Чому смішний пан Журден? (за комедією Мольєра “Міщанин-шляхтич”)

Related posts:

1. Чому смішний пан Журден? Ж. Б. Мольєр написав понад тридцять комедій, в яких висміяв святенництво, лицемірство, тупість і легковажність, дворянську пиху і зарозумілість французьких буржуа. У своїй комедії “Міщанин у дворянстві” драматург звернувся до актуальної на той час проблеми: зубожіння аристократів і проникнення в їх середовище заможних буржуа, які намагаються за великі гроші купити дворянський титул. Як ми знаємо, […]...
2. Учителі пана Журдена. Якими я їх бачу? (за комедією Мольєра “Міщанин-шляхтич”) Триста днів на рік ми проводимо у школі, і кожного дня по 5-6 годин поруч із нами люди, які терплять наші пустощі, грубість, несвідомість, несправедливість. Учитель! І відразу бачиш перед очами людину, яка схилилася над учнівськими зошитами. Для того щоб провести урок та розказати нам навіть щось просте, учитель повинен багато знати, багато читати, усе […]...
3. Бути шляхтичем непросто (за комедією Мольєра “Міщанин-шляхтич”) Герой однієї з найвідоміших комедій Мольєра “Міщанин-шляхтич” – такий собі пан Журден. Нажив він собі грошенят, а от роду був ну зовсім не аристократичного. А так хотілося панові Журдену стати одним із них – тобто дворянином. Це бажання настільки заволоділо його думками і всім його єством, що він став виглядати наївно, часом кумедно, а часом […]...
4. Чи варто торгувати честю та гідністю заради високого титулу? (твір-роздум за комедією “Міщанин-шляхтич”) Що таке честь? Що вона значить у житті людини? Чи варто жертвувати нею задля своїх корисливих цілей? Честь – це гідність людини, що викликає загальну повагу й пошану, а також власне почуття гордості. Без честі людина не зможе нічого досягти в житті, адже люди не сприйматимуть її серйозно. А торгувати честю й гідністю заради високого […]...
5. Висміювання пихи і марнославства в комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Висміювання пихи і марнославства в комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Головний герой п’єси буржуа Журден захотів на старості здобути і титул, і звання, захотів навчитися аристократичних манер і завів у себе вдома цілий штат учителів. Журден смішний, бо не розуміє, що середовище, до якого він хотів продертися, не заслуговувало на такі мрії: воно було гірше за нього. […]...
6. Проблематика та художні особливості комедії Мольєра ” Міщанин-шляхтич” У творах видатного французького комедіографа Мольєра відбилися проблеми й естетичні пошуки його часу, а його доля відобразила становище письменника в суспільному житті Франції XVII століття. В історію світової літератури Мольєр увійшов як засновник “високої комедії”. Незважаючи на класицистичні правила, дотримання яких було обов’язковим для драматургів його часу, Мольєр, створив художньо досконалі комедії з напруженим сюжетом […]...
7. Проблематика та художні особливості комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” Проблематика та художні особливості комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” На уроці зарубіжної літератури ми читали чудову п’єсу Мольєра “Міщанин-шляхтич”, а невдовзі дивилися цю п’єсу в театрі ім. Шевченка. П’єса і особливо спектакль нам дуже сподобалися. Мольєр показав суспільне життя Франції ХVІІ століття. Мольєр – засновник “високої комедії”. Незважаючи на класицистичні правила, дотримання яких було обов’язковим […]...
8. Основна проблематика комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Основна проблематика комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Головна проблема, на якій побудовано сюжет “Мішанина-шляхтича”, відображає певний історичний етап розвитку буржуазії у Франції. Новоспечені буржуа, які накопичили чимало грошей, зароблених різними шляхами, почувалися рівними дворянам. Саме тому вони намагалися наслідувати дворянським манерам, зовнішньому стилю поведінки, одягу, способу життя. Саме про одного з таких буржуа – пана Журдена – […]...
9. Що висміює Мольєр? (за комедією “Міщанин-шляхтич”) Сміх – гостра зброя письменників у боротьбі з різними людськими пороками: лицемірством і плазуванням, гонористістю та пихатістю, зажерливістю, скупістю, підлабузництвом… Китайський філософ Конфуцій сказав: “Скаржитися на неприємну річ – це подвоювати зло, сміятися з неї – це нищити його”. А французький письменник Франсуа Рабле у передмові до свого роману “Гаргантюа і Пантагрюель” писав: “… правду […]...
10. Висміювання пихи і марнославства у комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” Висміювання пихи і марнославства у комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” Прочитавши комедію відомого французького драматурга, актора, театрального діяча Мольєра “Міщанин-шляхтич”, ми подивилися ще й виставу у театрі й отримали неабияке задоволення від смішного тексту автора і чудової гри акторів. Певно, й зараз живуть на світі такі дурнуваті й пихаті люди, як головний герой п’єси Журден. […]...
11. Висміювання безпідставних претензій на аристократизм у комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Висміювання безпідставних претензій на аристократизм у комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” І. Мої почуття під час читання п’єси та перегляду комедії Мольєра (задоволення від смішного тексту, чудової гри акторів, цікавого сюжету; комедія актуальна, бо й зараз живуть такі ж дурнуваті й пихаті люди, як пан Журден). ІІ. Головний герой комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич”. 1. Марнославні бажання буржуа Журдена […]...
12. Різноманітність комічних прийомів створення сюжету в комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Мабуть, зовсім не проста справа – створити комедію. Треба не тільки знайти у суспільстві негативне явище, щоб висміяти його, зриваючи маску з усіх вад і недоліків, що схоже на хірургічне втручання. Треба ще провести інтенсивну терапію – лікування сміхом, випромінюванням здорового глузду, припікання іскрометним феєрверком сатири. Для того треба весь час тримати глядача й читача […]...
13. Над чим сміється Мольєру комедії “Міщанин-шляхтич”? “Міщанин-шляхтич” – не єдина п’єса Мольєра, в якій він висміює шляхту. Починаючи з перших своїх творів Жан-Батист Поклен (сценічне ім’я – Мольєр) спирався на народну творчість, народний гумор. І невідомо, чи став би він великим драматургом, якби не п’ятнадцятирічна школа життя, яку він пройшов під час подорожування з бродячим театром. Але не слід відкидати і […]...
14. Проблематика та художні особливості у комедії Мольера “Міщанин-шляхтич” МОЛЬЄР ЖАН БАТІСТ (1622-1673) Справжнє прізвище – Поклей. Завдяки Мольєру виник французький і театр комедії. Мольер поєднав у своїй творчості народний французький фарс та італійську імпровізаційну комедію, традиційні маски підкреслив деталями живого побуту, на сцені повноправно звучить мова простого народу. 1652 р. – на сцені розігруються невеличкі фарси, написані Мольером. 1653р. – зіграна перша повноцінна […]...
15. З чого сміється Мольєр у комедії “міщанин-шляхтич”? З чого сміється Мольєр у комедії “міщанин-шляхтич”? Мольєр (Жан-Батіст Поклеп) – драматург, поет, актор – створив чудові п’єси, шо дотепер не сходять зі сцен багатьох театрів світу: “Тартюф”, “Дон Жуан”, “Мізантроп”. І однією з найкращих, найяскравіших його комедій є “Міщанин-шляхтич”, де автор намалював сатиричний образ буржуа. Перед нами міщанин Журден – головний герой п’єси, що […]...
16. Міщанин-шляхтич (інша версія) (скорочено) – Мольєр Жан Батіст Переказ: У комедії “Міщанин-шляхтич” автор звертається до актуальної проблеми громадського життя Франції XVII ст.: зубожіння аристократів (моральне й матеріальне) та проникнення в їхнє середовище неотесаних буржуа, які за гроші мріяли придбати дворянські титули. Слідуючи своєму принципу “виправляти людей, розважаючи їх”, великий комедіограф зображує Журдена, одержимого однією пристрастю – стати тим, ким він не є ні […]...
17. Міщанин-шляхтич (скорочено) – Мольєр Жан Батіст Комедія Дійові особи комедії Пан Журден – міщанин. Пані Журден – його дружина. Люсіль – дочка Журденів. Клєонт – закоханий у Люсіль. Дорімена – маркіза. Дорант – граф, закоханий у дорімену. Ніколь – покоївка в Журденів. Ков’єль – слуга Клеонта. Учитель музики. Учень учителя музики. Учитель танців. Учитель фехтування. Учитель філософії. Кравець. Його учень. Два […]...
18. Жан-Батіст Мольєр “Міщанин-шляхтич” “Сміх часто буває посередником У справі відрізнених істини від обману”. В. Г. Бєлінський Новий художній напрям у літературі XVII ст. – класицизм – знову, як і попередники, доба бароко і Відродження, звертається до античності як до естетичного еталона. П’єса відомого комедіографа Мольєра “Міщанин шляхтич” стала втіленням рис класицизму (лат. classicus – зразковий), якому притаманні нормативність […]...
19. Над чим сміється Мольер у комедії “Міщанин – шляхтич”? Над чим сміється Мольер у комедії “Міщанин – шляхтич”? Одного дня восени 1669 року трапилась і у Версалі зовсім пересічна подія. На аудієнцію до Людовика XIII було запрошено турецьке посольство, втім, прийняли його далеко не одразу. Спершу дипломатів змусили довго чекати і врешті-решт запросили до Галереї Нового Палацу, вбраної з надзвичайною пишністю. Король сидів на […]...
20. Моральне падіння людини, яка йде до мети злочинним шляхом (за комедією І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) І. Карпенко-Карий – талановитий драматург-новатор останніх десятиріч XIX – початку XX століття, який збагатив українську літературу драматичними творами різноманітних жанрів – історичною, соціально-побутовою, соціально-психологічною драмами, соціальною комедією, реалістичною трагедією з гострим соціальним конфліктом. У своїх п’єсах І. Карпенко-Карий створив галерею образів людей, якими керували в житті жага наживи, влада грошей, манія збагачення. У комедії “Сто […]...
21. Подорож у пекло (за “Божественною комедією” Данте”) Коли в Європі набирав розвитку могутній культурний рух Відродження, Данте Аліг’єрі написав свій невмирущий твір “Божественну комедію”. Своїм твором великий італієць прагнув “вирвати усіх живих з кігтів недолі й повести їх до щастя”. Комедія від першої до останньої сторінки пройнята постійним пошуком нового шляху в житті, який має обрати кожна людина. Багато поколінь читачів вважали […]...
22. Смех и слезы в комедии “Мещанин во дворянстве” Мольер – один из самых значительных комедиографов классицизма. Ему принадлежат подлинные открытия в области этого жанра литературы. В своих произведениях писатель в первую очередь стремился правдиво и точно отображать действительность. Наблюдая за людьми, их поступками, желаниями, страстями, он создавал яркие типические характеры. Автор не только рисовал отдельные портреты, а изображал быт и нравы всего современного […]...
23. Чому Том Сойєр не сприймає світу дорослих? Герой роману Марка Твена відрізняється від “шляхетних” дорослих своєю безпосередністю, сміливістю, відвертістю. Він прагне до вільного життя, вигадує ігри, в яких стає розбійником або войовничим вождем. Все це разом з Геком, своїм вірним другом, якого всі дорослі називали гультяєм, бешкетником і з яким забороняли спілкуватися. Але Том зумів відкрити в хлопцеві ті риси, які дорослі […]...
24. Чи смішний ліхтарник? (за казкою-притчею “Маленький принц”) (Твір-мініатюра) “Маленький принц” Антуана де Сент-Екзюпері – це філософська казка. її герой відвідує різні планети. Розповіді про кожну зустріч із жителями цих планет – маленькі притчі. На п’ятій крихітній планеті, куди прилетів Маленький принц, містилися тільки ліхтар і ліхтарник. Ця планета в космосі була як світлофор: щохвилини ліхтарник гасив і запалював ліхтар. Він це робив згідно […]...
25. Динамізм образу Елізи Дуліттл (за комедією Б. Шоу “Пігмаліон”) (2 варіант) Образ Елізи Дуліттл у комедії Б. Шоу “Пігмаліон” подано у розвитку. На початку твору це невпевнена у собі бідна квіткарка, яку лякає все, що відбувається навколо: дивний громадянин, що записує її слова. Власне сама п’єса має оригінальну форму. Важливу роль для розуміння концепції автора відіграють передмова і післямова. У передмові драматург повідомляє, що комедія має […]...
26. Моя оцінка образу Герасима Калитки (за комедією І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) Кращі риси простих людей не закривали від спостережливого ока І. Карпенка-Карого того, що було породжене тогочасною соціальною дійсністю. У п’єсі “Сто тисяч” автор яскраво змалював охопленого жадобою збагачення сільського глитая Герасима Калитку. Калитка, на перший погляд, любить землю і називає її святою земелькою, божою дочечкою. Але для нього земля є засобом збагачення, наживи: “Як радісно […]...
27. Світове значення Мольєра Світове значення Мольєра Мольєр підніс жанр комедії, розроблений Шекспіром та іншими поетами Відродження, на нову висоту. Він показує вже не дивовижні пригоди та неймовірні випадки із втручанням долі чи випадковості, як це робив Шекспір. На відміну від Шекспіра Мольєрова комедія сатирична. У Мольєра мотиви поведінки обумовлені певним становищем людини в суспільстві. Дехто прагне якнайкраще влаштуватися […]...
28. Життя та доля Мольєра Життя та доля Мольєра Життя й доля Мольєра більше трьохсот років викликають інтерес, тому що це було життя людини талановитої, яка зробила крок далеко за межі свого часу. Яким далеким здається нині 1622 рік, коли в сім’ї особистого оббивальника короля народився Жан-Батіст Поклен, якого потім увесь світ знатиме під літературним іменем Мольєра. Чи любили батьки […]...
29. Іван Франко – “Смішний сей світ!” Смішний сей світ! Смішніший ще поет, Що все в нім хоче серіозно брати, Що в тій погоні до незвісних мет Розумну думку рад би відшукати. Смішний сей світ! В нім правом – дикий гнет, А чесна праця в перегнилі шмати Вкриваєсь, а коб мала лиш відмет З страв дармоїдів, щоб живіт запхати, То мала б […]...
30. Ми відповідальні за тих, кого приручили (за комедією Б. Шоу “Пігмаліон”) (2 варіант) “Ми відповідальні за тих, кого приручили”, – з першого погляду здається, що це твердження є цілком справедливим та незаперечним. Особливо, коли ми говоримо про свійських тварин. Згадаємо нещодавню “моду” на собак агресивних бійцових порід, не призначених для домашнього утримання. Через деякий час окремі представники “модної” породи опинилися на вулиці. Всю глибину трагедії навіть важко усвідомити, […]...
31. Сатиричний образ сільського глитая (За комедією І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) Драматургія Івана Карпенка-Карого – одне з найвищих надбань українського класичного театру. П’єси цього видатного митця визначаються реалістичністю, досконалістю, багатоплановістю. Так, у славетній комедії “Сто тисяч” талант письменника-сатирика виявився з найбільшою повнотою, винайшовши художню форму для зображення зажерливого та фанатично жадібного сільського глитая. Сюжет комедії “Сто тисяч” становлять події, пов’язані з шахрайськими намірами заповзятливого куркуля Герасима […]...
32. Світове значення Мольєра. Творча робота Творча робота Світове значення Мольєра Мольєр підніс жанр комедії, розроблений Шекспіром та іншими поетами Відродження, на нову висоту. Він показує вже не дивовижні пригоди та неймовірні випадки із втручанням долі чи випадковості, як це робив Шекспір. На відміну від Шекспіра Мольєрові комедія сатирична. У Мольєра мотиви поведінки обумовлені певним становищем людини в суспільстві. Дехто прагне […]...
33. Ми відповідальні за тих, кого приручили (за комедією Б. Шоу “Пігмаліон”) (1 варіант) Комедія Б. Шоу “Пігмаліон” є однією з найпопулярніших у світі п’єс. Це “сентиментальний роман” з парадоксальною подачею матеріалу, починаючи від назви і закінчуючи вирішенням мовних, соціальних та особистісних проблем. Усе в п’єсі парадоксальне, полемічно загострене. Сюжет п’єси є іронічною, інколи пародійною “модернізацією” давньогрецького міфу про Пігмаліона та Галатею. Замість мармурової статуї перед нами – бідна […]...
34. “Любов, що водить сонце й зорні стелі” (За “Божественною комедією” Данте Аліг’єрі) Приблизно із середини XII століття в Європі поволі набирає розвитку новий культурний рух – Відродження, або Ренесанс. Біля першовитоків цього руху стояв Данте Аліг’єрі. Деякі історики літератури вважають його водночас останнім представником середньовіччя і першим з титанів Відродження. Непідготовленого читача турбує питання, чому цей величний і абсолютно серйозний твір названий “комедією”? Відповідь дуже проста: за […]...
35. Чому Г. Ібсен назвав свою п’єсу “Ляльковий дім”? Найбільшу популярність серед реалістичних п’єс Г. Ібсена мала й має по сьогодні соціально-психологічна драма “Ляльковий дім”. У цьому творі норвезький митець звернувся до проблеми жіночого щастя в сім’ї, намагався висвітлити реальні соціально-психологічні проблеми. Він поставив питання перед численними читачами та глядачами: як жити, як кохати, яким бути? Головна героїня п’єси Нора бачить сенс життя в […]...
36. Пошук сенсу буття за “Божественною комедією” Данте ДАНТЕ АЛЕГ’ЄРІ (1265- 1321) Під іменем Данте увійшов у літературу майбутній всесвітньо відомий поет, який скоротив дане Йому на честь діда ім’я Дуранте. Усіх відомих письменників і поетів ми називаємо за прізвищами. Імена ж здебільшого фігурують у Святому Письмі – Петро, Павло… Поряд з ними постав і Данте, який створив “Комедію” (1307-1321). Поема написана від […]...
37. У чому секрет довголіття байки? Байка – це невеликий прозовий або віршований твір алегоричного змісту і повчального характеру, один із найдавніших жанрів літератури. Ще у Уст. до нашої ери були популярні байки, автором яких вважався давньогрецький раб-горбань Езоп. Вони так сподобалися людям, що розійшлися по всіх країнах і пережили не лише століття, а цілі тисячоліття. Сюжети Езопових байок запозичувалися й […]...
38. Необоснованные претензии Журдена на культуру и образованность (по комедии Мольера “Мещанин во дворянстве”) Одним из основных направлений в комедиях Мольера является осмеяние разбогатевших буржуа и критика стремительно деградировавшей аристократии. Так, в своем произведении “Мещанин во дворянстве” он создает образ мещанина Журдена, который во что бы то ни стало желает стать дворянином. Эта страсть захватывает все мысли героя, становясь навязчивой идеей и толкая его на смешные, неразумные поступки. В […]...
39. Чому Том і Гек протиставляють себе світові дорослих? Чому Том і Гек протиставляють себе світові дорослих? Це дуже просте питання. Тому що дорослі живуть не справжнім, а вигаданим життям. Тому що дорослі понад усе ставлять Гроші. Ось чому. Справді, весь Санкт-Петербург живе не так, як хоче. Начебто театр, і у кожного своя роль. Містечко назвали ім’ям великої столиці. Така собі скромність. І не […]...
40. Динамізм образу Елізи Дуліттл (за комедією Б. Шоу “Пігмаліон”) (1 варіант) Б. Шоу – видатний англійський драматург, критик, романіст і громадський діяч, представник “нової драми” кінця XIX – першої половини XX століття. Натхненний новаторством Г. Ібсена, він створив власну, цілком оригінальну театральну естетику – інтелектуальний проблемний реалістичний театр.. Драматург обирає героїню, яка перебуває на самому дні англійського суспільства для того, щоб полемічно загострити один із головних […]...