківщини, написав багато художніх творів і наукових праць. Найвідомішим художнім твором Івана Франка на історичну тему є повість “Захар Беркут”, написана на конкурс, оголошений редакцією журналу “Зоря” (1882), і […]...
- Трагедія закоханих Івана та Марічки (за повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”) (3 варіант) “Тіні забутих предків” – один із найбільш зворушливих творів про кохання. Героїв цієї повісті Івана та Марічку називають українськими Ромео та Джульєттою. Розповівши трагічну історію кохання гуцулів, М. Коцюбинський оспівав духовну красу людини, чисте й вірне почуття. Любов Івана та Марічки, дітей двох ворогуючих сімей, народилася несподівано, всупереч тій ненависті, що супроводжувала життя Палійчуків і […]...
- Роздуми Івана Франка над долею рідного краю (за поемою “Мойсей”) Поема “Мойсей” – філософський твір про майбутнє українського народу, про могутні сили мас. Це твір, у якому Франко осмислює історичну долю українського народу, трагічний шлях його розвитку. І. Франко написав поему в період першої революції 1905 року, піднявши важливі проблеми, якими жило українське селянство. Тема та ідея тексту визначена у пролозі. Поет висловлює жаль з […]...
- Нев’януча природність інтимної лірики Івана Франка Нев’януча природність інтимної лірики Івана Франка Вона так гарно, сяє так Святою, чистою красою, І на лиці яріє знак Любові, щирості, спокою. / І. Франко / Іван Франко належить до найвидатніших українських письменників дожовтневого періоду. Історія літератури знає небагато письменників, чиє життя і творчість були б так тісно пов’язані з життям народу, так глибоко відображали […]...
- Життя та творчість Івана Франка ІВАН ФРАНКО (1856-1916) Псевдоніми – Джеджалик, Брут Хома, Мирон, Живий, Кремінь, Марко, Віршороб Голопупенко та інші (близько 100 псевдонімів і криптонімів). Іван Франко народився 27 серпня 1856 р. у селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту в Східній Галичині (тепер Львівська область) у родині коваля Якова Франка та Марії Кульчицької-Франко. Протягом 1862-1864 pp. він навчається в початковій школі […]...
Григір тютюнник хронологічна таблиця.