Чубенко Володимир – Моторний коник (Збірка)
1986 рік, видавництво “Веселка”
ВЕСЕЛИЙ ЗМІЙ
День врочистий у Андрія:
Запускає хлопчик змія!
Хвіст у змія лопотить.
– Чи злетить, чи не злетить?
Полетів! Ур-ра! – Все вище…
Тільки вітер в нитці свище,
– Зупиняй! – Васько гука.-
Бо… зачепиш літака!
ЯК МИ РОЗМОВЛЯЛИ З ЛУНОЮ
В ліс прийшли ми восени,
Хором просимо в луни:
– дай грибочків нам, луна-а!..-
А вона жартує:
– На-а!..
– Покажи нам: де грибочки? –
А луна питає:
– Бочки?..
Ні! Хто дасть грибів у кошик? –
І
– Пошук!..
ВАНИК-МІНЯЙЛИК
Хто з вас Ваника не знає?..
Це отой, що все міняє:
Поміняв хлопчак ліхтарик
На альбом поштових марок.
А за марки, дивачок,
Тут же виміняв значок.
Де значок? Нема значка:
Обміняв на хом’ячка.
Хом’ячка – на вудочку,
Вудочку. – на дудочку,
Дудочку – на пряника,
Пряника-медяника.
Ще і ще б мінявся Ваник,
Та смачний попався пряник.
КОСМІЧНИЙ ОГІРОК
Сниться Петі:
У ракеті
Він летить поміж
Зірок.
Бачить: Вітя
На орбіті
Хрумка
Свіжий огірок.
Петі
Нікуди
Діватись:
– Зістикуємось!
Петя й Вітя
На орбіті
Доїдають
Огірка.
Найсмачніший
Огірок
Той,
Що ділять
Між зірок!
ХОРОБРИЙ ТИМІШ
При дорозі, де спориш,
Гусака зустрів Тиміш.
Замахнувсь:
– Ану, киш-ша!..-
А гусак до нього:
– Ш-ша!..
Не чіпай мене –
Про-шу!
А не то я
Укуш-шу!..-
Задираки вмить не стало.
Тільки
Курява лягла…
Гуси вслід
Зареготали:
– Га-га-га!..
СИНІЙ ВІРШ
Сині очі у Тетянки,
Жваві, як синички.
Сині брівки і веснянки,
Сині рукавички.
Сині в’язані панчішки,
Синя фартушинка,
Сині гудзики й застіжки,
Синя кожушинка.
Синій іній на шапчині,
Кучерик на лобі.
Поруч треться кицька синя
Об синенький чобіт.
Синя стежка, синє віття,
Синє і відерце…
Хто не вірить – подивіться
У синеньке скельце!
МОТОРНИЙ КОНИК
Коник цілий день стрекоче –
Завести моторчик хоче.
Ми спіймали стрибунця:
– Покажи-но двигунця!..-
Він почав ногою смикать,
Мов заводить мотоцикла:
“Цик-цик-цик! Цик-цик-цик!..”
І, завівшись, хутко зник.
ПЕРШИЙ СНІГ
Сніг!
Сніг!
Сніг іде
На усьому світі!
Ловить весело дітей
У пухнасті сіті.
Сніг,
Сніг,
Білий сніг,
Мокрі рукавички…
Та зате в нас краща всіх
Баба-сніговичка!
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Володимир Лучук – дарунки для мами (Збірка) 1985 рік, видавництво “Веселка” ЗАБЛУдИЛАСЬ ПІСЕНЬКА Несла пісенька із лісу Козубок суниць. Заблудилась пісенька Між густих ялиць. Рвала пісенька у лузі Цвіт рясних купав. Заблудилась пісенька Між зелених трав… Не журися, пісенько, Ти ж тут не одна! – Відгукнулась пісеньці Далина. Бережечком понад морем Пісенька ішла – Черепашку-рапару У піску знайшла. Ми в мандрівці Радісно […]...
- Володимир Сосюра – Моя онученька (Збірка) 1960 рік, Київ, видавництво “дитвидав” ДЛЯ ТЕБЕ ЗОРІ СЯЮТЬ Для тебе зорі сяють, Онученько моя, І в радості, без краю Квітками сад буя. І сонце сяйвом грає, Куди не подивлюсь. Свої пісні складає Для тебе твій дідусь. ОРИСЯ КОШИКА ВЗЯЛА Орися кошика взяла В маленькі рученята, І на базар вона пішла До другої кімнати. А […]...
- Підпалий Володимир – Кожна бджілка як лічилка (Збірка) 1991 рік, видавництво “Веселка” ЗОЗУЛЯ У зеленому гайку Роздає вона “ку-ку”: Ось один, і два, і три, Десять, двадцять, сто – Бери, щоб на довгому віку Мали всі своє “ку-ку”. ЛІЧИЛКА Летів рій бджілок Зі ста лічилок. Зійшлися діти, Давай лічити. Бо кожна бджілка Немов лічилка: Кого укусить – Жмуритись мусить. ГУСИ – Гуси, гуси, […]...
- Дарда Володимир – Відчиняй віконце (Збірка) 1975 рік, видавництво “Веселка” ЗИМОВА КАЗОЧКА За вікном хурделиця, Сніг – мов білі гуси. Дітворі розказує Казочку бабуся. Про малого хлопчика, Про чарівні ножиці – Міг він ними вирізати, Що тільки захочеться. “Коли б я їх мала,- Обізвалась Олечка,- Я б з любов’ю вирізала Веселее сонечко. Щоб надворі стало І тепло, і літо, Щоб завжди […]...
- Володимир Лучук – Сіла хмара на коня (Збірка) 1968 рік, видавництво “Веселка” СІЛА ХМАРА НА КОНЯ Сіла Хмара На коня: Хмара Хмару Доганя. Вітер Збоку Як набіг Збив коня Відразу З ніг. Випустила Хмара Віжки І пішла За обрій Пішки. ВТІК ЗЕЛЕНИЙ ОЛІВЕЦЬ Ніс Івасику руці Різнобарвні олівці. Біг Івась за дідом Слідом І спіткнувсь на толоці. Дід до внука повертає: – Що […]...
- Малишко Андрій – Журавель-журавлик (Збірка) 1976 рік, видавництво “Веселка” БАБУНЯ-ТРАВА Бабуня-трава, жовтокоса й тиха, Глянула з-під снігу, а в небі сонце. Глянула вдруге – жайворон в’ється. Молоточками дзвонить в синю тарілку. – Еге ж, виходьте, мої травенята, Березень! І висипали малі травенята Рястом, проліском, білим роменом, В луг, на подвір’я, попід ворота. А чотири травки в глиняний горщик Вскочили на […]...
- Володимир Сосюра – Сині трави Сині трави, даль кармінна. Ріки в тумані. В сяйві мрійному долини І огні, огні. Там мій дім і та шипшина, Що колись я рвав. Кароока та дівчина, Що любив – не взяв. Там над гаєм, там на краєм Неба вдалині Рідних птиць веселі зграї І зірниць огні. Там за гаєм, за рікою Голубе вікно. Там […]...
- Діденко Василь – Берізка (Збірка) 1975 рік, видавництво “Веселка” КОЛИ ТЕПЛО ВЕРТАЄТЬСЯ Тієї, що у березні, Нема на річці криженьки. Кульбабки жовті в березі Росою миють ніженьки. Весна дзвенить, весна гуля, Вкриває листям пагілля. Весна зими не слухає, Погожим вітром дмухає. Метелик – наче квіточка. Він – ранній вісник літечка. Нехай йому літається, Коли тепло вертається. ШКОЛЯРОЧКА Первовесни блакить Співа […]...
- Володимир Лучук – Тільки мати – Я на ковзанку піду! – А коли ж до хати?- Тільки мати вміє так Лагідно спитати. – На ходу сніданок з’їм! – Так не слід робити!- Тільки мама може так Лагідно сварити. В снах літаю до зірок… – Час вставати, сину… – Тільки мама збудить так Лагідно дитину....
- Рильський Максим – Санчата діда Максима (Збірка) Віршики “Журавлина пісня”, “Річка”, “Травнева пісня”, “дівчина”, “Ранок”, “Віє вітер з-під воріт”, “Свіжа зелень розгойдалась”, “Після бурі”, “Білі мухи”, “Пісня про ялинку”. ЖУРАВЛИНА ПІСНЯ Ми летимо ключем в блакитному просторі В степи зелені рідні із-за моря, Дзвінкую пісню ми співаємо в блакиті, Промінням сонячним прозорим оповиті. Вже ріднії поля убралися квітками, Весна сама летить у […]...
- “Еней був парубок моторний” (за поемою І. П. Котляревського “Енеїда”) “Еней був парубок моторний” (за поемою І. П. Котляревського “Енеїда”) Поема “Енеїда” І. П. Котляревського – унікальний твір української літератури за своїм жанром, темою, художніми особливостями. Де ще зустрінеш такий густонаселений твір у нашій літературі? Головним героєм поеми став звичайний собі “парубок моторний” Еней. Якщо Вергілій у своїй поемі “Енеїда” з допомогою цього образу хотів […]...
- “Еней був парубок моторний… ” (за поемою Івана Котляревського “Енеїда”) Появу поеми Івана Котляревського “Енеїда” вважають початком нової української літератури, до творців якої належать такі видатні митці, як Тарас Шевченко та Пантелеймон Куліш, що також писали живою українською мовою. “Енеїда” стала першим друкованим твором нової української літератури, представивши до того ж досить рідкісний жанр – пародію, а точніше – травестію, за законами якого письменник мав […]...
- Силенко Леся – Котився клубочок (Збірка) НА СВІТАНКУ Зелений автобус їхав зеленим лісом. Стрибали зелені коники У зелену траву. А з-поза лісу Викотилось сонечко І всіх позолотило. ЛІТО На причілку сиділо літо. Прийшла кицька Хвостиком призьбу змітати. – Хто ти, що робиш? – Питає. – Літо я,- каже літо,- З сонечком розмовляю. БІЛЯ РІЧКИ Прийшли до річки дві верби З маленьким […]...
- Євген Маланюк – Вічне 1. Досі сниться метелиця маю, Завірюха херсонських вишень. Золоті Ті очі впивають Степовий необмежений день, Що зростає у небо, у вічність… Плине вітер крізь села, сади, Золоті Ті очі й ритмічні Сині хвилі річної води. 2. Як забути? Яка ж гадюка З серця вижерти спогад могла б: Зір – пекучий, як мука й розлука, Мову […]...
- Полинок Валентина – Романко та ромашки (Збірка) Короткі віршики для малят БЕРЕЗЕНЬ Крап-дзень! Крапле березень. Вже потічки заструміли, Очі проліски розкрили, У струмочках вмилися, Сонечку вклонилися. ШПАЧОК У саду живе шпачок,- Чорна шапочка й бочок, Чорні крильця, Чорна спинка, Чорний весь, Мов та вуглинка. РОМАНКО ТА РОМАШКИ Вдень, увечері та ранком Мама зве мене Романком, Білі квіти ставить в чашку, Називає їх […]...
- Малишко Андрій – Перепілка (Збірка) 1982 рік, видавництво “Веселка” Дощик Вихопивсь дощик поміж заграв: Чоботи сині, синя сорочка, Сині мелодії понапинав З неба широкого аж до листочка; Синіми стрілами закресав, Сині листочки дрібно писав – Людям, озерам, лукам за обрій, Ох і смішний же! І добрий-добрий! І запроторились водні гущі, І посміхнулися темні пущі, Навіть дуби із важкої породи Чухали […]...
- Володимир Кучерявий – Ти там, де сонце сходить уночі Ти там, де сонце сходить уночі, Я тут – де ніч вкладає всіх у ліжко. Пишу Тобі, що зараз на душі І як до щастя залишилось трішки. Ти там, де всі забули про любов, А я у потойбіччі, де кохання… Якби ж я знав до безлічі багато мов, То мова слів була б, повір, остання. […]...
- М’ястківський Андрій – Яблука для мами (Збірка) 1969 рік, видавництво “Веселка” У ЗАЙЧИКА ЛАПКИ У зайчика лапки, А у мене ніжки. Зайчик ними – стриб-стриб, А я ними – туп-туп! Зайчик ходить босий, А я в черевичках. Зайчик собі – стриб-стриб, А я собі – туп-туп! Зайчик біг до лісу, Я ішла додому. Зайчик собі – стриб-стриб, А я собі – туп-туп! […]...
- Володимир Лучук – Ніч Сплять ведмеді у барлозі, Сині роси – при дорозі. Сплять горобчики у стрісі, А грибочки сплять у лісі. Спить зайчатко під лозою, Спить рибчина під водою. Білі вівці сплять в оборі, Чорний котик – у коморі. Книги сплять за склом у шафі. В зоопарку сплять жирафи. Скрипка спить собі в футлярі, Дрібен дощик спить у […]...
- Коли потяг у даль загуркоче… – Сосюра Володимир Коли потяг у даль загуркоче, Пригадаються знову мені Дзвін гітари у місячні ночі, Поцілунки й жоржини сумні… Шум акацій… Посьолок і гони… Ми на гору йдемо через гать… А внизу пролітають вагони, І колеса у тьмі цокотять… Той садок, і закохані зори, І огні з-під опущених вій- Од проміння і тіней узори На дорозі й […]...
- Мазнін Ігор – Помандрую завтра в ліс (Збірка) Дитячі вірші в українському перекладі ЛІТНІЙ ВЕЧІР Погасло небо, Сонце сіло. За день воно Усе нагріло: Поля, Стоги, Дзвінкі струмки І хвилі буйної ріки. Ліси Туманом Затягло, Та збереглося В них тепло: І під крилом У пір’ї пташки, В листочках, У стеблі ромашки… Сліди ці Сонечка ясного – І в нашій пам’яті про нього. ПОМАНдРУЮ […]...
- Володимир Сосюра – Марії Якби помножити любов усіх людей, Ту, що була, що є й що потім буде, То буде ніч. Моя ж любов – як день, Не знають ще чуття такого люди. Якби зібрати з неба всі зірки І всі сонця з усіх небес на світі, – Моя любов горітиме яркіш За всі сонця, на тисячі століттів. Якби […]...
- М’ястківський Андрій – Живе дзеркальце (Збірка) 1984 рік, видавництво “Веселка” УМІТИ СЛУХАТИ Й РОЗПОВІдАТИ! Напевно, істини я не відкрию, коли скажу: всі діти від народження – поети. Так само, як і всі справжні поети на все життя лишаються дітьми. Тільки дитина та поет можуть довго-довго, сидячи навпочіпки, роздивлятися, як у духмяній траві вовтузяться мурахи, милуватися різьбленими пелюстками волошки, а в шумі […]...
- Володимир Сосюра – Блукає осінь. Безгомінням Блукає осінь. Безгомінням Цвіте її очей блакить, І у садах під вітром синім Багняний плащ її шумить. Вона мете сумні алеї, Де пада золото руде, І важкогривий кінь за нею На чорнім поводі іде. Вже на квітках іней – не роси, І недалеко вже до дня, Як сяде осінь жовтокоса На чорногривого коня, Востаннє гляне […]...
- Веселі віршики для дітей – Горобці про літо мріють (Збірка) Автори: Грайко Григорій, Сорока Петро, Куліш-Зіньків Леонід ГРИГОРІЙ ГРАЙКО ЧИ ВСЕ ЦЕ ЗдАЄТЬСЯ? Корова червона, І кінь голубий, І біла ворона, І кіт золотий. Корова співає, Кінь слуха її. Ворона сідає На руки мої. А кіт, посміхаючись, Лапку дає. Чи все це здається, Чи так воно є? ПЕТРУСЬ І СОНЕЧКО Вже на березі смеркається. В […]...
- Весняний сад, квітки барвисті… – Сосюра Володимир Весняний сад, квітки барвисті, Пісні пташині в вишині, І ти у сяйві і намисті Подібна сонцю і весні. А в небі радість журавлина, І даль степів, мов крил розмах. Моя кохана Україно, Такою ти в моїх очах. Гвіздки твої пробили руки, На вітрі коси золоті, А в чорнім небі – круки, круки… То ти розп’ята […]...
- Вірші українських класиків про природу – дивувалась зима (Збірка) 1971 рік, видавництво “Веселка” Для дошкільного віку Автори: Українка Леся, Щоголів Яків, Франко Іван, Шевченко Тарас Леся Українка СПИТЬ ОЗЕРО… Спить озеро, спить ліс і очерет. Верба рипіла все: “Засни, засни… “ І снилися мені все білі сни: На сріблі сяли ясні самоцвіти, Стелилися незнані трави, квіти, Блискучі, білі… Тихі, ніжні зорі Спадали з неба […]...
- Петров Федір – Цікава екскурсія (Збірка) 1967 рік, видавництво “Веселка” ЧИ БУВ ТИ В ЛІСІ НАВЕСНІ Чи був ти в лісі навесні? Чи слухав співи голосні? Чи бачив, як берізки Роняють дрібні слізки? Якщо не був, мерщій іди, А вдома, друже, не сиди. І ти почуєш, як і я, Знайому пісню солов’я. А на долині, в гущині, Побачиш білку на сосні. […]...
- Сенатович Оксана – Вчиться вересень читати (Збірка) 1977 рік, видавництво “Веселка” В ШКОЛУ ЇдУТЬ БУКВАРІ Поїзд осені гуде, Серпень поїзда веде, Через гори, через доли Букварі везе до школи. І на станції на кожній, На зупинці придорожній – Скрізь вітають залюбки Букварів трудівники. На зупинці Хліб і сіль Повно люду звідусіль. Сівачі та комбайнери, Трактористи і шофери Тиснуть руки букварям: – Хай […]...
- Будяк Юрій – Хоробрі музики (Збірка) 1962 рік, видавництво “державне видавництво дитячої літератури УРСР” БдЖІЛКА Бджілко моя, бджілко, Тихенька гуділко, Сідаєш на квіти, Що садили діти. Принеси ж медочку І нам по шматочку, Принеси до хати. І для жовтеняти. НАШЕ ЛАСТІВ’ЯТКО Ластів’ятко: “Цвір, цвір!” Залетіло в двір, в двір. А з двору – до хати, Почало прохати: – Пустіть мене сісти, […]...
- Списаренко Борис – Веслярик (Збірка) 1977 рік, видавництво “Веселка” ВЕСЛЯРИК Двоє юних теслярів Човника довбали, А ще двоє ковалів Якорець кували, У сопілку вигравав Біля них дударик, А веселечка стругав Я, малий веслярик. Ой ти, човнику-клене, Добре денце смолене, Ти на хвилях нас гойдай І до моря поспішай! ВЕСНА Пливуть тумани над землею, Над тихим гаєм, над ліском. Із світанковою […]...
- Максим Рильський – Молочно-сині зариси ланів Молочно-сині зариси ланів, Сніг на листках – а листя ще зелене! Я вийшов, я покинув сутерени, Назустріч снігу голову відкрив. Нарешті, що таке любов для мене? Чи полюбив – це значить загубив? Хіба немає світа і світів Поза лицем зрадливої Гелени? Так: військо превеселе я зібрав, Та поведу це військо не на Трою. Хай тужиш […]...
- Приходько Надія – Чебреці (Збірка) 1959 рік, видавництво “дитвидав” ОЙ У ГАЮ, У ГАЙОЧКУ Ой у гаю, у гайочку Вділа вишенька сорочку. А рукава шовком шиті, Теплим променем залиті. Аж берізка заздрить стала Та й у вишні запитала: – де дістала ти сорочку, Чи із річки, чи з струмочка? – Ой не з річки, не з струмочка, Це від сонечка […]...
- Сингаївський Микола – Краплі зорі (Збірка) Підбірка поезій Миколи Сингаївського, серед яких Веселка на долоні, Запрошення до мандрів, Зелені громи, Ти стаєш на крило, Березневий листок, Яблуневий цвіт, Пісня землі, Зоря і хліб та інші. ВЕСЕЛКА НА дОЛОНІ Веселка в небі – мов на долоні, А ген під нею пасуться коні На зелен лузі, в співучім гаї, Де ходять хмари у […]...
- Наталя Гуркіна – Сніжна казка Знову сріблом місто сяє, І повітря аж дзвенить: Сніг літає, сніг кружляє, Сніг під ніжками рипить… Поцілунками вкриває Любі щічки дітвори Сніг співає, обіймає, Розсипаючись згори....
- Коломієць Тамара – Хто розсипав роси? (Збірка) 1975 рік, видавництво “Веселка” ХТО РОЗСИПАВ РОСИ? Хто розсипав роси В сизі верболози? Може, Посипайко? Хто струсив з хмарини Дощик на долини? Може, Поливайко? Хто аж понад лісом Райдугу повісив? Може, Політайно? Хто ж цей невловимчик- Ростом, як мізинчик? Може, Невидайко? Годі вже ховаться! Треба признаваться! Це, звичайно, дбайко! Дбайко – Потішайко, Часто – Поспішайко, […]...
- Литвинець Михайло – Зацвіли ромашки (Збірка) 1959 рік, видавництво “Веселка” ПРОЛІСОК Ще сніг в ярах біліє, Вночі мороз легкий, Та вітер теплий віє І оживля садки. І жайворонок в висі Уранці задзвенів. І пролісок у лісі З-під листя засинів. Такий тремтливий, наче Не пролісок з-під пня, А вигляда дитяче Блакитне оченя. МАЙСТРИ В нашій хаті стук і дзенькіт: Тато цвяхи дав, […]...
- Бандуренко Євген – дітям на гостинець (Збірка) Вірші для дітей, переважно сатира, шкільні смішинки. І схвалили всі хлоп’ята За млином, поблизу гаті, Де лапаті лопухи, Грали в піжмурки завзяті, Метушливі дітлахи. Раптом Стась гукнув із хащі: – Киньмо піжмурку нудну І давайте, хлопці, краще Будем гратись у війну! – Я не проти. Нумо гратись! – Першим вискочив Панас.- Та агресором назватись Хто […]...
- Ода до прийдешнього – Маланюк Євген Дні Твої скалічено криваво, За туманом мерехтить мета… Так обридла підозріла слава, Так гнобить нещадна самота. Вию псом на мертвім полі бою, Стережу сей попіл і кістки,- Знаю, Бог розсудить нас з Тобою: Сходять зерна, пружаться ростки. Під морозним вітром – біла тризна, Сніг сліпить, вирує рівнина,- То встає озимина залізна, Крізь крижаний сніг – […]...
- Качан Анатолій – Світанок року (Збірка) Вірші та загадки ЧАЙКИ НАд ПОЛЯМИ Як повіє Із Криму теплом, Будить трактор Поля за селом. Цілий день Із димком голубим Білі чайки Кружляють над ним. І вирує За плугом рілля, Наче слід Од гвинта корабля. СІЙСЯ, РОдИСЯ Знову сівалки в полях Трудяться з ранку до ночі, Знову на теплих вітрах Жайвір у небі тріпоче. […]...
Сочинение на тему малодушие.